8 травня

8 тра́вня — 128-й день року (129-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 237 днів.

← травень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
			1	2	3	4
5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18
19	20	21	22	23	24	25
26	27	28	29	30	31
2025 рік

Цей день в історії: 7 травня—8 травня—9 травня

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

• ООН: Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни. Відзначається щорічно згідно з Резолюцією Генеральної асамблеї ООН (№A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 р.)
• Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Відзначається щорічно в день народження Анрі Дюнана (1828—1910), засновника Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

Національні

• США, Франція, Польща, Чехія: День Перемоги.
• Велика Британія: День Фарі (Furry Dance) — давнє весняне свято у Хелстоні (графство Корнуол).
• Латвія: День розгрому нацизму і пам'яті жертв Другої світової війни.
• Україна: День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років.
• Мексика: День народження Мігеля Ідальго (1753—1811), національного героя Мексики.
• Норвегія: День звільнення, або день ветерана.
• Південна Корея: День батьків.
• США штат Міссурі: День Трумена.

Релігійні

У Римо-католицькій церкві

• Об'явлення Архангела Михаїла на Монте-Гаргано та його заступництво у битві лангобардів з греками.
• День Святого Станіслава.

У Православній церкві

• Апостола і євангелиста Івана Богослова.
• Преподобного Арсенія Великого.
• Преподобних Арсенія Працелюбного та Пімена, посника, Києво-Печерських, в Дальніх печерах.

Іменини

✝  Католицькі: Віктор, Станіслав, Арсен, Бенедикт, Денис, Іда, Михаїл, Ульрика
✙ Православні: Іван, Арсен

Події

• 1541 — іспанський конкістадор і мандрівник Ернандо де Сото відкрив річку Міссісіпі, котру він назвав Річка Святого Духа.
• 1606 — в Москві відбулось весілля Лжедмитра I з Мариною Мнішек.
• 1660 — Карла II проголошено королем Англії, що закінчило 11-літню громадянську війну.
• 1713 — указом Петра I столицю Московського царства перенесено з Москви до Санкт-Петербурга.
• 1773 — у збройній сутичці з турками вбили правителя Єгипту мамлюка Алі Бея (абхаза за походженням).
• 1794 — страчено на гільйотині 51-річного французького хіміка Антуана Лорана Лавузьє, вся вина котрого перед «революційним народом» полягала в тому, що він працював у Генеральному відкупі, установі, що збирала податки. Перед стратою він прохав трохи часу для закінчення досліду, але йому було відмовлено.
• 1838 — у Великій Британії опублікована «Народна хартія» — програма політичних вимог англійського пролетаріату.
• 1842 — поблизу Версаля загорівся потяг, який перевозив вищих діячів Франції, в результаті чого понад 50 осіб загинуло.
• 1846 — американська армія розбила мексиканські війська в битві при Пало-Альто.
• 1847 — шотландський винахідник зі Стонгейвена Роберт Томсон (1822—1873) отримав патент на гумову камеру для коліс.
• 1886 — доктор Джон Пембертон з Атланти вперше продав свій лікувальний еліксир. Цей засіб, що продавався через аптеку, мав такий попит, що через три роки його секретну формулу було продано за 2300 доларів — сьогодні його продають по всьому світу під назвою «Coca-Cola».
• 1892 — введена заборона на природні багатства Конго, яка не дозволяла розраховуватись каучуком і слоновою кісткою з іншими державами.
• 1895 — Китай передав Тайвань Японській імперії.
• 1898 — завершилося одиночне навколосвітнє плавання Джошуа Слокама на шлюпі «Спрей».
• 1900 — близько 6 тисяч осіб загинули через ураган і повінь в Гальвестоні (Техас, США).
• 1900 — Андрей (Шептицький) був призначений митрополитом Львівським
• 1902 — під час виверження вулкана Пеле (montagne Pelée) палаюча хмара зруйнувала місто Сен-П'єр на острові Мартиніка. Загинули близько 26 тисяч мешканців, вціліли лише двоє чи троє.
• 1903 — перший справжній дирижабль «Лебоді» здійснив свій перший політ на 37 км.
• 1909 — в Москві урочисто відкрили пам'ятник Миколі Гоголю роботи скульптора Андрєєва.
• 1919 — Центральною Руською Народною Радою укладено Ужгородський меморандум — рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини.
• 1923 — Велика Британія пред'явила СРСР ряд ультимативних вимог («ультиматум Керзона»), які спершу було відхилено, але згодом частково задоволено.
• 1926 — відбувся перший авіапереліт над північним полюсом.
• 1933
  • Магатма Ґанді почав голодний страйк проти британського панування в Індії.
• 1937 — президент Чехословаччини Е. Бенеш надіслав Сталіну повідомлення з попередженням про підготовку проти нього заколоту серед вищого керівництва Червоної Армії.
• 1940 — Друга світова війна: німецькі командос у формі голландських військових перетнули німецько-нідерландський кордон і взяли під контроль стратегічні мости для наступного просування вермахту.
• 1942
  • Друга світова війна: вермахт розпочав наступ у Криму.
  • Друга світова війна: в Кораловому морі з борту атакованого американського авіаносця «Лексингтон» евакуйовані 2735 осіб — наймасовіша в історії рятувальна операція.
• 1943 — Друга світова війна: закінчилось повстання Варшавського гетто.
• 1944 — Друга світова війна: шеф єврейського відділу гестапо А. Ейхман запропонував союзникам обміняти угорських євреїв на 10 000 вантажівок.
• 1945 — у передмісті Берліна Карлсгорсті представники німецького командування на чолі з фельдмаршалом Кейтелем вдруге підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини, що набрав чинності о 23:01
• 1945 — сотні мирних жителів Алжиру вбиті воїнами французької армії під час Алжирського повстання.
• 1947 — Франція вийшла зі складу Міжнародного валютного фонду.
• 1949 — парламентська рада в Бонні прийняла «Основний закон» (Конституцію ФРН).
• 1951 — Іван Драч опублікував свій перший вірш.
• 1952 — у Москві розпочався судовий процес над керівниками Єврейського антифашистського комітету.
• 1953 — перший французький конвертоплан Сюд-Вест SO 1310 «Фарфаде» здійснив перший політ як гелікоптер.
• 1954 — створена Федерація футболу Азії.
• 1959 — у канадській провінції Онтаріо заборонили покарання ув'язнених биттям.
• 1961 — в Англії засуджено до 42-х років в'язниці 38-літнього дипломата Джорджа Блейка, звинуваченого у шпигунській діяльності на користь СРСР.
• 1962 — у Лондоні перестали ходити останні тролейбуси.
• 1970 — вийшов диск «Let It Be».
• 1973 — закінчилося 71-денне протистояння між федеральною владою та членами Руху американських індіанців, які захопили резервацію Пайн-Ридж.
• 1976 — Шведська група «ABBA» втретє піднялась на першу сходинку британського хіт-параду з піснею «Fernando», яку утримувала протягом місяця.
• 1984
  • Олімпійський комітет Радянського Союзу відмовився направляти команду спортсменів для участі в XXIII Олімпіаді в Лос-Анжелесі. Бойкот обґрунтовувався загрозами насилля стосовно радянських спортсменів, хоча насправді це була політична акція — відповідь за бойкот американцями Московської олімпіади 1980 року.
  • У приміщенні канадського парламенту Денніс Лотьє відкрив автоматний вогонь, вбив трьох і поранив 13 осіб.
• 1988 — у Франції пройшов другий тур президентських виборів, за результатами якого на новий семирічний термін обрано Франсуа Міттерана.
• 1989 — вийшов з друку перший номер «Газети Виборчої» (Варшава).
• 1994 — Азербайджан приєднався до договору про припинення вогню в Карабаху.
• 1996 — внесено зміни до конституції ПАР — надано рівні громадянські права представникам усіх рас. Зулуські націоналісти і білі екстремісти бойкотували парламентське рішення і весь процес департизації країни.
• 2004 — німецька поліція заарештувала 18-літнього творця комп'ютерного вірусу «Sasser».
• 2021 — вибух замінованого автомобіля перед школою в Кабулі, столиці Афганістану, убив щонайменше 55 людей і поранив понад 150.
• 2025 — обрання Папи Римського. Обрано Роберта Френсіса Превоста, який взяв ім'я Лев XIV.

Народилися

Дивись також Категорія:Народились 8 травня

• 1639 — Гауллі Джованні Батиста, на прізвисько Бачичча, італійський художник епохи бароко, відомий як майстер фрескового і портретного живопису.
• 1657 — Мартин Альтомонте, італійський живописець; з 1684 у Речі Посполитій, придворний живописець Яна III Собеського.
• 1668 — Ален Рене Лесаж, французький письменник (романи «Кульгавий біс» і «Історія Жиль Блаза з Сантільяни»).
• 1884 — Гаррі Трумен, американський президент.
• 1890 — Мойсей Альтман, єврейський письменник.
• 1899 — Фрідріх Гаєк, видатний економіст Австрійської школи, поборник економічної свободи, лауреат Премії з економіки пам'яті А. Нобеля (1974).
• 1901 — Володимир Софроницький, піаніст, троюрідний племінник українського живописця та іконописця Володимира Боровиковського.
• 1906 — Роберто Росселліні, італійський кінорежисер.
• 1916 — Жуау Авеланж, бразильський футбольний функціонер, президент ФІФА (1974—1998).
• 1917 — Данило Лідер, український художник-сценограф, педагог.
• 1952 — Олег Михайличенко, український педагог, доктор педагогічних наук.
• 1962 — Олесь Ульяненко, український письменник, лауреат малої Шевченківської премії 1997 року.
• 1975 — Енріке Іглесіас, іспанський співак.
• 1982 — Сергій Танчинець, фронтмен гурту Без обмежень.
• 1983 — Маріо Новак, хорватський хокеїст.
• 1983 — Вікі МакКлюр, англійська акторка.
• 1989 — Ліам Брідкатт, англійський футболіст
• 1992 — Олівія Калпо, американська модель і акторка.

Померли

Дивись також Категорія:Померли 8 травня

• 1671 — Себастьян Бурдон, французький живописець і графік.
• 1782 — Себаштіан де Карвалю, маркіз помбальський, керівник португальського уряду.

• 1794 — Антуан Лоран Лавуазьє, французький вчений, один із засновників сучасної хімії.
• 1809 — Огюстен Пажу, французький скульптор, представник класицизму.
• 1842 — Жуль Дюмон-Дюрвіль, французький мореплавець, океанограф, дослідник південної частини Тихого океану й Антарктики. Розшукав місце загибелі знаменитого мореплавця Жана-Франсуа Гало де Лаперуза.
• 1873 — Джон Стюарт Мілл, британський філософ, політичний економіст.
• 1876 — Георгі Бенковський, один з ватажків національно-визвольного руху болгарського народу проти турецького гніту.
• 1880 — Ґюстав Флобер, французький романіст.
• 1891 — Олена Блаватська, окультна письменниця українського походження, фундаторка Теософічного товариства.
• 1903 — Поль Гоген, французький живописець, скульптор-кераміст і графік. Один з основних представників постімпресіонізму.
• 1904 — Едвард Майбрідж, англійський та американський фотограф і дослідник, відомий вивченням процесу руху та його фіксації, один з винахідників-предтеч кіно.
• 1924 — Гуґо Борхардт, німецький інженер та конструктор стрілецької зброї
• 1936 — Освальд Шпенглер, німецький філософ, історик і культуролог («Присмерк Європи»).

• 1984 — Борис Антоненко-Давидович, український письменник, літературний перекладач, дослідник проблем розвитку й культури української мови, жертва сталінського терору.
• 1988 — Роберт Гайнлайн, американський письменник-фантаст.
• 1995 — Тереза Тенг, одна з найпопулярніших азійських поп-співачок.
• 1999 — Дірк Богард, британський актор.
• 2009 — Ігор Пелих, український журналіст, телепродюсер і ведучий.
• 2012 — Моріс Сендак, американський дитячий письменник, художник-ілюстратор, продюсер, режисер, актор.
• 2015 — Вадим Іллєнко, український кінооператор, кінорежисер.