Шварц Ісаак Ізраїлевич

Ісаак Ізраїлевич Шварц (партійне псевдо Семен, 6 січня 1879(18790106), місто Миколаїв — 26 жовтня 1951, місто Москва) — учасник революційного руху, більшовицький діяч. 1-й керівник органів державної безпеки Радянської України (Голова Всеукраїнської НК у 1918–1919). Член ЦК КП(б)У в липні 1918 — березні 1919 року, в червні 1930 — січні 1934 року. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1921—1922, у 1923—1924 роках, член Президії ЦКК ВКП(б) у 1923—1924 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1924—1934 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1939 роках.

Шварц Ісаак Ізраїлевич
 
Народження: 6 (18) січня 1879 
Миколаїв, Миколаївське військове губернаторство, Російська імперія[1] 
Смерть: 26 жовтня 1951(1951-10-26)[1](72 роки) 
Москва, СРСР[1] 
Поховання: Новодівичий цвинтар 
Країна:  СРСР 
Партія: КПРС 
Нагороди:

Біографія

Народився в родині кравця. Закінчив три класи 1-го казенного єврейського училища в Одесі.

З жовтня 1893 по жовтень 1897 року — учень мідно-ливарної майстерні в Одесі. У листопаді 1897 — січні 1900 року — ливарник арматурного заводу в Миколаєві.

Член РСДРП з червня 1899 року. Учасник соціал-демократичних гуртків у Миколаєві та Одесі.

У лютому 1900 — жовтні 1901 року — ливарник Миколаївського французького суднобудівного заводу «Наваль».

З листопада 1901 року перебував на підпільній революційній роботі в Україні та на Уралі. Був заарештований, висланий до Якутії, втік до Швейцарії, згодом вів роботу із відновлення більшовицьких організацій у 1905 році в Катеринославі, з 1906 року — на Уралі. У 1911 році — слухач партійної школи в Лонжюмо, уповноважений Закордонної організаційної комісії зі скликання партійної конференції, член Російської організаційної комісії з підготовки 6-ї Всеросійської конференції РСДРП (1912) в Празі. Сім разів заарештовувався і засилався до Східного Сибіру, шість разів утікав.

Після Лютневої революції 1917 року вів партійну роботу в Україні. З березня по квітень 1917 року — агітатор із підготовки виборів та проведенню окружних конференцій Бюро ЦК РСДРП(б) у Миколаєві та Одесі. З травня по червень 1917 року — партійний робітник Єнакіївського комітету РСДРП(б) на Донбасі. З серпня 1917 по березень 1918 року працював у Донецько-Криворізькому басейні, обирався членом бюро обласного комітету РСДРП(б) Донбасу та Криворіжжя (Донецько-Криворізької радянської республіки) в Харкові.

З квітня 1918 по січень 1919 року — один з керівників більшовицького підпілля в Україні, делегат 1-го з'їзду КП(б) України, партійний працівник ЦК КП(б)У в Москві та Курську.

У грудні 1918 — квітні 1919 року — голова Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУЧК) при РНК Української СРР у Харкові та Києві. У квітні — травні 1919 року — заступник голови Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУЧК) при РНК Української СРР.

У травні — вересні 1919 року — уповноважений Ради праці і оборони в містах Одесі та Миколаєві.

У вересні 1919 — березні 1920 року — партійний працівник ЦК КП(б)У в Москві.

У березні — листопаді 1920 року — уповноважений Центрального правління кам'яновугільної промисловості Донбасу по Юзівському кам'яновугільному району.

У січні 1921 — січні 1930 року — голова ЦК Спілки гірників у Москві. Одночасно, з 1925 по 1930 рік — член президії ВЦРПС.

30 листопада 1929 — жовтень 1930 року — голова правління Всесоюзного об'єднання кам'яновугільної промисловості «Союзвугілля» в Харкові.

У січні 1931 — березні 1938 року — керуючий об'єднання (тресту) «Союзсланець» Народного комісаріату важкої промисловості СРСР. З 11 березня 1938 року — в розпорядженні ЦК ВКП(б).

У 1938 році організував і до 1949 року працював директором Всесоюзної науково-дослідної лабораторії водних емульсій і нафталану Народного комісаріату (Міністерства) охорони здоров'я СРСР. У 1941—1945 роках налагодив у лабораторії виробництво сульфамідних емульсій та дисперсій, препаратів з антибіотиками та вітамінами.

З листопада 1941 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

З 1949 року — заступник директора Московського хіміко-фармацевтичного заводу № 9 Головного управління медичної промисловості Міністерства охорони здоров'я СРСР.

Помер 26 жовтня 1951 року, похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди та відзнаки

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Шварц Ісаак Ізраїлевич, Що таке Шварц Ісаак Ізраїлевич? Що означає Шварц Ісаак Ізраїлевич?