Іва́н Васи́льович Ткачу́к (25 вересня 1891, П'ядики Коломийського повіту на Галичині (нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — 9 жовтня 1948, Львів) — старшина Легіону УСС, український прозаїк лівого спрямування, журналіст, літератор.
| Іван Васильович Ткачук | |
|---|---|
| Народився | 25 вересня 1891 с. П'ядики Коломийського р-ну Івано-Франківської області |
| Помер | 9 жовтня 1948 (57 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна | Австро-Угорщина СРСР |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | українська |
| Жанр | оповідання |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Роботи у Вікіджерелах | |
Біографія
Народився 25 вересня 1891 року в родині громадян Австро-Угорської імперії. Закінчив сільську школу, навчався в українській Коломийській гімназії, проте був виключений з неї через участь у підпільних марксистських гуртках.
Під час Першої світової війни добровільно вступив до легіону Українських січових стрільців (УСС). Станом на 1916 р. — командир сотні УСС.
У вересні 1916 року поблизу Бережан попав у російський полон, а з 1917 року пристав до більшовиків і лишився працювати в окупаційних установах УСРР. Брав участь в інтервенції радянських військ на західноукраїнські землі.
Після демобілізації з лав Червоної армії (з 1919) залишився у Катеринославі.
Працював редактором газет «Советский путь» і «Думка» в Мелітополі.
Під псевдонімом Іван Чорнобиль писав у газеті «Червона правда» — видання політвідділу 1-ї Кінної армії. У 1924 редагує в Катеринославі селянську газету «Зірка», де з літа друкується сторінка літературної організації «Плуг». 1925 року з його ініціативи став виходити літературний часопис «Зоря». Призначений у січні 1928 року редактором окружної (обласної) газети «Звезда» Іван Ткачук багато зробив для українізації газети. При ньому тираж газети в липні 1928 року зріс до 45 тисяч. У 1928 році Ткачук залишає газету «Звезда», яка в листопаді 1929 року стала україномовною «Зорею» і видається нині під цим іменем.
Після переїзду до Харкова був одним з організаторів письменницької організації «Західна Україна», яка гуртувала літераторів із колишньої Австро-Угорщини, що пішли на співпрацю зі сталіністами. Працював редактором у журналі «Західна Україна», у щоденній газеті «Комуніст», у видавництві ЛІМ. Був членом профспілки друкарів.
7 грудня 1933 р. Іван Ткачук був заарештований органами ДПУ в Харкові. Йому висунуто звинувачення у приналежності до УВО та в підготовці терористичного замаху. «Особливою трійкою» при ДПУ 26 лютого 1934 року засуджений на п'ять років позбавлення волі у «виправно-трудових таборах, без обмеження в правах». 7 січня 1936 втік із табору, був впійманий і засуджений додатково до основного строку ще на три роки. Був звільнений у 1939 р.
Після Другої світової війни Ткачук, уже важко хворий, повертається до Львова, де пробує поновити свою літературну творчість, працює над романом «Розбиті кордони». Проте цей твір так і залишився недописаний — автор помер 9 жовтня 1948 р. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 5.
17 квітня 1957 року судова колегія з кримінальних справ Верховного суду УРСР реабілітувала Івана Ткачука за відсутністю складу злочину.
Твори
Окремими виданнями вийшли збірки оповідань
- Помста (1927).
- Смерекові шуми (1929).
- Безробітний (1930).
- На вкраденій землі (1930)
- Незакінчений лист (1930).
- Прострілений декрет (1930).
- Українці за океаном (1930).
- Над Збручем (1931).
- Страйк (1931).
- За Кавказькими хребтами (1932).
- На вкраденій землі (1933).
- На Верховині (1955, 1968).
Сім‘я
Дружина Мотря Тимофіївна (1895 р. н.), дочка Галина (1921 р. н.), син Радомир (1926 р. н.).
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Ткачук Іван Васильович, Що таке Ткачук Іван Васильович? Що означає Ткачук Іван Васильович?