Олекса́ндр Єлисе́йович І́льченко (4 червня 1909, Харків — 16 вересня 1994, Київ) — український письменник, сценарист. Член Спілок письменників України та СРСР.
| Олександр Єлисейович Ільченко | |
|---|---|
| Народився | 4 червня 1909 Харків |
| Помер | 16 вересня 1994 (85 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство | СРСР, Україна |
| Діяльність | письменник, журналіст, сценарист, громадський діяч |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Знання мов | українська[1] |
| Мова творів | українська |
| Роки активності | з 1929 |
| Жанр | сценарій і проза |
| Членство | СП СРСР і Національна спілка письменників України |
| Нагороди | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
Життєпис
Народився 4 червня 1909 року в місті Харкові в сім'ї залізничника.
В 1928–1931 роках навчався на літературно-лінгвістичному факультеті Харківського інституту народної освіти.
У 1937 році його батька, Єлисея Матвійовича, за доносом репресували, звинувативши у причетності до «організації українських буржуазних націоналістів». Він помер від голоду та обморожень в таборі на Тайшеті.
Під час нацистсько-радянської війни був спеціальним кореспондентом газети «Известия». Нагороджений медалями.
Помер у 85-річному віці 16 вересня 1994 р. у Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.70″ пн. ш. 30°30′6.50″ сх. д. / 50.4165833° пн. ш. 30.5018056° сх. д.).
Родина
Батько трьох доньок, зокрема кіноредакторки та сценаристки Наталі Ільченко. Двоюрідний брат актора Данила Ільченка.
Творчість
Друкувався з 1929 року. Був членом Спілки письменників України.
Автор химерного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», повісті «Петербурзька осінь», п'єси «Завтра вранці» тощо, сценаріїв художнього фільму «Роман і Франческа» (1961) та документальної стрічки «Шахтарі Донбасу» (1950).
Роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» з 1958 по 1985 рік виходив чотири рази, а до 75-ліття автора він побачив світ у російському перекладі в Москві, з ілюстраціями Юрія Логвина.
У доробку О. Ільченка також повісті «Італійське каприччо», «Звичайний хлопець», «Солом'яна рукавичка», кіносценарії, п'єси, оповідання.
Працюючи в журналі «Україна» (1943 року в Москві, а потім у Києві), активно виступав з нарисами і публіцистичними статтями.
Вшанування пам'яті
У 2017 році, у Києві, на фасаді будинку № 73 по вулиці Володимирській, де з 1972 року до кінця життя жив Олександр Ільченко, встановлена меморіальна дошка на вшанування його пам'яті.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Ільченко Олександр Єлисейович, Що таке Ільченко Олександр Єлисейович? Що означає Ільченко Олександр Єлисейович?