Штефан Августин (11 січня 1893, с. Порошково, нині Перечинського району Закарпатської області — 4 вересня 1986, м.Філадельфія, США) — український педагог, освітянин, суспільно-політичний діяч, Голова Сойму Карпатської України, дійсний член НТШ. Син отця Омеляна Штефана. Адвокат у Рахові.
| Августин Штефан | |
|---|---|
| Голова Сойму Карпатської України | |
| 15 березня 1939 — 18 березня 1939 | |
| Президент | Августин Волошин |
| Прем'єр-міністр | Юліян Ревай |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | посада скасована |
| Народився | 11 січня 1893 Порошково, Унґський комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина |
| Помер | 4 вересня 1986 (93 роки) Філадельфія, США |
| Похований | Українське католицьке кладовище Пресвятої Богородиціd |
| Відомий як | політик |
| Громадянство | Австро-Угорщина Карпатська Україна США |
| Національність | українець |
| Політична партія | Християнсько-народна партія |
| Релігія | греко-католик |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 11 січня 1893 у селі Порошково (тепер Перечинський район Закарпатської області) у сім'ї священика Омеляна Штефана.
Теологічну освіту здобув в Ужгороді, філософську в Будапешті у 1917 році. Працював викладачем учительської семінарії та реальної гімназії в Ужгороді протягом 1917—1921 років.
У жовтні 1918 p. вів переговори з Українською Парламентарною Репрезентацією у Відні про об'єднання Закарпаття з Галичиною. 18 грудня 1918 р. виступав на з'їзді Мараморощини, де було обрано Сигітську Народну Раду (також мали слово Клочурак Степан та Климпуш Василь — Ясіня, Бращайко Михайло — Рахів, Йосипчук Василь — Великий Бичків). Учасник Всенародного Конгресу Угорських Русинів у Хусті 21 січня 1919 р., який вирішив об'єднати Закарпаття з Україною і заснував Центральну Українську (Руську) Народну Раду Закарпаття, (членом президії якої був до березневих подій 1939 р.).
Августин Штефан був співзасновником «Просвіти», головою Народнопросвітної Ради м. Мукачева (1925 — 38), співзасновником Учительської Громади (1929) та її останнім головою (1938 — 39).
Працював також редактором тижневика «Русинъ», а потім щоденника «Русинъ» в Ужгороді (1921 — 23), співредактор журналу «Підкарпатська Русь» (1924 — 38), «Учительський Голос» (1930 — 39) та тижневика української фракції аграрної партії «Земля і Воля» (1934 — 38).
Був засновником і директором Торгової Академії в Мукачеві (1922 — 38), яку після угорської окупації було евакуйовано до Братислави.
Урядовець Карпатської України
З жовтня 1938 до березня 1939 р. — начальник міністерства шкільництва Карпатської України. На першому засіданні Сойму Карпатської України обраний Головою Сойму. За його кандидатуру проголосувало 20 із 22 депутатів парламенту.
На еміграції
Працював директором Української гімназії в Модржанах біля Праги (1940 — 45), з якою евакуювався до Аугсбургу (Німеччина), де був її директором (1945 — 49).
У 1949 році емігрував до США, де став викладачем у жіночій Академії у Стемфорді (1949 — 69). У 1978 — 85 pp. був заступником голови Уряду УНР в екзилі.
Від 1969 р. жив у Філадельфії.
Помер уранці 4 вересня 1986, похований на українському цвинтарі Пресвятої Богородиці в Ланггорні, Пенсільванія.
Праці
- автор шкільних підручників з математики,
- співавтор першої на Закарпатті граматики української мови фонетичним правописом (1931);
- «From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine» (1969),
- «За правду і волю: спомини і дещо з історії Карп. України» (т. 1, 1973; т. 2, 1981),
- «Августин Волошин — Президент Карпатської України» (1977)
Пам'ять
Вулицю на честь Августина Штефана названо у середмісті Мукачева. Також вулиця є в Ужгороді.
Меморіальна дошка є у рідному селі Порошково.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Штефан Августин Омелянович, Що таке Штефан Августин Омелянович? Що означає Штефан Августин Омелянович?