Август фон Макензен

Август фон Макензен (нім. August von Mackensen, 1849—1945) — німецький військовий діяч, генерал-фельдмаршал. Уславився під час Першої світової війни, коли здобув ряд перемог (Танненберг, Горлицький прорив). Був дуже популярним у післявоєнній Німеччині.

Август фон Макензен
нім. August von Mackensen
Народився	6 грудня 1849(1849-12-06)^[1]^[2]^[…]  Leipnitz^d
Помер	8 листопада 1945(1945-11-08)^[1]^[2]^[…](95 років)  Habighorst^d, Ешеде, Целле, Люнебург^[d], Провінція Ганновер, Британська зона окупації Німеччини^[4]
Поховання	Stadtfriedhof^d^[4]
Підданство	Німецька імперія
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька^[5]
Учасник	Перша світова війна
Членство	Corps Agronomia Hallensis zu Göttingen^d
Роки активності	з 1869
Військове звання	Генерал-фельдмаршал
Діти	Еберхард фон Маккензен і Ганс Георг фон Макензен
Нагороди
IMDb	ID 0902652

Біографія

Народився в сім'ї управителя поміщицького маєтку в Саксонії.

У німецькому війську служив з 1869 року. Учасник франко-прусської війни 1870-1871 років. Після війни служив у кавалерії. Із 1876 року — ад'ютант 1-ї кавалерійської бригади в Кенігсберзі, з 1880 року — офіцер Генерального штабу, з 1887 року — командир кавалерійського ескадрону, із 1888 року — заступник начальника штабу 4-ї кавалерійської дивізії.

У 1891-1893 роках був ад'ютантом начальника Генерального штабу генерала Шліффена. 1894 року очолив елітний 1-й Лейб-гусарський кавалерійський полк. Пізніше став флігель-ад'ютантом кайзера Вільгельма ІІ. Із 1900 року командував кавалерійською бригадою, із 1903 року — 36-ю дивізією.

У 1908 році був призначений командиром 17-го армійського корпусу у Східній Пруссії. На цій прсаді Макензен зустрів початок Першої світової війни.

У серпні 1914 року на чолі свого корпусу взяв участь у битві при Гумбіненні. Під час цього бою корпус Макензена невдало атакував російські війська генерала Ренненкампфа і відступив з великими втратами. У битві під Танненбергом Макензен діяв рішуче і розгромив російський 6-й армійський корпус і замкнув кільце оточення над 2-ю армією генерала Самсонова.

8 жовтня 1914 року Макезен очолив ударну групу із 17-го, 20-го і Зведеного армійських корпусів. Ця група невдало намагалася наступати на Варшаву.

Із 11 листопада 1914 року — командувач 9-ї німецької армії. На чолі неї брав участь у наступі на Лодзь.

Із 16 квітня 1915 року — командувач 11-ї армії. Прорвав російський фронт біля Горлиці і за кілька тижнів витіснив росіян із Галичини, захопив Перемишль та Львів.

5 липня 1915 року очолив групу армій «Макензен». На цій посаді відзначився у 1916 році, коли захопив більшу частину території Румунії. Із 11 травня 1918 року командував німецькими окупаційними військами в Румунії.

Після поразки Німеччини Макезен був інтернований союзниками. Лише наприкінці 1919 року він повернувся в Німеччину, де вийшов у відставку.

Був дуже популярний у післявоєнній Німеччині. Нацисти називали його національним героєм, але сам Макензен всіляко дистанціювався від режиму Гітлера. Написав мемуари.

Військові звання

• Однорічний доброволець (1869)
• Віце-вахмістр (5 жовтня 1870)
• Другий лейтенант (3 грудня 1870)
• Перший лейтенант (9 липня 1878)
• Ротмістр (21 вересня 1882)
• Майор (15 жовтня 1888)
• Оберст-лейтенант (27 січня 1894)
• Оберст (22 березня 1897)
• Генерал-майор (18 квітня 1900)
• Генерал-лейтенант (11 вересня 1903)
• Генерал кавалерії (27 січня 1908)
• Генерал-полковник (17 грудня 1914)
• Генерал-фельдмаршал (22 червня 1915)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу (2 листопада 1870)
• Пам'ятна військова медаль за кампанію 1970-71 із застібками «Верт», «Луаньї-Пупрі», «Ле-Ман», «Божансі-Краван», «Седан», «Орлеан» і «Бомон»
• Орден Генріха Лева
  • лицарський хрест 1-го класу (червень 1893)
  • командорський хрест 1-го класу (листопад 1899)
• Орден Альберта (Саксонія)
  • офіцерський хрест (серпень 1893)
  • командорський хрест 2-го класу (березень 1899)
  • командорський хрест 1-го класу (червень 1900)
  • великий хрест із золотою зіркою (червень 1912)
• Орден «За заслуги» (Баварія)
  • командорський хрест (до 1894)
  • великий командорський хрест (квітень 1901)
  • великий хрест (квітень 1912)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1895)
• Дубове листя до Залізного хреста 2-го класу
• Столітня медаль (1897)
• Орден Червоного орла
  • 4-го класу
  • 3-го класу з бантом і королівською короною (вересень 1898)
  • 2-го класу з дубовим листям і королівською короною (18 січня 1901)
  • зірка до ордена 2-го класу (червень 1904)
  • 1-го класу з дубовим листям і королівською короною (27 січня 1908)
  • великий хрест з дубовим листям і королівською короною (27 січня 1910)
• Орден дому Ліппе, почесний хрест
  • 3-го класу
  • 2-го класу (лютий 1899)
  • 1-го класу (січень 1900)
• Орден «Османіє»
  • 2-го класу (лютий 1899)
  • 1-го класу (3 грудня 1915)
  • зірка з діамантами (24 березня 1916)
• Орден Корони (Пруссія)
  • 3-го класу
  • 2-го класу (вересень 1899)
  • зірка до ордена 2-го класу (серпень 1902)
  • 1-го класу (27 січня 1906)
• Орден Вюртемберзької корони
  • командорський хрест (жовтень 1899)
  • великий хрест (листопад 1910)
• Орден Філіппа Великодушного, командорський хрест 2-го класу (жовтень 1899)
• Орден Святого Станіслава (Російська імперія)
  • 2-го ступеня із зіркою (листопад 1899)
  • 1-го ступеня (грудень 1902)
• Орден Франца Йосифа (Австро-Угорщина)
  • командорський хрест (до 1894)
  • великий хрест (червень 1900)
• Орден Церінгенського лева, командорський хрест 2-го класу з дубовим листям (до 1901)
• Орден Білого Сокола, командорський хрест із зіркою (червень 1901)
• Орден Грифа, великий командорський хрест (червень 1901)
• Орден Меджида 1-го класу (Османська імперія) (червень 1901)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів
  • командорський хрест (вересень 1902)
  • зірка командора (10 вересня 1910)
  • великий командорський хрест із зіркою і мечами (10 травня 1915)
• Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія) (грудень 1903)
• Пам'ятна відзнака Срібного весілля 1906
• Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест (серпень 1910)
• Залізний хрест 1-го класу (17 вересня 1914)
• Pour le Mérite з дубовим листям
  • орден (27 листопада 1914)
  • дубове листя (3 або 14 червня 1915)
• Орден Леопольда (Австрія), великий хрест з військовою відзнакою (після 1914)
• Застібка зразка 1914 року до Залізного хреста 2-го класу (3 січня 1915)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест з мечами (27 січня 1915)
• Орден «За заслуги» (Вальдек) 1-го класу з мечами (30 березня 1915)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 1-го класу з військовою відзнакою і діамантами
  • орден (6 травня 1915)
  • діаманти (28 листопада 1915)
• Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест (3 або 4 червня 1915)
• Орден Чорного орла із зіркою (28 серпня 1915)
  • З 21 січня 1921 року — канцлер ордену.
• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (24 або 25 вересня 1915)
• Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест і командорський хрест 1-го класу (6 грудня 1915) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Орден «За хоробрість» 1-го класу (Болгарія) (18 січня 1916)
• Орден Слави (Османська імперія) з діамантами (31 грудня 1916)
• Великий хрест Залізного хреста (9 січня 1917)
• Хрест Карла-Едуарда (26 квітня 1917)
• Військовий орден Марії Терезії, великий хрест (Австро-Угорщина) (26 березня 1918)
• Почесний хрест (Ройсс) 1-го класу з мечами
• Єрусалимський хрест
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург, Бремен і Любек)
• Військова медаль (Османська імперія)
• Орден «Святий Олександр», великий хрест з діамантами і мечами (Болгарія)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), великий хрест з військовою відзнакою
• Почесний хрест ветерана війни з мечами

Галерея

• Макензен (в центрі) на похороні імператора Вільгельма (Нідерланди, 1941).

Див. також

• Еберхард фон Маккензен
• Адольф фон Карловіц
• Еріх фон Фалькенгайн
• Франц Конрад фон Гетцендорф
• Макс фон Гальвітц