Олександр Миколайович Тимоха (нар. 13 липня 1962, м. Київ) — український математик та механік, доктор фізико-математичник наук, академік НАНУ, фундатор кількох наукових напрямків з математичних проблем нелінійної механіки, хвильової гідромеханіки, вібромеханіки, а також теорії крайових задач з вільною межею математичної фізики. Директор Інституту математики НАН України.
| Тимоха Олександр Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 13 липня 1962[1](63 роки) Київ, Українська РСР, СРСР[1] |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | математик |
| Alma mater | КДУ імені Тараса Шевченка (1984) |
| Галузь | теоретична механіка |
| Заклад | Інститут математики НАНУ |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук[1] (1993) |
| Членство | НАНУ |
| Нагороди | Премія НАН України імені М. М. Крилова (2001) Премія НАН України імені М. В. Остроградського (2020) |
О. М. Тимоха належить до київської математичної школи, яку започатковано академіками М. О. Лаврентьєвим, О. Ю. Ішлінським, В. М. Кошляковим та І. О. Луковським.
Життєпис
У 1984 р. закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Після закінчення університету працює у Інституті математики НАН України до сьогодні.
У 1988 році отримав ступінь кандидата фізико-математичних наук, захистивши дисертацію у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.
У 1993 році захистив докторську дисертацію «Прямі методи в нелінійних задачах теорії віброакустичної взаємодії поверхневих хвиль» у Інституті математики НАН України та отримав ступінь доктора фізико-математичних наук.
З 2017—2021 рр працював у Інституті математики НАН України завідувачем відділу математичних проблеми механіки та теорії керування.
У 2015 році був обраний членом-кореспондентом НАН України, а у 2021 році — академіком НАН України. Також є академіком-секретарем Відділення математики НАН України.
У грудні 2021 році очолив Інститут математики НАН України на посаді директора.
Наукова діяльність
Наукові праці О. М. Тимохи на початку його наукової діяльності були присвячені створенню варіаційного формалізму в задачах гідродинаміки стисливої рідини з вільною границею, а також створенню на цій основі математичної теорії нелінійної взаємодії поверхневих хвиль з акустичними полями (1984—1993 рр.). Результатом стало, зокрема, математичне пояснення феномену «акустичного насоса» (експерименти 1967 р.). Ним було введено поняття капілярно-звукових форм рівноваги, доведено ряд теорем про стійкість цих форм, а також досліджено властивості спектра відносних коливань. Паралельно він почав роботу над створенням теорії усереднення для крайових задач з вільною поверхнею гідродинамічного типу (1991—2004 рр.).
Базуючись на доведених спектральних та варіаційних критеріях стійкості для так званих форм віброрівноваги (поняття вперше введено автором в 1993 р. та загальновизнаним у світовій літературі), О. М. Тимосі вдалося вперше, через майже 200 років після експериментального відкриття пояснити сплющення крапель Фарадея (1831 р.), а також ряд інших екзотичних гідродинамічних парадоксів, відкритих у 60-х роках минулого сторіччя. Його роботи стали теоретичною базою для програм експериментальних досліджень (the 65th ESA Parabolic Flight Campaign, the European Low Gravity Research Association, 2016—2017 рр.).
У своїх роботах він також узагальнює роботи академіка І. О. Луковського стосовно мультимодальних методів в задачах з вільною поверхнею гідродинамічного типу (1999—2010 рр.). Ним, зокрема, доведено існування так званих діагональних резонансних хвиль (2003 р.), феномену, який було підтверджено Норвезькими експериментаторами у 2005 р.
У 2011—2012 рр. О. М. Тимохою створена математична теорія взаємодії обмеженого об'єму рідини, що частково заповнює бак, з перфорованими перегородками. Вона дозволила, зокрема, вперше теоретично пояснити феномени «міграції» та «розмноження» резонансних частот (експерименти Х. Абрамсон, 1963—1966 рр.).
У 2017 р. ним дано математичне обґрунтування парадокса Ікеда-Ібрагіма (Takashi Ikeda & Raouf Ibrahim, 2008 р.) втрати симетрії кругової резонансної хвилі в контейнерах квадратного перерізу.
Міжнародна діяльність
- NATO Senior Scientist (1998 р.)
- У 1998—2003 рр. — візитуючий професор Лейпцизького університету (Німеччина)
- У 2003—2004 рр. — стипендіат Фонду Гумбольда (Єнський університет, Німеччина),
- Запрошений професор Норвезького університету природничих та технічних наук (Норвегія, з 2005 р.).
- Запрошений професор University of Surrey (Велика Британія, з 2012 р.)
Членство у наукових товариствах
- Запрошений член Товариства Прикладної Математики та Механіки (GAMM, 1995 р., ФРН),
- Запрошений член Американського Математичного Товариства (AMS, 1995 р., США)
- Запрошений член Європейського товариства механіки (EUROMECH, 2014 р.).
Нагороди та відзнаки
- Медаль НАН України з премією для молодих вчених (1994 р.)
- Премії В.Петришина за найкращу роботу в нелінійному аналізі (1994 р., США)
- Стипендіат Президента України для молодих вчених (1994—1995 рр.)
- Премія НАН України імені М. М. Крилова (2000 р.)
- Державна премія України в галузі науки і техніки (2012 р.)
- Премія НАН України імені М. В. Остроградського (2020 р.)
Публікації
О. М. Тимоха є автором понад 200 наукових праць включно із 6 монографіями, дві з яких видано за кордоном (англійською, Cambridge University Press, та китайською мовами).
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Тимоха Олександр Миколайович, Що таке Тимоха Олександр Миколайович? Що означає Тимоха Олександр Миколайович?