Іва́н Арте́мович Ти́мченко (нар. 3 березня 1939, село Калинівка Покровського району Дніпропетровської області — 12 серпня 2020) — український правознавець, дійсний член Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України. З 19 жовтня 1996 року по 18 жовтня 1999 року обіймав посаду Голови Конституційного Суду України.
| Іван Артемович Тимченко | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2-й Голова Конституційного суду України | |||||||
| 19 жовтня 1996 — 18 жовтня 1999 | |||||||
| Президент | Леонід Кучма | ||||||
| Попередник | Леонід Юзьков | ||||||
| Наступник | Віктор Скомороха | ||||||
| Народився | 3 березня 1939 с. Калинівка (Покровський район) Дніпропетровської області СРСР | ||||||
| Помер | 12 серпня 2020 (81 рік) Київ, Україна | ||||||
| Похований | Байкове кладовище | ||||||
| Відомий як | правник | ||||||
| Громадянство | Україна | ||||||
| Освіта | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | ||||||
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | ||||||
| Нагороди | |||||||
Життєпис
Закінчив училище механізації сільського господарства, сільськогосподарський технікум. Працював трактористом, механіком колгоспу.
1967 року закінчив юридичний факультет КНУ ім. Шевченка. З 1966 року працював старшим редактором редакції журналу «Радянське право».
З 1971 року — аспірант, науковий співробітник, вчений секретар Інституту держави і права АН УРСР.
У 1990—1991 роках працював помічником Голови ВРУ. З 1991 року очолював Юридичну службу (Управління) Адміністрації Президента України.
У вересні 1996 року Указом Президента України призначений суддею Конституційного Суду України.
На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України був обраний Головою Конституційного Суду України з 19.10.1996 р. по 18.10.1999 рік.
1999—2004 — суддя Конституційного Суду України.
У 2004—2008 рр. — завідувач наукової лабораторії, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України.
З 2009 р. — головний науковий співробітник відділу науково-правових експертиз (нині — відділу зв'язків з державними органами і міжнародними організаціями Управління планування і координації правових досліджень) апарату президії Національної академії правових наук України (м. Київ).
Помер 12 серпня 2020 року в клініці «Феофанія».
Наукові звання
- Кандидат юридичних наук;
- Академік Національної академії правових наук України.
Громадська діяльність
- член Конституційної Асамблеї України.
- був членом Конституційної комісії України (1996),
- брав участь у розробленні проектів Конституції, Закону України «Про Конституційний Суд України» та багатьох інших законодавчих актів.
- член редакційної колегії журналу «Право України»;
- позаштатний консультант Комітету з питань правової політики Верховної Ради України;
- член Конституційної Асамблеї України, член комісії з питань правосуддя Асамблеї.
Науковий доробок
Опублікував понад 80 наукових праць, серед яких:
- «Законотворча діяльність союзних республік у сфері державного управління» (1978),
- «Економічне районування і адміністративно-територіальний поділ союзної республіки» (1983),
- «Конституційні права і обов'язки радянських громадян» (у співавт., 1985),
- «Органи державної влади України» (у співавт., 2002),
- «Правова система України: історія, стан та перспективи: У 5 т. Т. 2» (у співавт., 2008).
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (22 жовтня 2021, посмертно) — за вагомий особистий внесок у захист конституційних прав і свобод громадян, високий професіоналізм та з нагоди 25-річчя від заснування Конституційного Суду України
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2 березня 2004) — за визначний особистий внесок у розвиток державного будівництва, становлення законодавства та конституційного судочинства суверенної України, багаторічну плідну діяльність та з нагоди 65-річчя від дня народження
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (17 жовтня 1997) — за особисті заслуги перед українською державою у галузі державного будівництва, розвитку законодавства
- Орден «За заслуги» III ст. (25 лютого 2009) — за значний особистий внесок у становлення і розбудову конституційного судочинства, багаторічну сумлінну працю у захисті конституційних прав і свобод громадян та з нагоди 70-річчя від дня народження
- Заслужений юрист України (8 липня 1994)
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002)
- Почесна грамота Верховної Ради України (2003)
- Орден Федеративної Республіки Німеччина «Великий Хрест за заслуги» (2006)
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Тимченко Іван Артемович, Що таке Тимченко Іван Артемович? Що означає Тимченко Іван Артемович?