Кири́ло Євге́нович Шевче́нко (нар. 25 жовтня 1972, Тула, РСФСР, СРСР) — український банкір, голова Національного банку України (2020—2022). Член РНБО з 17 серпня 2020 року до 25 жовтня 2022 року. Голова Державної іпотечної установи (2006—2009), голова правління Терра Банку (2010—2011), в.о. голови правління Укргазбанку (2014), голова правління Укргазбанку з 2015 до 2020 року; у жовтні 2022 року подав у відставку і виїхав з України у звязку з кримінальною справою, яку він називає політичним переслідуванням.
| Кирило Шевченко | ||
| ||
|---|---|---|
| 16 липня 2020 — 4 жовтня 2022 | ||
| Попередник: | Яків Смолій | |
| Наступник: | Андрій Пишний | |
| Народження: | 25 жовтня 1972 (53 роки) м. Тула, РСФСР, СРСР | |
| Національність: | українець | |
| Країна: | Україна | |
| Освіта: | Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця Український державний університет імені Михайла Драгоманова | |
| Автограф: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі | ||
Життєпис
У 1994 році отримав диплом Харківського державного економічного університету за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності» також має диплом магістра зі спеціальності «Екологія» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
З вересня 1987 по серпень 1989 року — ремонтник на шахті ім. Ілліча, м. Стаханов (сучасна назва — Кадіївка), Луганська область.
У банківській сфері з 1994 року. Український кредитний банк (зараз — А-Банк) — в. о. начальника сектора залучення кредитних ресурсів. З березня по вересень 1995 року — провідний економіст сектору кредитних ресурсів кредитного відділу Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль».
З жовтня 1995 по грудень 2006 року — в банку «Фінанси і Кредит» — пройшов шлях від начальника відділу нормативів до першого заступника голови правління банку.
З грудня 2006 по травень 2009 року року очолював Державну іпотечну установу.
З травня по вересень 2009 року — радник Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.
З вересня 2009 по квітень 2010 року — перший заступник голови правління Укргазбанку.
У 2010 році разом зі своїми партнерами, першим купує Терра Банк. З 14 квітня 2010 по 11 квітня 2011 року — голова правління Терра Банку.
З 28 квітня 2011 по 6 квітня 2012 року — член Наглядової ради Терра Банку. У 2012 році партнери продали фінансову установу.
З травня 2012 по серпень 2014 року — радник голови правління Ощадбанку.
Діяльність на посаді голови Укргазбанку (2015—2020)
У жовтні 2014 року Кирило Шевченко став першим заступником голови правління та в.о. голови правління АБ «Укргазбанк», а 28 травня 2015 року був погоджений НБУ на посаду голови правління.
У 2016–2019 роках банк спільно з МФК (IFC) реалізував трирічний проєкт зі створення «зеленого банку». За підсумками 2019 року «Укргазбанк» отримав відзнаку Euromoney Awards for Excellence як Best Bank for Sustainable Finance in Central and Eastern Europe. У 2017 році Кирило Шевченко разом з Міністром екології та природних ресурсів України Остапом Семераком презентували першу в Україні екологічно чисту платіжну картку, повністю вироблену з біосировини. «Зелені» картки АБ «Укргазбанк» вироблені з качанів кукурудзи та цукрової тростини. У користуванні картка не відрізняється від традиційних аналогів, а після закінчення терміну дії розкладається упродовж двох років, не завдаючи шкоди довкіллю. Виробник нових платіжних карток — німецька компанія Giesecke & Devrient, яка випускає продукцію у сфері безпечних та інноваційних платежів.
Фінансові показники банку демонстрували зростання активів: на 31 грудня 2018 року — 82,225 млрд грн; на 31 грудня 2019 року — 119,137 млрд грн; на 1 січня 2021 року (за підсумками 2020 року) — 142,7 млрд грн.
Банк приєднався до міжнародних ініціатив сталого фінансування (зокрема, до Principles for Responsible Banking під егідою UNEP FI та CPLC), розвивав «зелені» продукти кредитування для відновлюваної енергетики та енергоефективності, а також нарощував операції у межах IFC Global Trade Finance Programme.
У національних і галузевих відзнаках банк неодноразово згадувався як «ЕКО-банк року» (спецпроєкт BUSINESS «Financial Oscar», нагорода журналу Bankir), а також потрапляв до рейтингів надійності депозитів і обслуговування МСП.
Соціальна відповідальність банку зафіксована у щорічних звітах: співпраця з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб по виплатах клієнтам неплатоспроможних банків, участь у державних програмах енергоефективності, ухвалення внутрішнього Кодексу корпоративного управління тощо.
Діяльність на посаді голови НБУ
16 липня 2020 року Верховна Рада призначила Кирила Шевченка головою Національного банку України. Член Національної інвестиційної ради (з 14 серпня 2020).
У 2020 році в період коронакризи Національний банк України розпочав використання нетрадиційних монетарних інструментів, які надали додаткову допомогу банківській системі та кредитуванню у найскладніший період кризи та на початковому етапі економічного відновлення. Після повернення економіки до відновлення в 2021 році НБУ розпочав поступове згортання цих механізмів.
Під головуванням Шевченка НБУ не змінив монетарну політику та продовжив її курс на балансування між реакцією на інфляцію та відновленням економіки.
З 1 квітня 2021 року запроваджено новий пруденційний норматив NSFR, який стимулюватиме банки до залучення більш стабільних та довгострокових джерел фондування.
16 квітня 2021 року під керівництвом Шевченка Національний банк розпочав співпрацю з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) над розвитком «зеленого фінансування».
У 2021 році НБУ розробив нову інституційну стратегію Національного банку до 2025 року з фокусом на активізацію економічного зростання та цифровізацію. Завдяки монетарній політиці НБУ у 2021 році, коли багато країн світу протидіяли інфляції, в Україні вдалося розвернути інфляційний тренд на зниження. Після піку у вересні 2021 року, коли показник був 11 %, вже у грудні 2021 року вона знизилася до 10 % і продовжила зниження. У серпні 2021 році ЗВР досягли рекордного рівня. Національний банк завершив 2021 рік з позитивним сальдо валютних інтервенцій в обсязі 2,4 млрд дол. США, що дало змогу наростити міжнародні резерви до 31 млрд дол. США (тобто на 6 %), а також завершити рік із рекордним прибутком у 77,5 млрд грн.
У січні 2022 року, на фоні новин про можливе вторгнення РФ в Україну, НБУ проводив збалансовану політику валютних інтервенцій, завдяки чому вдалося протидіяти девальвації, яка почалась через психологічний фактор, і стабілізувати курс гривні.
Під головуванням Кирила Шевченка Національний банк України (НБУ) зустрів повномасштабне вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року та забезпечив безперебійну роботу фінансової системи. У перший день війни, о 7:00 ранку, голова НБУ підписав постанову Правління № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», ухвалену для забезпечення безперервного функціонування фінансової системи Її положення закріпили базові принципи функціонування банківської системи в умовах воєнного стану та залишаються чинними в оновленій редакції.
На початку російського вторгнення, НБУ зафіксував курс долара та запровадив валютні обмеження та обмеження на зняття готівки, щоб запобігти відпливу капіталу. Серед інших найважливіших рішень НБУ стала фіксація ключової ставки й обмінного курсу, підтримка банківських відділень та банкоматів готівкою, взаємодія з центральними банками інших країн щодо обміну готівкової гривні біженців, бланкове рефінансування, ослаблення банківських регуляцій, підвищення облікової ставки з 10 до 25 %, не допущення більш масштабного знецінення гривні, збереження міжнародних резервів на рівні понад 25 млрд доларів та втримання інфляції на нижчому рівні, в порівнянні з деякими країнами Східної Європи.
В дипломатичній площині було проведено переговори з МВФ з приводу нової програми та виділення двох траншів Rapid Financing, що дало змогу профінансувати дефіцит бюджету.
За результатами роботи команди НБУ під головуванням Шевченка у 2022 році Національний банк України був визнаний найкращим центральним банком світу в категорії «Central Bank of the Year» за версією Central Banking Awards 2023. Нагорода відзначила зусилля НБУ щодо збереження макрофінансової стабільності в умовах війни, включаючи монетарну політику, забезпечення ліквідності банків, захист даних від кібератак та міжнародну співпрацю. Крім того, за результатами 2022 року НБУ спільно з Національним банком Польщі отримав нагороду в номінації «Currency Manager» від Central Banking Awards 2023 за ефективну організацію обміну гривні на злоті для українських біженців після початку війни. На думку першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народного депутата України Ярослава Железняка, НБУ за часів керівництва Шевченком виявився одним з небагатьох державних органів влади, які були найліпше підготовлені до війни і найбільш ефективно впоралися зі своїм завданням.
Підпис Шевченка є на банкнотах четвертого покоління 20, 50, 100, 200, 500 та 1000 гривень (2021); пам'ятних банкнотах номіналами 20, 50, 100, 200, 500 та 1000 гривень, присвячених 30-річчю Незалежності України (2021); пам'ятній банкноті номіналом 500 гривень до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди (2021).
Відставка
4 жовтня 2022 року подав у відставку з посади голови НБУ, причиною вказав проблеми зі здоров'ям. За словами Шевченка, на нього тиснули. Однією з причин могло стати бажання керівника Офісу Президента Андрія Єрмака змінити виконавчого директора Ощадбанку. Крім того, НБУ відхилив чотири кандидатури членів правління Ощадбанку. Також конфронтація відбулася через згортання дешевих кредитів рефінансування для банків строком до п'яти років, що було головним заходом з підтримки економіки за умов коронакризи. НБУ відхилив вимогу ОП та уряду знизити облікову ставку для спрощення запуску дешевого кредитування, в тому числі, для інвестицій у «Велике будівництво». Голову ОП також не влаштовувало отримання Україною лише одного з п'яти запланованих траншів за антикризовою програмою Stand By від МВФ.
Кримінальна справа
6 жовтня 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру у протизаконних діях Шевченку та ще чотирьом особам в період його керівництва «Укргазбанком».
24 жовтня 2022 року НАБУ оголосило Шевченка в розшук. 25 жовтня Шевченко повідомив, що перебуває на консульському обліку в країні ЄС та офіційно повідомив НАБУ та САП про своє фактичне місцезнаходження. Також він звернувся до посольства з проханням надати приміщення для організації відеозв'язку на час проведення допиту. Окремо Шевченко виказав думку, що оголошення його в розшук — зайве підтвердження заангажованості та політизованості слідства та закликав НАБУ забезпечити відкритість, прозорість і неупередженість процесу.
Харківська правозахисна група (KHRPG) у лютому 2023 року заявила про наявність ознак політичного переслідування Шевченка, спричиненого його відмовою виконувати політичні вимоги щодо збільшення емісії гривні для фінансування державного бюджету. За даними правозахисників, конфлікт Шевченка з Володимиром Зеленським та Офісом Президента України ескалював, що призвело до тиску на нього з пропозицією відставки в обмін на уникнення подальших звинувачень. KHRPG зазначила, що президент і парламент знали про розслідування щодо Шевченка (за часів його роботи в «Укргазбанку», зареєстроване у лютому 2019 року), але все одно призначили його головою НБУ. Правозахисники високо оцінили професійні досягнення Шевченка, зокрема трансформацію «Укргазбанку» в провідний банк, стабілізацію банківської системи під час пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії, а також обережну монетарну політику. KHRPG сподівається, що українська держава та правоохоронні органи уникнуть політичних переслідувань, і продовжуватиме моніторинг справи.
Шевченко вважає провадження проти себе штучно створеним і політично мотивованим, посилаючись на відмову ВАКС у близько 40 клопотаннях захисту, включаючи процесуальні, та заборону на участь у судових засіданнях через відеозв'язок. Він переконаний, що справа не витримає перевірки в європейському суді. Подібні звинувачення в політичному тиску на керівників НБУ лунали від попередників Шевченка. Яків Смолій у липні 2020 року подав у відставку через «систематичний політичний тиск», про що заявив під час виступу у Верховній Раді, застерігаючи від підриву незалежності центрального банку. Колишня голова НБУ Валерія Гонтарєва після відставки переїхала до Лондона, де розглядала можливість отримання політичного притулку через погрози та підпал її будинку в Україні.
6 лютого 2024 року, за повідомленням австрійського видання Der Standard, австрійські суди відхилили запит української влади про екстрадицію Кирила Шевченка.
Донорономіка
У 2025 році Кирило Шевченко ввів термін «донорономіка» для опису залежності української економіки від зовнішньої фінансової допомоги міжнародних донорів під час повномасштабного російського вторгнення За словами Шевченка, основними ознаками донорономіки є покриття значної частки бюджетного дефіциту за рахунок міжнародних грантів і кредитів, стабілізація курсу гривні та інфляції через інтервенції, профінансовані донорами, формування міжнародних резервів за рахунок зовнішньої допомоги, а не експорту, а також пріоритетність дипломатичних контактів і отримання траншів від донорів над глибинними інституційними реформами.
Визнання
Професійні нагороди
- «Людина року 2017» у номінації «Фінансист року».
- Financial Club Awards від ІА «Фінансовий клуб» у номінації «Представники органів влади» за результатами дослідження «Фінансове визнання» (2021).
Рейтинги
Кирило Шевченко неодноразово входив до рейтингів журналу «Фокус». У 2017 році він був включений до списку «33 найкращих топ-менеджерів України» як голова правління «Укргазбанку», де відзначено його роль у перетворенні банку на прибуткове підприємство та впровадженні стратегії Green Banking. У 2018 році Шевченко увійшов до рейтингу «33 найкращих менеджера 2018 року» за внесок у реформування «Укргазбанку» та розвиток green-banking. Того ж року посів 68-ме місце в рейтингу «100 найвпливовіших українців» як «Атаман "зелених"» за впровадження інноваційної стратегії розвитку Green Banking та фінансування проєктів відновлюваної енергетики.
У 2019 році Шевченко був включений до рейтингу «33 найкращих менеджера України» за лідерство в сегменті альтернативної енергетики та приваблення інвестицій від Міжнародної фінансової корпорації. Того ж року посів 71-ше місце в рейтингу «100 найвпливовіших українців» як «Капитала хватает» за реформування «Укргазбанку» та внесок у green-banking. У 2020 році увійшов до рейтингу «39 найкращих топ-менеджерів України» за збереження стабільності банківської системи під час коронакризи. Того ж року посів 47-ме місце в рейтингу «100 найвпливовіших українців» як голова НБУ за збереження незалежності банку та співпрацю з МВФ.
У 2021 році Шевченко посів 21-ше місце в рейтингу «100 найвпливовіших українців» як голова НБУ за збереження стабільності банківського та валютного ринків під час кризи, хоча й відзначалися хвилі звільнень у керівництві НБУ.
Родина
Одружений, виховує доньку.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Шевченко Кирило Євгенович, Що таке Шевченко Кирило Євгенович? Що означає Шевченко Кирило Євгенович?