Навоїйська область

Навоїйська область (узб. Navoiy viloyati) — область (вілоят) Узбекистану.

Навоїйський вілоят (Навоїйська область)
Navoiy viloyati
Адміністративний центр	Навої
Країна	Узбекистан
Межує з: сусідні адмінодиниці Каракалпакстан, Бухарська область, Самаркандська область, Кашкадар'їнська область, Джиззацька область  ^?
Офіційна мова	узбецька
Населення
- повне	767 500 осіб (2010)
- густота	7 чол./км²
Площа
- повна	110 800 км² км²
Висота
- максимальна	126 м
- мінімальна	126 м
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	20 квітня 1982
Вебсайт	navoi.uz/en
Код ISO 3166-2	UZ-NW
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Навоїйська область

Межує з Казахстаном, Джиззацькою, Самаркандською та Бухарською областями, а також з Республікою Каракалпакстан. Площа області - 110 800 км². Центр - місто Навої.

Історія

Область розташована в центральній частині республіки. Раніше була частиною Голодностепської області, що входила до складу РРФСР, тоді Казахської РСР, а з 1956 у складі Узбецької РСР з метою розвитку бавовняної монокультури в одній республіці. Утворена 20 квітня 1982. 6 липня 1988 року Навоїйська область була ліквідована, і знову була відновлена 27 січня 1992.

Населення

Населення — 768 тисяч осіб^[коли?], причому близько 60 % проживає в сільських районах.

Адміністративний поділ

Область поділена на 8 районів і 3 міста обласного підпорядкування:

№ на карті	Район	Центр
1	Канімеський	міське селище Канімех
2	Карманинський	міське селище Кармана
3	Кизилтепинський	місто Кизилтепа
4	Навбахорський	населений пункт Бешработ
5	Нуратинський	місто Нурата
6	Тамдинський	міське селище Тамдибулак
7	Учкудуцький	місто Учкудук
8	Хатирчинський	місто Янгірабад

Міста обласного підпорядкування: Газган, Зарафшан, Навої

Населені пункти

У складі області 7 міст, 47 селищ міського типу, 54 сільських сходи громадян.

Міста:

• Газган
• Зарафшан
• Кизилтепа
• Навої
• Нурата
• Учкудук
• Янгірабад

Географія

Північно-західна частина області зайнята Кизилкумським плато, на сході протягнулися Нуратинські гірські хребти, на півдні області протікає річка Зеравшан. Клімат різко континентальний, пустельний, посушливий. Головна річка - Зеравшан.

Економіка

У надрах області є родовища золота, урану, вольфраму, фосфоритів, кварцового піску, цементної сировини, вапняків. Велике значення має наявність золотоносних районів, на основі яких виникла золотовидобувна промисловість. Також область має більшість розроблювальних родовищ урану в Узбекистані. Провідні галузі промисловості - енергетика, гірничорудна металургія, хімічна, бавовноочисна, харчова, виробництво будівельних матеріалів. Найбільшими промисловими підприємства області є Навоїйський гірничо-металургійний комбінат, Навої ГРЕС, «Навої-азот», цементний завод, акціонерне товариство «Електрохімія», «Нуратамармар».

Для видобутку золота з відвальної породи гірничо-металургійного комбінату було створено спільне узбецько-американське підприємство «Зарафшан-Ньюмонт» (з 2006 року розформовано в цех вилуговування заводу ГМЗ -2). В області функціонують 60 державних промислових підприємств, 10 спільних, 728 малих, 30 ширкатних. Серед них малі підприємства «Іттіфок», «Навої», ЕДЕМ, спільні підприємства - «Агама», «Зеріспарк».

Провідні галузі сільського господарства області: бавовництво, зерноводство, овочівництво, баштанництво, виноградарство, каракулеводство, шовківництво.

Тваринництво вважається багатогалузевим. В області розводять овець каракульської породи, щорічно виробляється понад 500 тис. штук каракульських смушків; область займає друге місце в республіці (після Бухарської) з виробництва каракульських смушків. Також в області налічується близько 500 фермерських господарств.

Протяжність залізниць 390,7 км, автомобільних - 4,1 тис. км, з них 3,3 тис. км з твердим покриттям. Через територію області проходять залізничні лінії Ташкент - Туркменістан, Ташкент - Учкудук.

В області діє 362 загальноосвітніх шкіл, в яких навчаються 168,2 тис. дітей. Функціонують музеї, ліцеї, спеціалізовані спортивні та музичні школи, філія Ташкентського державного педагогічного університету, філія Ташкентського технічного університету. Понад 120 клубів, 73 кіноустановки, 291 масова бібліотека, 2 музеї.

У 61 лікарняному закладі працюють 2,4 тис. лікарів, 8,3 тис. середнього медперсоналу. У центральному Кизилкумі на базі родовищ руд кольорових металів виникли сучасні міста Зарафшан та Учкудук. До них підведені лінії електропередач, водопровід з Амудар'ї. В Зарафшані, Зафарабаді та Навої створені штучні озера для відпочинку жителів.

Керівництво Навоїйської області

Голови облвиконкому

1. Асатов Убайд (квітень 1982 — 1985)
2. Бурієв Ібрагім Камалович (1985 — 198.6)
3. Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (198.8 — вересень 1988)

1-і секретарі обкому КП Узбекистану

1. Єсін Василь Павлович (квітень 1982 — 13 січня 1986)
2. Єфімов Анатолій Степанович (13 січня 1986 — вересень 1988)

Хокіми (губернатори)

1. Айдаркулов Абдухалик Абдурахманович (28 січня 1992 — 5 січня 1995)
2. Гаффаров Хаят Рахімович (5 січня 1995 — 11 листопада 1998)
3. Ділов Гайбулло Ділович (11 листопада 1998 — 31 травня 2002)
4. Рузієв Бахриддін Муртазайович (31 травня 2002 — 12 грудня 2008)
5. Турдімов Еркінжон Окбутайович (12 грудня 2008 — 16 грудня 2016)
6. Турсунов Кобул Бекназарович (25 грудня 2016 — 8 листопада 2021)
7. Турсунов Нормат Тулкунович (8 листопада 2021 — )

Відомі люди

• Дегтяренко Олена Миколаївна - український тележурналіст, народилася у м. Зерафшан.
• Согдіана — узбецька і російська співачка та акторка українського походження.