Євре́йська автоно́мна о́бласть (рос. Евре́йская автоно́мная о́бласть; їд. ייִדישע אװטאָנאָמע געגנט — їдише автономе ґеґнт) — автономна область Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.
| Єврейська автономна область | |
|---|---|
| рос. Еврейская автономная область ייִדישע אװטאָנאָמע געגנט | |
Прапор Єврейської автономної області Герб Єврейської автономної області | |
| Країна | Росія |
| Фед. округ | Далекосхідний |
| Адмін. центр | Біробіджан |
| Глава | Maria Kostyukd |
| Дата утворення | 7 травня 1934 |
| Оф. вебсайт | eao.ru(рос.) |
| Географія | |
| Координати | 48°28′43″ пн. ш. 132°08′21″ сх. д. / 48.478611° пн. ш. 132.139167° сх. д. |
| Площа | 36 300 км² (64-та) |
| • найвища точка | Q132733440 |
| Часовий пояс | MSK+7 (UTC+10) |
| Населення | |
| Чисельність | 145 802 (82-га) (2024) |
| Густота | 4.88 осіб/км² |
| Оф. мови | російська і їдиш |
| Економіка | |
| Економ. район | Далекосхідний |
| Коди | |
| ISO 3166-2 | RU-YEV |
| ЗКАТО | 99 |
| Суб'єкта РФ | 79 |
| Телефонний | (+7)426 |
| Карти | |
| Єврейська автономна область у Вікісховищі | |
Адміністративний центр — місто Біробіджан.
Межує на півдні з Китаєм (по річці Амур), на заході — з Амурською областю, на сході — з Хабаровським краєм.
Утворено 28 березня 1928 року.
Географічне положення
За своїми природними і кліматичними умовами область належить до одного зі сприятливих куточків Далекого Сходу Росії. Її територію представлено двома типами рельєфу — гірським і рівнинним. Гірські області — південна частина великої Хінгано-Буреїнської гірської системи, що займає приблизно половину всієї площі. Рівнинна частина, що простягається на півдні й сході, представляє західну окраїну Середньо-Амурської низовини.
Клімат помірний, мусонний. Зима мало сніжна й холодна (середні температури -25…-40 °C), літо тепле й вологе. Значний вплив на клімат робить рельєф місцевості. Протягом року на рівнині випадає 450—500 мм опадів, причому близько 75 відсотків опадів випадає в період із травня по вересень.
Головне багатство області — родючі землі, різноманітні корисні копалини, річки Амур, Біра, Біджан і їхні притоки з різноманітною іхтіофауною, великі ліси. З 2,2 млн га лісових угідь 170 тис. га зайнято кедровими лісами, 223 тис. га — ялиново-ялицевими, 145 тис. га — листяними. Запас деревини становить 167 млн м³.
З південного заходу, півдня й південного сходу протягом 584 км територія області омивається водами однієї з найбільших річок Євразії — Амуру. Ширина русла в західних межах області (біля села Пашково) — 1,5 км, у східних — 2,5 км. Амур покритий льодом 5 місяців — з кінця листопада до двадцятих чисел квітня. Узимку товщина льоду досягає 2 м, що дозволяє здійснювати по річці вантажні й пасажирські перевезення. Навігація триває в середньому 180 днів. До басейну Амуру належить ряд великих (завдовжки більше 10 км) і 1146 малих (завдовжки менш 10 км) річок. Це Біра, Біджан, Біракан, Ін, Урмі, Ікура й інші. Загальна довжина річкової мережі становить 8231 км. Верхів'я річок Біра й Біджан служать нерестовищем для далекосхідної кети.
Флора області налічує сотні найменувань рослин, у тому числі більше 200 медоносних, близько 300 видів лікарських, тайга багата ягодами, грибами й горіхом. Різноманітний тваринний світ: тут водяться бурий і гімалайський ведмеді, непальська куниця, лисиця, норка, соболь, кабан, лось, ізюбр, фазан, різні породи качок. Фауна ссавців нараховує 59 видів.
У водоймах області живе 73 види риб, у тому числі білий і чорний амур, верхогляд, желтощек, калуга, кета, ленок, амурський лящ, осетер, короп, минь, таймень, товстолоб, харіус, щука й інші. Сім видів, що перебувають під особливою охороною, занесені в Червону книгу Росії. Для відтворення далекосхідної популяції лососевих риб в області діє два риборозплідні заводи потужністю закладки 64,5 млн ікринок на рік.
П'ять державних природних комплексних заповідників займають 225 тис. га, що становить 7 % території області.
Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, значна тривалість вегетаційного періоду, висока річна сума позитивних температур і достаток опадів у теплий період року дозволяють вирощувати багато сільськогосподарських культур — зернові й зернобобові (у тому числі сою), овочі, картоплю, баштанні. Важливими галузями сільськогосподарського виробництва є м'ясне й молочне тваринництво, птахівництво.
Земельні ресурси області становлять 36 266 км². Є 391,1 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі близько 136,1 тис. га орних земель. При проведенні меліоративних робіт площа ріллі може бути збільшена в 3-4 рази.
Історія
28 березня 1928 року Президія ЦВК СРСР ухвалює постанову «Про закріплення за КОМЗЄТом для потреб суцільного заселення працюючими євреями вільних земель у приамурській смузі Далекосхідного краю». 20 серпня 1930 року ЦВК РРФСР приймає постанову «Про утворення в складі Далекосхідного краю Біро-Біджанського національного району».
Після перетворення всіх інших автономних областей РРФСР/РФ у республіки на початку 1990-х років Єврейська АО залишилася єдиною автономною областю РФ. Від інших національних автономій у складі Росії (а раніше й усього СРСР) Єврейська АО відрізняється унікальною історією; вона створена на початку 1930-х років як національно-територіальне утворення для переселенців, що прибули туди вже в роки Радянської влади, на території, що ніколи раніше не була місцем компактного проживання цього народу. Євреї-переселенці, що прибули в Приамур'я в 1930-ті роки, і їхні нащадки ніколи не становили більшості населення АО, а після масштабної еміграції в Ізраїль в 1990-ті роки стали дуже невеликою меншістю. Однак назва й статус автономної області, що підтримується неповторним символічно-культурним колоритом і історичною долею, зберігається.
1-ші секретарі Єврейського обласного комітету ВКП(б)/КПРС
- 1934—1937 — Хавкін Матвій Павлович
- 1937—1937 — Риськін Арон Борисович
- 1937—1941 — Сухарєв Гірш Нохимович
- 1941—1943 — Савік Павло Степанович
- 1943—1949 — Бахмутський Олександр Наумович
- 1949—1952 — Симонов Павло Васильович
- 1952—1955 — Шитиков Олексій Павлович
- 1955—1957 — Бенькович Лев Єфремович
- 1957—1959 — Патлай Інокентій Якимович
- 1959—1962 — Чорний Олексій Клементійович
- 1962—1970 — Подгаєв Григорій Юхимович
- 1970—1987 — Шапіро Лев Борисович
- 1987—1990 — Корсунський Борис Леонідович
- 1990—1991 — Капеїстов Анатолій Володимирович
Голови виконавчого комітету Єврейської обласної ради
- 1934—1936 — Ліберберг Йосип Ізраїльович
- 1936—1937 — Каттель Михайло Абрамович
- 1937—1938 — Геллер Мирон Борисович, в.о.
- 1938—1939 — Біглер Микола Соломонович, в.о.
- 1939—1940 — Усик Єгор Дмитрович, в.о.
- 1940—1941 — Захаров Петро Матвійович
- 1941—1947 — Зільберштейн Михайло Нафтулович
- 1947—1949 — Левітін Михайло Євелевич
- 1949—1955 — Бенькович Лев Єфремович
- 1955—1960 — Клименко Пилип Трохимович
- 1961—1962 — Подгаєв Григорій Юхимович
- 1962—1971 — Оковитов Андрій Іванович
- 1971—1985 — Дувакін Сергій Тимофійович
- 1985—1991 — Кауфман Марк Матвійович
Населення
Населення області — 188,7 тис. осіб (на 1 січня 2005); ЄАО — один із найменше населених суб'єктів РФ. За даними Всеросійського перепису населення 2002 та 2012 року національний склад області такий:
| Народ | Чисельність, 2002 | 2012 |
|---|---|---|
| Росіяни | 171 697 (89,94 %) | 160 185 (92,7 %) |
| Українці | 8483 (4,44 %) | 4871 (2,8 %) |
| Євреї | 2327 (1,22 %) | 1628 (1,0 %) |
| Татари | 1196 (0,63 %) | 879 (0,5 %) |
До 1917 року територія ЄАО перебувала у складі Амурської області та була переважно заселена амурськими козаками, а також українськими та російськими селянами.
Від 1928 року цей терен, що входив до складу Далекосхіднього краю, починає інтенсивно колонізуватися єврейськими переселенцями з західної частини СРСР (зокрема і з України) та інших країн світу.
У 1970-1990-х відбувалася інтенсивна репатріація єврейського населення до Ізраїлю.
Українці
За переписом 1926 року в тодішньому Біробіджанському районі мешкало 2252 українці (6,9 %).
У 1989 році Біробіджанським відділенням Фонду культури СРСР було проведено свято української культури «Ласкаво просимо на свято», у межах якого було влаштовано виставки української літератури, народної творчості та української національної кухні. У святі взяв участь український поет Станіслав Тельнюк.
У 1990 році в ЄАО побували українські літератори — поети Л. Горлач, А. Мищенко, письменник А. Деко.
На початку 1990-х у Біробіджані робилися спроби організації українського громадського життя — створено клуб української культури «Світанок» (голова — Ніна Бредова), гуртки української пісні та вишивки, проводилися дні української культури тощо. Представники ЄАО брали участь у V Українському Далекосхідному з'їзді (1993).
У селі Тельмана діяла незареєстрована парафія Української Православної Церкви — Київського Патріархату, організована ієреєм о. В. Бубнюком (1999—2001). У с. Камишовка Смидовицького району діє український фольклорний ансамбль «Камишинка».
Нині українське населення області неухильно скорочується через смертність старшого покоління та тотальну русифікацію молодшого, а також через від'їзд уродженців України до батьківщини.
Релігія
На 1 жовтня 2004 року в області зареєстровано 34 релігійні юдейські організації, а також 17 організацій євангельських християн-баптистів та інші. У дні святкування 70-річчя Єврейської автономної області відбулося відкриття Головної синагоги, побудованої за всіма канонами юдаїзму.
Адміністративний устрій
Міський округ:
- Місто Біробіджан
Райони:
- Біробіджанський район
- Ленінський район
- Облученський район
- Октябрський район
- Смідовицький район
Населені пункти
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 2 тисячі 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Мінеральні ресурси
На території ЄАО виявлені й розвідані родовища більше 20 видів корисних копалин, у тому числі великі родовища заліза, марганцю, олова, золота, графіту, брусита, магнезитів, цеолітів, будматеріалів, є цілющі мінеральні джерела. По насиченості родовищ і рудопроявлень, концентрації корисних копалин область є однієї з найбагатших територій Росії. Однак потенціал її природних ресурсів до кінця не вивчений і не розвіданий. До того ж переважна частина продукції мінерально-сировинного комплексу вивозиться, переробних підприємств украй мало. Найперспективніші поклади корисних копалин можуть і повинні привернути увагу вітчизняних і закордонних інвесторів. Це дозволило б повніше використовувати мінерально-сировинну базу ЄАО.
Див. також
- Організація єврейської колонізації в Росії
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Єврейська автономна область, Що таке Єврейська автономна область? Що означає Єврейська автономна область?