Агранов Вульф Йосипович

Вульф (Володимир) Йосипович Агра́нов (нар. 27 грудня 1918, Жлобин — пом. 1 травня 1995, Київ) — радянський український і білоруський художник театру і кіно; член Спілки радянських художників України та Спілки кінематографістів України з 1960 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1980 року.

Агранов Вульф Йосипович
Народження27 грудня 1918(1918-12-27) 
Жлобин, Луковська волостьd, Рогачовський повіт, Могильовська губернія, Західна область, Російська СФРР 
Смерть1 травня 1995(1995-05-01) (76 років) 
 Київ, Україна 
Країна СРСР
 Україна 
НавчанняВсеросійський державний інститут кінематографії 
ВчительБогородський Федір Семенович, Дубровський-Ешке Борис Володимировичd і Шпінель Йосип Аронович 
Діяльністьхудожник 
ЧленНаціональна спілка художників України і Спілка кінематографістів України 
Нагороди


Біографія

Народився 27 грудня 1918 року в місті Жлобині (тепер Гомельська область, Білорусь). 1938 року закінчив Ленінградський художній технікум. З 1938 по 1943 рік навчався на художньому факультеті Всесоюзного інституту кінематографії в Москві (викладачі Федір Богородський, Борис Дубровський-Ешке, Йосип Шпінель). Дипломна робота — ескізи декорацій до фільму «Собор Паризької богоматері» (керівник Борис Дубровський-Ешке).

У 1943–1947 роках працював художником на кіностудіях Алма-Ати, Баку, Ашхабаду; у 1947–1951 роках — на «Ленфільмі». З 1951 року — художник-постановник Київської кіностудії імені Олександра Довженка.

Жив у Києві в будинку на проспекті Перемоги, № 92/2, квартира № 13. Помер у Києві 1 травня 1995 року.

Творчість

Оформив кінофільми:

в Алма-Аті
  • «Черевички» (1943);
в Ленінграді
  • «Дорогоцінні зерна» (1947, у співавторстві з Дмитром Рудим);
для Київської кіностудії
  • «Нерозлучні друзі» (1952, у співавторстві з Олегом Степаненком);
  • «Тривожна молодість» (1954–1955, у співавторстві з Ольгою Яблонською);
  • «Земля» (1955, у співавторстві з Михайлом Гантманом);
  • «Павло Корчагін» (1957);
  • «Блакитна стріла» (1958, у співавторстві з Олександром Кудрею);
  • «Хлопчики» (1959);
  • «Далеко від Батьківщини» (1960);
  • «Лісова пісня» (1961);
  • «Морська чайка» (1961);
  • «В мертвій петлі» (1962);
  • «Загибель ескадри» (1965; премія II-го Всесоюзного кінофестивалю);
  • «Два роки над прірвою» (1966);
  • «Ця тверда земля» (1967);
  • «Помилка Оноре де Бальзака» (1967–1968);
  • «Родина Коцюбинських» (1969–1970);
  • «Інспектор карного розшуку» (1971);
  • «Будні карного розшуку» (1973);
  • «Дума про Ковпака» (1973–1976);
  • «Талант» (1977);
  • «Бунтівний „Оріон“» (1978, у співавторстві з Валерієм Новаковим);
  • «Від Бугу до Вісли» (1980);
  • «І ніхто у світі» (1985);
  • «І в звуках пам'ять відгукнеться…» (1986);
  • «Добрий Бог» (1990) ;
  • «Війна на західному напрямку» (1990, у співавторстві).

Працював і як художник театру. Здійснив сценографію театральних вистав:

  • «Іван Грозний» Олексія Толстого (1943, Драматичний театр в Алма-Аті);
  • «Повітряний замок» Оскара Фельцмана (1948, Ленінградський театр музичної комедії);
  • «Тартюф» Жана-Батиста Мольєра (1953, Івано-Франківський музично-драматичний театр);
  • «Золоте листя» Вадима Собка (1956, Київський український драматичний театр імені Івана Франка);
  • «Манон» Жюля Массне (1967, Київський театр опери та балету);
  • «Закохана витівниця» Лопе де Веґи (1975, Запорізький український музично-драматичний театр імені Миколи Щорса).

Брав участь у республіканських мистецьких виставках з 1944 року, всесоюзниз з 1957 року, зарубіжних з 1966 року.

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Агранов Вульф Йосипович, Що таке Агранов Вульф Йосипович? Що означає Агранов Вульф Йосипович?