Шиловський Всеволод Миколайович

Всеволод Миколайович Шиловський (рос. Всеволод Николаевич Шиловский; нар. 3 червня 1938, Москва, РРФСР, СРСР — 26 листопада 2025) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист, педагог. Заслужений артист РРФСР (1980). Народний артист РРФСР (1986).

Шиловський Всеволод МиколайовичВсеволод Николаевич ШиловскийІм'я при народженніВсеволод Миколайович ШиловськийДата народження3 червня 1938(1938-06-03) Місце народженняМосква, СРСР Дата смерті26 листопада 2025(2025-11-26)^[1][2](87 років) Місце смертіМосква, Росія НаціональністьросіянинГромадянство СРСР→ РосіяПрофесіяактор театру і кіно, кінорежисер, сценарист, педагогAlma materШкола-студія МХАТ (1961) ДітиIlya Shilovsky^d і Pavel Shilovsky^d IMDbID 0793519 Нагороди та премії

shilovski.kulichki.net 

Життєпис

Батько закінчив консерваторію по класу композиції і Військово-інженерну академію імені М. Є. Жуковського, керував заводом, був начальником станції Північного морського шляху у Тіксі. Учасник німецько-радянської війни. Мати під час війни перебувала з Всеволодом в евакуації в Казані і працювала на авіамоторному заводі.

З дитинства мріяв стати актором, займався в драматичному гуртку і студії при Будинку вчителя.

У 1956—1957 роках працював слюсарем на Московському верстатобудівному заводі «Салют».

Закінчив Школу-студію МХАТ (1961, курс О. М. Карєва). В 1961—1987 поєднував активну знімальну діяльність з роботою у МХАТі.

З 1987 зосередився виключно на кінематографі, у деяких фільмах виступав також як режисер. Знімався в картинах українських кіностудій. Ряд кінофільмів як кінорежисер поставив в Україні, зокрема, на Одеській кіностудії.

Є керівником акторської майстерні у ВДІКу.

Брав участь в програмі «Білий папуга».

З 2000 року викладає акторську майстерність у Всеросійському державному університеті кінематографії імені С. А. Герасимова (ВДІК).

З 2008 року — Президент кінофестивалю «Золотий Фенікс».

У 2009 році організував «Театр-студію Всеволода Шиловського».

Фігурант бази данних центру «Миротворець», як особа, яка незаконно відвідувала окупований росією Крим.

Помер 26 листопада 2025 року.

Особисте життя

Був тричі одружений. Перша дружина — акторка Євгенія Уралова. Третя дружина — арфистка Наталія Цехановська.

Має двох синів: старший син — Ілля Шиловський (нар. 1970) — сценарист і режисер, живе та працює у Москві; молодший Павло (нар. 1974) — підприємець.

Внуки — Шиловська Аглая Іллівна, яка також обрала акторську професію, та Дарина.

Акторські роботи

1. 1965: Наш дім — безбілетник
2. 1968: Випадок зі слідчої практики — Яків Григорович Хомич
3. 1969: Директор — Пташкін
4. 1969: Сувора дівчина — Малашкин
5. 1972: День за днем — колишній чоловік Льолі
6. 1973: Село Степанчиково і його мешканці — Павло Семенович
7. 1977: Доля — німецький солдат Ганс
8. 1977: Зустріч на далекому меридіані — американський учений
9. 1977: Слідство ведуть ЗнаТоКі. Будь-якою ціною — Семен Холін
10. 1979: Біла тінь — Візир
11. 1981: Синдикат-2 — Євген Сергійович Шевченко, начальник контррозвідки Бориса Савінкова
12. 1981: Бідна Маша — Федір Федорович Прібилёв
13. 1981: Валентина — Інокентій Степанович Мечёткін
14. 1981: Улюблена жінка механіка Гаврилова — Паша
15. 1981: Портрет дружини художника — Митрофанович
16. 1982: Закоханий за власним бажанням — Коля
17. 1982: Голос — кольчужники
18. 1982: Нікколо Паганіні — Джоаккіно Антоніо Россіні
19. 1982: Професія — слідчий — Юрій Миколайович
20. 1983: Військово-польовий роман — Гриша
21. 1983: Швидкість — Сергій Трохимович Левко
22. 1983: Торпедоносці — Артюхов
23. 1983: Серед тисячі доріг — редактор
24. 1984: Виграш самотнього комерсанта — Серафіно
25. 1984: Дві версії одного зіткнення — Жигалов
26. 1984: Щаслива, Женька! — Сусід
27. 1984: Капітан Фракасс — маркіз ла Брюйер
28. 1985: Прийдешньому віку — Граттіотті
29. 1985: Як стати щасливим — головний редактор
30. 1985: Кармелюк — художник Тропінін
31. 1985: Подвиг Одеси — контр-адмірал Жуков
32. 1986: Без терміну давності — Зевс Іванович Скачков
33. 1986: Винятки без правил (новела «Голос») — начальник главку
34. 1986: Ягуар — майор
35. 1987: Апеляція — Пастухов
36. 1987: Обранець долі — імператор Наполеон
37. 1988: Політ птаха — Тархунський
38. 1988: Життя Клима Самгіна — Бердников
39. 1988: Робота над помилками — Челишев
40. 1988: В'язень замку Іф — Кадрусс
41. 1989: Світла особистість — Авель Олександрович Доброгласов
42. 1989: Інтердівчинка — Зайцев
43. 1989: Смиренний цвинтар — Носенко
44. 1990: Аферисти — «Маруся» / Сидор Полікарпович
45. 1990: Це ми, Господи!.. — Переверзєв
46. 1991: Вищий клас — Сергій Сергійович
47. 1991: Лінія смерті — Нікольський
48. 1992: Давайте без фокусів! — Іван Петрович, голови виконкому
49. 1993: Вирок — Талбот
50. 1994: Я нікуди тебе не відпущу
51. 1996: Барханов і його охоронець — шеф
52. 1997: Все те, про що ми так довго мріяли — господар
53. 1999: Каменська — полковник Павлов
54. 1999: Операція «Коза» / Operacja Koza  — генерал КДБ
55. 2000: Ростов-тато — Пічугін
56. 2000: Марш Турецького — генеральний прокурор
57. 2000: Гра в кохання — режисер
58. 2000: Артист і майстер зображення — бос
59. 2000, 2001: Далекобійники — директор (19 серія)
60. 2001: Люди і тіні: Секрети лялькового театру — Вадим Чепрасов
61. 2001: Підозра — начальник міліції
62. 2001: Ідеальна пара
63. 2003: Змішувач — Борис Борисович
64. 2003: Інше життя — Володимир
65. 2003: Краще місто Землі — режисер
66. 2003: Сищик без ліцензії — Ратушинську
67. 2003: Чорна мітка — M.C. Горбачов
68. 2004: Стилет 2 — Колесников
69. 2004: Опера. Хроніки вбивчого відділу — адвокат Страхов
70. 2005: Попса — Юхим Ілліч, поет-пісняр
71. 2005: Дві долі-2 — Слєпнєв Віталій Михейович, батько Кирила
72. 2005: Дві долі-3 — Слєпнєв Віталій Михейович, батько Кирила
73. 2005: Ріелтор — продюсер
74. 2006: Гра слів. Перекладачка олігарха — колекціонер жуків
75. 2006: День грошей — антиквар
76. 2006: Кінець світу — начальник Помидоров
77. 2007: Життя зненацька — Сидор Камілович
78. 2007: Друге дихання — Драч, кримінальний антиквар
79. 2008: Я не я — Куролапов
80. 2008: Трюкачі — камео
81. 2008: Ділки. Бути разом — Іван Самойлович Кольцов, губернатор
82. 2008: Кровні узи — Микола Ушаков
83. 2009: Прощальна справа / L'affaire Farewell (Франція) — Михайло Горбачов
84. 2009: Будинок з сюрпризом — дядя Юра
85. 2010: Лазник Президента, або Пасічники Всесвіту — Лазник Президента
86. 2010: Жила-була одна баба — батько Веремій, священик
87. 2011: Заручники любові — Оскар Борисович Пандера
88. 2011: Життя і пригоди Мішки Япончика — Лев Барський
89. 2012: Санта Лючія — Олег знизав
90. 2013: Справа честі — Віктор Павлович Кабзиста, кримінальний авторитет
91. 2014: Чудотворець — Ілля Ігорович Губер
92. 2016: Любов і Сакс — важливий пан

Режисерські роботи

• 1971: День за днем
• 1976: В одному мікрорайоні
• 1978: Солодкоголосий птах юності (фільм-спектакль)
• 1980: Заколот (фільм-спектакль)
• 1984: Волоколамськоє шосе (фільм-спектакль)
• 1985: Мільйон у шлюбному кошику
• 1987: Обранець долі
• 1990: Аферисти
• 1991: Блукаючі зірки
• 1991: Лінія смерті
• 1993: Кодекс безчестя
• 1994: Вирок
• 2001: Люди і тіні. Секрети лялькового театру
• 2004: Зірки на ранковому небі (фільм-спектакль)
• 2004: Не всі кішки сірі
• 2006: Поліція Хоккайдо. Російський відділ (не завершений)

Нагороди

• Заслужений артист РРФСР (1980)
• Народний артист РРФСР (1986)
• Орден Дружби (1997) — за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва
• орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2006) — за великий внесок у розвиток кіномистецтва і багаторічну творчу діяльність
• Орден Пошани (2015) — за великі заслуги e розвитку вітчизняної культури і мистецтва, телерадіомовлення і багаторічну плідну діяльність
• Почесна грамота Президента Російської Федерації (2018) — за заслуги e розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність