Євробаскет

Євроба́скет, також відомий, як чемпіонат Європи з баскетболу (англ. FIBA EuroBasket) — міжнародний турнір серед європейських чоловічих збірних з баскетболу, проводиться раз на 4 роки під егідою ФІБА. Перший турнір проведений в 1935 році у Швейцарії. До чемпіонату 2017 проходив через кожні два роки, після нього турнір перейшов на чотирирічний цикл між чемпіонатами.

Євробаскет

Засновано	1935
Конфедерація	ФІБА Європа
Деталі турніру
Кількість команд	39 (кваліфікація) 24 (фінальний турнір)
Переможці
Поточний чемпіон	Німеччина (друга перемога)
Найбільше перемог	СРСР (14 перемог)
Сайт	Офіційний сайт
Поточний сезон

З 1991 року в Євробаскеті отримали право брати участь баскетболісти НБА.

Найбільше, 14 разів чемпіонами Європи ставала збірна СРСР, другий показник у збірної Югославії — 8 титулів. Чинний володар титулу — збірна Німеччини.

З 1938 року проводиться аналогічний турнір для жінок.

Кваліфікація збірних

З чемпіонату Європи 2011 у фінальному турнірі чемпіонату беруть участь 24 європейські команди, до цього в чемпіонаті брали участь 16 збірних. До 2011 існував також Дивізіон В, між елітним дивізіоном та дивізіоном В була система обміну збірних найгірші збірні з А вибували і дивізіон поповнювався найкращими збірним з дивізіону В.

Формат

Формат чемпіонату змінювався декілька разів. Від простого одноколового турніру, який існував до 1939, до трирівневого турніру, а згодом отримав сучасний вид — дворівневий: кваліфікаційний відбір і власне фінальний турнір.

Фінальний турнір складається з попереднього турніру, на якому двадцять чотири збірні в чотирьох групах по шість збірних виявляють по чотири найкращі, шістнадцять найкращих в свою чергу на другому етапі в плей-оф визначають призерів чемпіонату.

Результати

Рік	Місце фіналу	Гра за «золото»			Гра за «бронзу»
		Золото	Рахунок	Срібло	Бронза	Рахунок	Четверте місце
1935	Швейцарія (Женева)	Латвія	24–18	Іспанія	Чехословаччина	25–23	Швейцарія
1937	Латвія (Рига)	Литва	24–23	Італія	Франція	27–24	Польща
1939	Литва (Каунас)	Литва		Латвія	Польща		Франція
1946	Швейцарія (Женева)	Чехословаччина	34–32	Італія	Угорщина	38–32	Франція
1947	Чехословацька республіка (Прага)	СРСР	56–37	Чехословаччина	Єгипет	50–48	Бельгія
1949	Єгипетське королівство (Каїр)	Єгипет		Франція	Греція		Туреччина
1951	Франція (Париж)	СРСР	45–44	Чехословаччина	Франція	55–52	Болгарія
1953	СРСР (Москва)	СРСР		Угорщина	Франція		Чехословаччина
1955	Угорська Народна Республіка (Будапешт)	Угорщина		Чехословаччина	СРСР		Болгарія
1957	Народна Республіка Болгарія (Софія)	СРСР		Болгарія	Чехословаччина		Угорщина
1959	Туреччина (Стамбул)	СРСР	83–72	Чехословаччина	Франція	62–60	Угорщина
1961	Федеративна Народна Республіка Югославія (Белград)	СРСР	60–53	Югославія	Болгарія	55–46	Франція
1963	Польська Народна Республіка (Вроцлав)	СРСР	60–53	Польща	Югославія	89–61	Угорщина
1965	СРСР (Москва)	СРСР	58–49	Югославія	Польща	86–70	Італія
1967	Фінляндія (Гельсінкі)	СРСР	89–77	Чехословаччина	Польща	80–76	Болгарія
1969	Італія (Неаполь)	СРСР	81–72	Югославія	Чехословаччина	77–75	Польща
1971	Федеративна Республіка Німеччина (Ессен)	СРСР	69–64	Югославія	Італія	85–67	Польща
1973	Іспанія (Барселона)	Югославія	78–67	Іспанія	СРСР	90–58	Чехословаччина
1975	Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (Белград)	Югославія		СРСР	Італія		Іспанія
1977	Бельгія (Льєж)	Югославія	74–61	СРСР	Чехословаччина	91–81	Італія
1979	Італія (Турин)	СРСР	98–76	Ізраїль	Югославія	99–92	Чехословаччина
1981	Чехословацька Соціалістична Республіка (Прага)	СРСР	84–76	Югославія	Чехословаччина	101–90	Іспанія
1983	Франція (Нант)	Італія	105–96	Іспанія	СРСР	105–70	Нідерланди
1985	Федеративна Республіка Німеччина (Штутгарт)	СРСР	120–89	Чехословаччина	Італія	102–90	Іспанія
1987	Греція (Афіни)	Греція	103–101 овертайм	СРСР	Югославія	98–87	Іспанія
1989	Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (Загреб)	Югославія	98–77	Греція	СРСР	104–76	Італія
1991	Італія (Рим)	Югославія	88–73	Італія	Іспанія	101–83	Франція
1993	Німеччина (Мюнхен)	Німеччина	71–70	Росія	Хорватія	99–59	Греція
1995	Греція (Афіни)	Югославія	96–90	Литва	Хорватія	73–68	Греція
1997	Іспанія (Барселона)	Югославія	61–49	Італія	Росія	97–77	Греція
1999	Франція (Париж)	Італія	64–56	Іспанія	Югославія	74–62	Франція
2001	Туреччина (Стамбул)	Югославія	78–69	Туреччина	Іспанія	99–90	Німеччина
2003	Швеція (Стокгольм)	Литва	93–84	Іспанія	Італія	69–67	Франція
2005	Сербія і Чорногорія (Белград)	Греція	78–62	Німеччина	Франція	98–68	Іспанія
2007	Іспанія (Мадрид)	Росія	60–59	Іспанія	Литва	78–69	Греція
2009	Польща (Катовиці)	Іспанія	85–63	Сербія	Греція	57–56	Словенія
2011	Литва (Каунас)	Іспанія	98–85	Франція	Росія	72–68	Македонія
2013	Словенія (Любляна)	Франція	80–66	Литва	Іспанія	92–66	Хорватія
2015	Хорватія  Франція  Німеччина  Латвія	Іспанія	80–63	Литва	Франція	81–68	Сербія
2017	Фінляндія  Ізраїль  Румунія  Туреччина	Словенія	93–85	Сербія	Іспанія	93–85	Росія
2022	Чехія  Грузія  Німеччина  Італія	Іспанія	88–76	Франція	Німеччина	82–69	Польща
2025	Латвія  Кіпр  Фінляндія  Польща	Німеччина	88–83	Туреччина	Греція	92–89	Фінляндія
2029	Естонія  Греція  Словенія  Іспанія

Медальний залік

У таблиці нижче наведено список національних команд відповідно до таблиці, опублікованої FIBA.

Місце	Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	СРСР	14	3	4	21
2	Югославія /  Сербія та Чорногорія	8	5	4	17
3	Іспанія	4	6	4	14
4	Литва	3	3	1	7
5	Італія	2	4	4	10
6	Греція	2	1	3	6
7	Німеччина	2	1	1	4
8	Чехословаччина	1	6	5	12
9	Франція	1	3	6	10
10	Росія	1	1	2	4
11	Угорщина	1	1	1	3
12	Латвія	1	1	0	2
13	Єгипет	1	0	1	2
14	Словенія	1	0	0	1
15	Сербія	0	2	0	2
	Туреччина	0	2	0	2
17	Польща	0	1	3	4
18	Болгарія	0	1	1	2
19	Ізраїль	0	1	0	1
20	Хорватія	0	0	2	2
Разом		42	42	42	126

• СРСР (виступав до 1992), Чехословаччина (виступала до 1992) і Югославія (виступала до 2006) наразі збірні не існують. Жодна команда не стала правонаступником цих трьох представників.