Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних апроксимантів — l, а відповідний символ X-SAMPA — l. В українській мові цей звук передається на письмі літерою л.
| Дзвінкий ясенний боковий апроксимант | |||
|---|---|---|---|
| l | |||
| Номер МФА | 155 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | l | ||
| Юнікод (hex) | U+006C | ||
| X-SAMPA | l | ||
| Кіршенбаум | l | ||
| |||
| Звучання | |||
джерело · допомога | |||
| Дзвінкий заясенний боковий апроксимант | |
|---|---|
| l̠ | |
| Звучання | |
джерело · допомога |
| Дзвінкий зубний боковий апроксимант | |
|---|---|
| l̪ | |
| Звучання | |
джерело · допомога |
Властивості
Властивості ясенного бокового апроксиманта:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
- Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це боковий приголосний, тобто повітря проходить по боках язика, а не по центру.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Різновиди
У мовах може існувати у вигляді ясенних апікальних (кінчикових) або ламінальних (плоскоязикових) приголосних, а також ламінальних зубо-ясенних (наприклад, у французькій) або справжніх зубних, які зустрічаються рідко. Плоскоязикові зубо-ясенні приголосні зазвичай зустрічаються в мовах материкової Європи. Справжній зубний звук зазвичай зустрічається алофонічно перед /θ/, як-то в англійському слові health [hɛl̪θ].
Зубний або зубо-ясенний боковий апроксимант
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Арабська | Халіджі | لين/leen | [l̪eːn] | коли | Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. арабська фонологія |
| В'єтнамська | Ханойський говір | lửa | [l̪ɨə˧˩˧] | вогонь | Див. в'єтнамська фонологія |
| Іспанська | altar | [äl̪ˈt̪äɾ] | вівтар | Плоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t/, /d/. Див. іспанська фонологія | |
| Італійська | molto | [ˈmol̪ːt̪o] | багато | Плоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t, d, s, z, t͡s, d͡z/. Див. італійська фонологія | |
| Македонська | лево | [l̪e̞vo̞] | ліво | Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. македонська фонологія | |
| Мапудунґун | ḻafkeṉ | [l̪ɐ̝fkën̪] | море, озеро | Міжзубний | |
| Норвезька | Міський східно-норвезький говір | anlegg | [²ɑnːl̪ɛg] | завод | Алофонічна /l/ після /n, t, d/. Див. норвезька фонологія |
| Тамільська | புலி/puli | [pul̪i] | тигр | Див. тамільська фонологія | |
| Угорська | elem | [ˈɛl̪ɛm] | акумулятор | Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. угорська фонологія | |
| Узбецька | Плоскоязиковий зубо-ясенний. Веляризується між непереднім огубленим голосним і приголосною або сполучною[en] фонемою | ||||
| Шведська | Центральний стандарт | allt | [äl̪t̪] | все | Плоскоязиковий зубо-ясенний. Див. шведська фонологія |
Ясенний боковий апроксимант
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Англійська | Нью-Йоркський говір | let | [lɛt] | дозволяти | Змінюється між апікальним і ламінальним, причому останнє є переважним. |
| Ірландський говір, Джорді | tell | [tɛl] | розповідати | ||
| Арабська | Літературна | لا/laa | [laʔ] | ні | Див. арабська фонологія |
| Ассирійська | ܠܚܡܐ läḳma | [lεxma] | хліб | ||
| Валлійська | diafol | [djavɔl] | диявол, чорт, дідько | Див. валлійська фонологія | |
| Вірменська | Східновірменська | լուսին/lusin | [lusin] | місяць (супутник) | |
| Грецька | λέξη/léksi | [ˈleksi] | слово | Див. новогрецька фонологія | |
| Есперанто | luno | [ˈluno] | місяць (супутник) | Див. фонологія есперанто | |
| Іспанська | hablar | [äˈβ̞läɾ] | говорити, розмовляти | Див. іспанська фонологія | |
| Італійська | letto | [ˈlɛt̪ːo] | ліжко | Апікальне. Див. італійська фонологія | |
| Каталонська | laca | [ˈlɑkɐ] | лак для волосся | Апікальне "ясенне переднього ряду". Також може бути веляризованим. Див. каталонська фонологія | |
| Кашубська | |||||
| Киргизька | көпөлөк/köpölök | [køpøˈløk] | метелик | Веляризується при голосних заднього ряду. Див. киргизька фонологія | |
| Корейська | 일 / [[[Нова латинізація корейської мови|il]]] Помилка: {{Lang}}: Не збігається текст не латинкою (Non-latn; позиція 3: Н) з підтегом латинського (Latn) письма (довідка) | [il] | „один“ або „робота“ | Вимовляють як ясенне одноударне ɾ на початку складу. Див. корейська фонологія. | |
| Кхмерська | ភ្លេង / phléng | [pʰleːŋ] | музика | Див. кхмерська фонологія | |
| Лагуу | Nậm Sài, місто Sa Pa | [la˧˨ ɣɯ˥] | мова лагуу | ||
| Лаґу | laghu | [lagu] | мова лаґу | ||
| Мальдівська | ލަވަ / lava | [laʋa] | пісня | ||
| Мапудунґун | elun | [ëˈlʊn] | давати | ||
| Непальська | लामो | [lämo] | довгий | Див. Непальська фонологія | |
| Нідерландська | Літературна | laten | [ˈl̻aːt̻ə] | дозволяти | Ламінальне. Деякі носії літературної бельгійської мови користуються чистим /l/ в усіх положеннях. Див. нідерландська фонологія |
| Деякі східні говірки | mal | [mɑl̻] | цвіль | Ламінальне; вимова /l/ в усіх положеннях. Див. нідерландська фонологія | |
| Орійська | ଭଲ | [bʰɔlɔ] | хороший | ||
| Перська | لاما/lama | [lɒmɒ] | лама | Див. Перська фонологія | |
| Польська | pole | [ˈpɔlɛ] | поле | Деякі мовці натомість вимовляють [ɫ̪] (/w/). При цьому може пом'якшитися до [lʲ]. Див. польська фонологія | |
| Румунська | alună | [äˈlun̪ə] | фундук | Апікальне. Див. румунська фонологія | |
| Словацька | mĺkvy | [ˈml̩ːkʋi] | тихий | Складова форма може бути довгою або короткою. Див. Словацька фонологія | |
| Словенська | letalo | [lɛˈt̪àːlɔ] | літак | Див. словенська фонологія | |
| Українська | обличчя | [oˈblɪt͡ʃːɐ] | обличчя | Може пом'якшуватися. Див. українська фонологія | |
| Філіпіно | luto | [ˈluto] | готувати | Див. філіппінська фонологія | |
| Чуваська | хула | [xu'la] | місто | ||
| Шотландська ґельська | maoil | [mɯːl] | мис | Замінюване з /ɫ̪/ та /ʎ/. Див. Ґельська фонологія | |
| Японська | 六 / roku | [lo̞kɯ̟ᵝ] | шість | Апікальне. Частіше [ɾ]. Див. японська фонологія | |
Заясенний боковий апроксимент
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Іґбо | Літературна | lì | [l̠ì] | заривати | |
| Італійська | il cervo | [il̠ʲ ˈt͡ʃɛrvo] | (той) олень | Пом'якшене плоскоязкове; алофонічне /l/ перед /ʃ, t͡ʃ, d͡ʒ/. Див. італійська фонологія | |
| Сапотекська | Тількіапанська | lan | [l̠an] | сажа | |
| Турецька | lale | [l̠ʲäːˈl̠ʲɛ] | тюльпан | Пом'якшене; замінюване з веляризованим зубним боковим [ɫ̪]. Див. турецька фонологія | |
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Дзвінкий ясенний боковий апроксимант, Що таке Дзвінкий ясенний боковий апроксимант? Що означає Дзвінкий ясенний боковий апроксимант?