Дрогобич — місто на заході України, розташоване за 65 км фізичної відстані на південь від Львова. Це другий за величиною, економічним, культурним та освітнім значенням центр Львівщини. Площа міста становить 32 км², а чисельність населення — близько 75 тисяч осіб (станом на 2023 рік).
| Вулиці Дрогобича | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький |
| Місто | Дрогобич |
| Кількість об'єктів | понад 250 |
| Найдовша вулиця | Стрийська |
| Найбільша площа | Площа Ринок |
| Останнє перейменування | 2022—2024 (дерусифікація) |
| Списки за типом | |
| Вулиці • Площі • Парки | |
Урбаноніми є одним із ключових інструментів формування історичної пам'яті. Кожен історичний період життя Дрогобича залишав свій відбиток у назвах вулиць, що відображало зміну ідеологічних пріоритетів, культурних смислів та національної свідомості мешканців.
Польський дослідник С. Урбанчик[pl] зауважує, що найдавніші назви виникали спонтанно. Вони фіксували:
- візуальні характеристики (зовнішній вигляд об'єктів);
- географічну орієнтацію (напрямки важливих доріг);
- економічну цінність (функції та значення об'єктів у господарському житті поселення).
Урбаноніміка як складова частина онімного простору потребує ґрунтовного вивчення. Як зазначають науковці, формування назв тісно пов'язане із загальними соціокультурними тенденціями розвитку суспільства, державною ідеологією та національною ментальністю мешканців регіону.
Джерельною базою для написання статті слугували:
- матеріали засідань Дрогобицької міської ради (починаючи з 1990 року) щодо перейменування вулиць і провулків;
- архівні історичні джерела та картографічні матеріали;
- наукова література з проблем ономастики та урбанонімії;
- польові дослідження місцевих краєзнавців, зокрема Олега Стецюка, Андрія М'язика, Ігоря Чави та інших.
Перелік урбанонімів
Станом на 1 липня 2025 року у Дрогобичі налічується 269 урбанонімів, серед яких:
- 209 вулиць;
- 49 провулків;
- 8 площ і майданів;
- 2 алеї;
- 1 прохід.
Пояснювальна записка
Для зручності користування реєстром застосовано такі правила сортування та оформлення:
- Алфавітний порядок: Усі об'єкти подані за абеткою. Назви на честь постатей відсортовані за прізвищем (наприклад, Франка Івана).
- Винятки (псевдоніми та титули): Якщо вулиця названа на честь особи за її псевдонімом, прізвиськом або монаршим іменем, сортування відбувається за першою літерою назви.
- Приклади: Володимира Великого, Григорія Теслі, Данила Галицького, Ірини Вільде, Йосифа Сліпого, Лесі Українки, Остапа Вишні, Панаса Мирного, Юрія Дрогобича, Ярослава Осмомисла.
- Цифрові назви: Урбаноніми, що починаються з чисел (наприклад, 22-го Січня), записані цифрами і розташовані на початку таблиці.
- Типологія: Колір фону в таблиці вказує на тип об'єкта:
- Вулиця / Провулок (Годоніми)
- Площа / Майдан (Агороніми)
- Додаткові списки: Вулиці садових товариств та історично ліквідовані (зниклі) вулиці винесені в окремі блоки після основного переліку.
Таблиця
| N | Тип | Назва | Колишні назви | Місцевість | Довжина, м | Затверджено |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | вул. | 22-го Січня | 11-го Листопада / 17-го Вересня | 2300 | 16.05.1990 | |
| 2 | вул. | Ба́йди | Війтівська Гора | 210 | ||
| 3 | вул. | Банде́ри Степана | Центр | 100 | ||
| 4 | вул. | Ба́рського Василя | Зваричі | 170 | ||
| 5 | вул. | Бетхо́вена Людвіга ван | Добрельчичі | 510 | ||
| 6 | вул. | Бірчака́ Володимира | Артема | Війтівська Гора | 480 | 16.05.1990 |
| 7 | вул. | Боберського Івана | Механізаторів | 500 | 20.10.2022 | |
| 8 | пров. | Богуна́ Івана | Війтівська Гора | 180 | ||
| 9 | вул. | Бо́йківська | мікрорайон Спортивний | 140 | ||
| 10 | вул. | Борисла́вська | 2000 | |||
| 11 | пров. | Бо́ртницький | Комунарів | Завіжнє | 50 | |
| 12 | вул. | Бортня́нського Дмитра | Плебанія | 260 | ||
| 13 | вул. | Братів Кіци́лів | Млинки Шкільникові | 750 | ||
| 14 | вул. | Будіве́льна | Завіжнє, Загороди | 1000 | ||
| 15 | вул. | Букови́нська | Завіжнє, Загороди | 480 | ||
| 16 | вул. | Бурка́ Дмитра | 220 | |||
| 17 | вул. | Вагилевича Івана | Завіжнє | |||
| 18 | вул. | Вендзиловича Івана | Добрельчичі | 465 | ||
| 19 | вул. | Вербицького Михайла | Болоня | 270 | ||
| 20 | вул. | Вербова | Зваричі | 450 | ||
| 21 | вул. | Вернадського Володимира | Війтівська Гора | 250 | ||
| 22 | вул. | Верхратського Івана | Політаєва | 335 | 16.05.1990 | |
| 23 | вул. | Видова | Загородии | 350 | ||
| 24 | вул. | Винниченка Володимира | Волкова | Задвірне, Нова Волоща | 1000 (0,5 + 0,2 + 0,3) | 16.05.1990 |
| 25 | пров. | Виноградний | Добрельчичі | |||
| 26 | вул. | Витвицького Степана | Лермонтова Михайла | Плебанія | 200 | 20.10.2022 |
| 27 | пров. | Вишневний | Війтівська Гора | 130 | ||
| 28 | вул. | Війтівська Гора | Війтівська Гора, Плебанія | 1900 | ||
| 29 | вул. | Вітовського Дмитра | Війтівська Гора | 300 | ||
| 30 | вул. | Воїнів УПА | Скітня | 475 | ||
| 31 | вул. | Вокзальна | Вокзал | |||
| 32 | пров. | Вокзальний | Кольонія | |||
| 33 | вул. | Володимира Великого | Космонавтів | 2100 | 16.05.1990 | |
| 34 | вул. | Вороновського Юліана | 07.05.2014 | |||
| 35 | пл. | Вороновського Юліяна владики | нова назва | Центр | 125 | 12.06.2025 |
| 36 | вул. | Вороного Миколи | Болоня | |||
| 37 | вул. | Гайдамацька | Димитровградська | Кохна | 16.05.1990 | |
| 38 | вул. | Героїв Азову | Гвардійська | Добрельчичі | 210 | 20.10.2022 |
| 39 | вул. | Героїв Крут | мікрорайон Спортивний | 105 | ||
| 40 | вул. | Героїв Майдану | нова вулиця | 07.05.2014 | ||
| 41 | алея | Героїв України № 1 | нова назва | мікрорайон Коновальця | ||
| 41 | алея | Героїв України № 2 | нова назва | мікрорайон Самбірська | ||
| 42 | пров. | Гірський | Завіжнє, Загороди | |||
| 42 | пров. | Глібова Леоніда | Задвірне | 310 | ||
| 43 | вул. | Гнатюка Володимира | Добрельчичі | 400 | ||
| 44 | вул. | Гоголя Миколи | Завіжнє, Загороди | |||
| 45 | вул. | Головацького Якова | Завіжнє | 400 | ||
| 46 | вул. | Гончара Олеся | мікрорайон Коновальця, Райони | 680 | ||
| 47 | вул. | Гончарська | Центр | 145 | ||
| 48 | вул. | Горішня Брама | Завіжнє, Загороди | |||
| 49 | пров. | Городній | Лани | |||
| 50 | вул. | Грабовського Павла | Лішнянське Передмістя | |||
| 51 | вул. | Гребінки Євгена | Млинки Шкільникові | |||
| 52 | вул. | Григорія Теслі | нова вулиця | 350 | 07.05.2014 | |
| 53 | вул. | Грицая Дмитра | Добрельчичі | 510 | ||
| 54 | вул. | Грінченка Бориса | Куйбишева | Посьолок | 440 | 16.05.1990 |
| 55 | вул. | Горліса-Горського Юрія | Некрасова Миколи | Війтівська Гора | 450 | 22.06.2023 |
| 56 | вул. | Грушевського Михайла | Радянська | Лани, Старостинський Двір, Задвірне, Задубиче, Вокзал | 2300 | 16.05.1990 |
| 57 | пров. | Ґонти Івана | Плебанія | 140 | ||
| 58 | вул. | Ґоттліба Мауриція | Біля Тандему | 150 | ||
| 59 | вул. | Ґрюнвальдська | Війтівська Гора | 300 | ||
| 60 | вул. | Данила Галицького | Комсомольська | Центр | 16.05.1990 | |
| 61 | вул. | Дацка Івана | Різницька (Rzeznicka) / Маркса Карла / Академіка Сахарова | Війтівська Гора | 20.10.2022 | |
| 62 | вул. | Дністерська | Млинки Шкільникові | |||
| 63 | вул. | Довбуша Олекси | Зваричі | |||
| 64 | вул. | Довженка Олександра | Загороди | |||
| 65 | вул. | Дорошенка Петра | Млинки Шкільникові | |||
| 66 | вул. | Дрогобича Юрія | Центр | |||
| 67 | вул. | Дяківа Олега | Індустріальна | Кохна | 20.10.2022 | |
| 68 | вул. | Жупна | Центр | |||
| 69 | вул. | Завалля | Центр | 200 | ||
| 70 | вул. | Завіжна | Завіжнє | |||
| 71 | пров. | Заводський | Завіжнє | |||
| 72 | пров. | Задвірний | Задвірне | |||
| 73 | вул. | Заду́бична | Павлика Морозова / Пушкіна Олександра | Посьолок | 270 | 21.04.2022 |
| 74 | пров. | Залізничний | Вокзал | |||
| 75 | вул. | Залізняка Максима | Плебанія | 140 | ||
| 76 | вул. | Залісся | Загороди | 2900 | ||
| 77 | вул. | Залужанська | ||||
| 78 | пл. | Замкова Гора | Центр | 70 | ||
| 79 | вул. | Заньковецької Марії | Ґімназіальна (Gimnazjalna) | Центр | 145 | |
| 80 | вул. | Зарічна | Корост | |||
| 81 | вул. | Зварицька | Зваричі, Босня | |||
| 82 | вул. | Здоров'я | Мале Залісся | |||
| 83 | вул. | Зелена | Зоряне | |||
| 84 | пров. | Зелений | ||||
| 85 | пл. | Злуки | Визволення | Вокзал | 16.05.1990 | |
| 86 | вул. | Зубрицького Михайла | Млинки Сівкові | |||
| 87 | вул. | Івасюка Володимира | Зваричі, Завіжнє | |||
| 88 | пров. | Ільницького Володимира | ||||
| 89 | вул. | Ірини Вільде | Посьолок | |||
| 90 | вул. | Йосифа Сліпого | ||||
| 91 | пров. | Карманського Петра | Інститутська | 325 | 16.05.1990 | |
| 92 | вул. | Кармалюка Устима | Добрельчичі | 365 | ||
| 93 | вул. | Карпатська | Старостинський Двір | 300 | ||
| 94 | вул. | Карпенка-Карого Івана | Війтівська Гора | 500 | ||
| 95 | пров. | Квітневий | Біля Тандему | |||
| 96 | вул. | Київська | Скітня | |||
| 97 | вул. | Кирило-Мефодіївська | Млинки Шкільникові | |||
| 98 | вул. | Княгині Ольги | Космонавтів | |||
| 99 | пров. | Кобзарський | Лішнянське Передмістя | |||
| 100 | пров. | Кобилянської Ольги | мікрорайон Спортивний | 200 | ||
| 101 | вул. | Кобрина Володимира | Мічуріна Івана | Війтівська Гора | 325 (135 + 190) | 20.10.2022 |
| 102 | вул. | Коваліва Стефана | Загороди | 470 | ||
| 103 | вул. | Ковальська | Берка Йоселевича (Berka Joselewicza) / 6-го Серпня | Центр, Біля Жаб | 240 | 16.05.1990 |
| 104 | вул. | Козацька | Скітня | 475 | ||
| 105 | вул. | Козловського лікаря | Чапаєва | Війтівська Гора | 950 | 16.05.1990 |
| 106 | вул. | Коминярська | Центр | 320 | ||
| 107 | вул. | Кониського Олександра | Петровського | Війтівська Гора | 250 | 16.05.1990 |
| 108 | вул. | Коновальця Євгена | Мікрорайон Коновальця, Райони, Нью-Йорк, Італійський Квартал | 780 | ||
| 109 | пров. | Кооперативний | Війтівська Гора | 150 | ||
| 110 | пров. | Коперника Миколая | Війтівська Гора | 110 | ||
| 111 | вул. | Копистенського Захарії | Плебанія | 160 | ||
| 112 | пров. | Короткий | Задвірне | 380 | ||
| 113 | вул. | Коссака Григорія | Піонерська | 225 | 16.05.1990 | |
| 114 | вул. | Коссака Зенона «Тарнавського» | нова вулиця | 18.07.2024 | ||
| 115 | пр-д. | Костецької Марфи | ||||
| 116 | вул. | Котка Дмитра | Біля Тандему | |||
| 117 | вул. | Котляревського Івана | Болонна | Добрельчичі, Болоня | 1200 | |
| 118 | вул. | Коцюбинського Михайла | Зваричі | |||
| 119 | вул. | Кравченко Уляни | Добрельчичі | 715 | ||
| 120 | вул. | Кривоноса Максима | Млинки Сівкові | 0 | ||
| 121 | вул. | Кропивницького Марка | Нова Волоща | |||
| 122 | вул. | Крушельницької Соломії | Задвірне | |||
| 123 | пров. | Куліша Пантелеймона | Кушніра | Задвірне | 16.05.1990 | |
| 124 | вул. | Кульчицького Сергія | ||||
| 125 | вул. | Купальська | Нова Волоща | |||
| 126 | вул. | Курбаса Леся | Конституції | 16.05.1990 | ||
| 127 | пров. | Курінний | Плебанія | 200 | ||
| 128 | вул. | Левицького Йосипа | Рибна (Rybia), Лесі Українки | Центр | 16.05.1990 | |
| 129 | вул. | Лемківська | Війтівська Гора | 390 | ||
| 130 | вул. | Леонтовича Миколи | Млинки Шкільникові | |||
| 131 | вул. | Лепкого Богдана | Словацького | Центр, Війтівська Гора | 400 | 16.05.1990 |
| 132 | вул. | Лесі Українки | Горького | Центр, Закостельні Загороди | 1200 | 16.05.1990 |
| 133 | вул. | Лисенка Миколи | Центр | 150 | ||
| 134 | вул. | Лішнянська | Зоряне | |||
| 135 | пров. | Луговий | мікрорайон Спортивний | 225 | ||
| 136 | вул. | Львівська | ||||
| 137 | вул. | Людкевича Станіслава | Млинки Шкільникові | |||
| 138 | вул. | Люльки Архипа | Кольонія | 230 | ||
| 139 | вул. | Мазепи Івана | Пілсуцького, Дзержинського | Центр | 320 | 16.05.1990 |
| 140 | вул. | Макуха Івана | нова вулиця | Болоня | 230 | |
| 141 | вул. | Мала | Центр | 65 | ||
| 142 | пров. | Малий | Добрельчичі | 50 | ||
| 143 | вул. | Малий Ринок | Центр | 140 | ||
| 144 | вул. | Маріїнська | Центр | |||
| 145 | вул. | Мартовича Леся | Млинки Шкільникові | |||
| 146 | вул. | Мельника Андрія | Нова Волоща | |||
| 147 | вул. | Менцинського Модеста | Зоряне | |||
| 148 | вул. | Миколайчука Івана | Спартака | Добрельчичі | 18.07.2024 | |
| 149 | пров. | Михайловича Теофіля | Війтівська Гора | 95 | ||
| 150 | пров. | Міські Загороди | Нива | 480 ~ | ||
| 151 | вул. | Міцкевича Адама | Центр, Закостельні Загороди | 215 | 16.05.1990 | |
| 152 | вул. | Млинарська | Плебанія | 130 | ||
| 153 | пров. | Морозенка Станіслава | мікрорайон Спортивний | 170 | ||
| 154 | вул. | Музична | Центр | |||
| 155 | пров. | Набережний | мікрорайон Спортивний | 210 | ||
| 156 | вул. | Нагірна | Загороди | |||
| 157 | вул. | Наливайка Северина | Московська | мікрорайон Самбірська, Нова Волоща | 16.05.1990 | |
| 158 | вул. | Нафтовиків | Завіжнє, Загороди | 1100 | ||
| 159 | вул. | Нечая Данила | Нова Волоща | |||
| 160 | вул. | Нижанківського Остапа | Св. Бартоломея (Św.Bartłomieja) | Центр, Закостельні Загороди | 310 | |
| 161 | вул. | Нова | Війтівська Гора | 280 | ||
| 162 | вул. | Озерна | Загороди | 365 | ||
| 163 | вул. | Ольжича Олега | Біля Тандему | 100 | ||
| 164 | вул. | Опришківська | Добрельчичі | 250 | ||
| 165 | вул. | Орлика Пилипа | Леона Райха (Leona Reicha) / Герцена | Лани, Гирівка | 3800 (3,4 + 0,4) | 16.05.1990 |
| 166 | вул. | Остапа Вишні | Загороди | 365 | ||
| 167 | вул. | Остроградського Михайла | мікрорайон Спортивний | 100 | ||
| 168 | вул. | Павлика Михайла | Кірова | Посьолок | 790 | 16.05.1990 |
| 169 | пров. | Панаса Мирного | Війтівська Гора | 220 | ||
| 170 | вул. | Паркова | Нова Волоща | 910 | ||
| - | вул. | Пекарська | Колобка (у народі) | Плебанія | 300 | офіційно не затверджена |
| 172 | вул. | Петлюри Симона | ||||
| 173 | вул. | Південна | Кохна | |||
| 174 | пров. | Південний | мікрорайон Спортивний | |||
| 175 | вул. | Підвалля | Центр | 220 | ||
| 176 | вул. | Підкови Івана | Нова Волоща | 380 | ||
| 177 | вул. | Пластунів | Молодогвардійців | Посьолок | 615 | 16.05.1990 |
| 178 | вул. | Плеба́нія | Плебанія | 550 | ||
| 179 | вул. | Побук | Зваричі, Босня | |||
| 180 | пров. | Повстанський | Зваричі | |||
| 181 | вул. | Полуботка Павла | Війтівська Гора | 150 | ||
| 182 | вул. | Проектна | Кохна | |||
| 183 | пров. | Промисловий | ||||
| 184 | вул. | Прорізна | Скітня | 215 | ||
| 185 | вул. | Пулюя Івана | Посьолок | 545 | ||
| 186 | пров. | П'я́тницький | не мав назви | Завіжнє | 16.05.1990 | |
| 187 | вул. | Раневицька | Плебанія | 690 | ||
| 188 | вул. | Реваковича Тита | 07.05.2014 з поправкою від 01.01.2025 | |||
| 189 | пров. | Ремісничий | Центр | |||
| 190 | вул. | Рильського Максима | Зваричі | |||
| 191 | пл. | Ринок | Ратушна, Торговиця, Гітлерпляц, Леніна | Центр | 400 | |
| 192 | вул. | Рихтицька | Кохна, Біля Хімії | |||
| 193 | вул. | Рівна | Скітня | 225 | ||
| 194 | вул. | Різдвяна | 110 | |||
| 195 | вул. | Ріпина Іллі | Рєпіна Іллі | Плебанія, Повишена | 1000 | 18.07.2024 |
| 196 | вул. | Ріпницька | Млинки Шкільникові | |||
| 197 | вул. | Руданського Степана | Млинки Сівкові | |||
| 198 | вул. | Руставелі Шота | Млинки Шкільникові | |||
| 199 | вул. | Сагайдачного Петра | Сніжна | |||
| 200 | пров. | Садовий | Корост | 270 | ||
| 201 | вул. | Самбірська | Лішнянські Загороди, мікрорайон Самбірська, Граніт, Лішня-Задубиче | 2400 | ||
| 202 | пров. | Самбірський | ||||
| 203 | вул. | Світанок | Корост, Світанок | |||
| 204 | вул. | Святого Юра | Нива | |||
| 205 | пл. | Святого Юра | відновлена назва | Зваричі | - | 20.03.2025 |
| 206 | вул. | Симоненка Василя | Кольонія | 645 | ||
| 207 | вул. | Сіксоя Руслана | Глінки Михайла | Плебанія | 0 | 20.10.2022 |
| 208 | вул. | Сірка Івана | 355 | |||
| 209 | вул. | Січових Стрільців | Кона Фелікса | Зваричі, Закостельні Загороди | 16.05.1990 | |
| 210 | вул. | Сковороди Григорія | Добрельчичі | 650 | ||
| 211 | вул. | Скорика Мирослава | Добрельчичі | 300 | ||
| 212 | вул. | Скрипника Андрія | Чехова Антона | 345 | 21.04.2022 | |
| 213 | пров. | Словацького Юліуша | Війтівська Гора | 210 | ||
| 214 | пров. | Соколів | Лішнянське Передмістя | |||
| 215 | вул. | Солоний Ставок | Центр | 350 | ||
| 216 | вул. | о. Софро́на (Яциківа) | Нова Волоща | |||
| 217 | вул. | Спортивна | Мікрорайон Спортивний | 1400 | ||
| 218 | вул. | Ставище | Війтівська Гора | |||
| 219 | вул. | Стадника Йосипа | Добрельчичі | 205 | ||
| 220 | вул. | Станіславська | ||||
| 221 | вул. | Старицького Михайла | Добрельчичі, мікрорайон Спортивний | |||
| 222 | пров. | Стебницький | Корост | 95 | ||
| 223 | пл. | Стефаника Василя | Центр | 120 | ||
| 224 | вул. | Стрийська | Святого Якова | Старостинський Двір, Задвірне, Хімтруд, Задубиче, Кольонія | 4000 | |
| 225 | пров. | Студентський | Плебанія | 65 | ||
| 226 | вул. | Стуса Василя | Маяковського | 16.05.1990 | ||
| 227 | вул. | Східна | Нова Волоща | |||
| 228 | вул. | Тарнавського Мирона | Чкалова | Зваричі | 16.05.1990 | |
| 229 | вул. | Твердохліба Сидора | Зоряне | |||
| 230 | пл. | Театральна | Смольки (Smolki) | Центр | ||
| 231 | вул. | Теліги Олени | Млинки Шкільникові | |||
| 232 | пров. | Тепличний | Біля Тандему | |||
| 233 | вул. | Тисьменицька | Плебанія, Повишена | |||
| 234 | вул. | Тиха | Завіжнє | |||
| 235 | вул. | Трускавецька | Ґрюнвальдська (Grunwaldzka) | Центр, Війтівська Гора, Гірка | 4600 (3,6 + 1,0) | |
| 236 | пров. | Трускавецький | ||||
| 237 | вул. | Труша Івана | Добрельчичі | 240 | ||
| 238 | вул. | Тураша Мирослава | Біля Долотного | 1800 | ||
| 239 | вул. | Турянського Осипа | Зваричі | |||
| 240 | пров. | Ужгородський | Завіжнє | |||
| 241 | вул. | Устияновичів | Голубина | Війтівська Гора | 225 | |
| 242 | вул. | Фабрична | 1160 | |||
| 243 | вул. | Федьковича Юрія | 270 | |||
| 244 | вул. | Франка Івана | Гоголя | Центр, Закостельні Загороди, Лішнянське Передмістя, Біля Тандему | 2700 | 16.05.1990 |
| 245 | вул. | Хмельницького Богдана | Війтівська Гора | 1400 | ||
| 246 | вул. | Холмська | Гицлівка | 550 | ||
| 247 | вул. | Цвинтарна | Лани | 270 | ||
| 248 | вул. | Чайковського Андрія | Добрельчичі | 115 | ||
| 249 | вул. | Чапельського Володимира | Задубиче | 265 | ||
| 250 | пров. | Четарів | Плебанія | 200 | ||
| 251 | вул. | Чмоли Івана | Св. Бартоломея (Św.Bartłomieja) | 295 | ||
| 252 | вул. | Чорновола В'ячеслава | Скітницька (Skotnicka) | Лани, Скітня | 425 | |
| 253 | пров. | Чумацький | Плебанія | 110 | ||
| 254 | пров. | Чурай Марусі | Скітня | 135 | ||
| 255 | вул. | Шалати Михайла | Толстого Лева | Війтівська Гора | 490 | 21.04.2022 |
| 256 | пров. | Шахтарів | Завіжнє | 270 | ||
| 257 | вул. | Шашкевича Маркіяна | Центр | 370 | ||
| 258 | вул. | Шевська | Центр | 125 | ||
| 259 | вул. | Шевченка Тараса | Міцкевича (Mickiewicza) / 1-го Травня | Центр, Закостельні Загороди | 715 | 16.05.1990 |
| 260 | пл. | Шевченка Тараса | Жовтневої Революції | Центр | - | 16.05.1990 |
| 261 | вул. | Шептицького Андрея | ||||
| 262 | вул. | Шкільна | Центр | 200 (110 + 90) | ||
| 263 | вул. | Шолом-Алейхема | Крашевського (Kraszewskiego), Свердлова | Центр | 16.05.1990 | |
| 264 | вул. | Шопена Фридерика | Центр | 220 | ||
| 265 | вул. | Шульца Бруно | Центр | |||
| 266 | вул. | Шухевича Романа | ||||
| 267 | вул. | Ярослава Осьмомисла | Міцкевича / пл. Котовського | Центр | 110 | 16.05.1990 |
| 268 | пров. | Ясний | Скітня | 290 |
Історія перейменувань
Назва вулиці (годонім) — це спосіб інформаційного наповнення міського простору та надання йому певних смислових акцентів. Перейменування є інструментом формування нової моделі пам'яті: воно змінює вектор пригадування та забуття, коригуючи коди, створені в попередні епохи.
Надання нової назви наділяє простір новим смислом і створює нову систему координат. Закріплення цих змін часто відбувається через сферу почуттів: зміна звичних назв рідко залишає мешканців нейтральними. Процес прийняття нової назви зазвичай потребує подолання внутрішнього супротиву та осмислення причин змін. У такий спосіб подія перейменування та зміст нового топоніму стають частиною індивідуальної та колективної пам'яті громади. Чим масштабніші зміни у топоніміконі, тим суттєвішими є зрушення у семантиці всього міського простору.
- Хронологія формування топонімікону
Перший офіційний реєстр вулиць Дрогобича з'явився на початку XX століття:
- 1901 рік — у кінці березня в газеті «Tygodnik Samborsko-Drohobycki» вперше опубліковано перелік вулиць міста. Ініціатором публікації був головний редактор тижневика Юзеф Альбін Кунде (пол. Józef Albin Kunde). Цей реєстр був віднайдений та введений у науковий обіг дрогобицьким дослідником Ігорем Чавою.
Надалі топонімічне обличчя міста зазнавало суттєвих змін у такі ключові роки:
- 1928 — впорядкування назв у період міжвоєнної Польщі;
- 1939 — перша масова хвиля радянізації топонімів після анексії Західної України СРСР;
- 1958 — системне впорядкування та ідеологічне закріплення радянських назв (згідно з тогочасним довідником);
- 1990 — перша потужна хвиля відновлення історичних назв та дерадянізації на світанку Незалежності;
- 2022—2024 — дерусифікація та деколонізація міського простору внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
Відомі назви до 1900 року
У 1772 році, після першого поділу Польщі, Дрогобич, як і вся Східна Галичина, опинився у складі монархії Габсбургів (з 1804 року — Австрійської імперії, 1867 р. — Австро-Угорської).
| N | Тип | Назва | Пізніші назви до 1939 р. | Сучасна назва (2023 р.) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | вул. | Ігнацівка | ||
| 1 | вул. | Львівська | Ковальська | Ковальська, В. Чорновола |
| 1 | вул. | Садова | Лішнянська | Івана Франка (част.) |
| 1 | вул. | Самбірська | Я. Осьмомисла, Т. Шевченка (част.), Січових Стрільців (част.) | |
| 1 | вул. | Сліпа | Бондарська | Юрія Дрогобича |
| 1 | вул. | Солецька (ще раніше — Угорська) | Стебницька | Трускавецька |
| 1 | вул. | Стрийська | І. Мазепи, Стрийська | |
| 1 | вул. | Ясеницька | ||
| 1 | ||||
| 1 | ||||
| 1 | стаття у процесі написання | стаття у процесі написання | стаття у процесі написання | стаття у процесі написання |
Станом на 1901 рік (місто у складі Австро-Угорської імперії)
Перелік іменувань нових вулиць міста Дрогобича від 24 березня 1901 р.
Джерело:
| N | Тип | Назва | Місцезнаходження | Сучасна назва (2025 р.) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | вул. | Беднарська (Бондарська) | Від статуї (колони) Св. Флоріана до вул. Соляної | Юрія Дрогобича |
| 2 | вул. | Бориславська | Від вілли пана Фрітца до великої фабрики (згодом рафінерія «Galicja» біля Млинок Шкільникових) | Бориславська |
| 3 | вул. | Війтівська Гора | Від вул. Стебницької (від дому Нижника) до цегельні Корнгабера | Війтівська Гора |
| 4 | вул. | Гарбарська (Кушнірська) | Від шкіряного заводу Гоффмана до вул. Собеського | Миколи Лисенка |
| 5 | вул. | Голубина | Від вул. Стебницької, попри будинок Стемплера, до вул. Війтівська Гора | Устияновичів |
| 6 | вул. | Гончарська | Від вул. Жупної (від вілли пана Цалика) до площі Св. Тройці | Гончарська |
| 7 | вул. | Горішня Брама | Від вул. Бориславської до міського лісництва | Горішня Брама |
| 8 | вул. | Жупна | Від вілли пана Яна Нєвядомського до жупного моста | Жупна |
| 9 | вул. | Завалля | Від вілли Єґра (інколи Джеґра) до площі Смольки | Завалля |
| 10 | вул. | Завіжна | Від коваля на роздоріжжю до муніципального (комунального або державного) пасовища | Завіжна |
| 11 | пл. | Зварицька | Від жупного моста до соляних джерел | не існує, вул. Солоний Ставок (част.) |
| 12 | вул. | Зелена | Від шкіряного заводу пана Ернста до вілли пана Зайґера (Цайґера) | Івана Франка (част.) |
| 13 | вул. | Ковальська | Від Ґрандготелю до вул. Собеського | Ковальська |
| 14 | вул. | Колійова Вижня | Від вілли пана Германа перед Новим Селом до вул. Шпитальної | Михайла Грушевського (част.) |
| 15 | вул. | Колійова Нижня | Від вул. Стрийської до головного залізничного вокзалу | не існує, пров. Залізничний (част.) |
| 16 | вул. | Коминярська | Від вілли пана Кльося, вздовж потоку, до вул. Бориславської | Коминярська |
| 17 | вул. | Конарського Станіслава | Від вул. Бориславської (від вілли пана Фрітца) до вул. Стебницької | Музична |
| 18 | вул. | Корост | Від вілли пана Рудкевича до самого кінця, аж під ліс | Зарічна |
| 19 | пл. | Крашевського | Від вул. Рибної і довкола вілли Крашевського (на території власності був сад) | Шолом-Алейхема (част.) |
| 20 | вул. | Крута (Звивиста, Кручена) | Від вілли власника фіакрів Кікевича до вул. Тихої | Володимира Івасюка |
| 21 | вул. | Лазнева | Від лазні біля дому Лебера до вул. Собеського | у нар. Біля Бані (офіційно безіменна) |
| 22 | вул. | Лішнянська | Від будинку Клінґгоффера до Загород Лішнянських (меж, городів та садів села Лішня) | Івана Франка (част.) |
| 23 | вул. | Мала | Від площі Ринок (а саме від дому Борґманна) до карного суду | Мала |
| 24 | вул. | Малий Ринок | Обіймала територію площі біля судової в'язниці і тягнулася до огорож вілли Крашевського (городів пана Крашевського) | Малий Ринок |
| 25 | вул. | Маріїнська | Від вул. Беднарської до вул. Жупної | Маріїнська |
| 26 | вул. | Міцкевича Адама | Від аптеки «Під чорним орлом» до вілли пана Зайґера (Цайґера) | Ярослава Осьмомисла, Тараса Шевченка (част.), Січових Стрільців (част.) |
| 27 | вул. | Млинарська | Від моста біля млина до дому Гриня Бориса | Млинарська, Війтівська Гора (част.) |
| 28 | вул. | Підвалля | Від готелю Макса до площі Смольки | Підвалля |
| 29 | вул. | Плебанія Вижня | Від вілли Юзефа Скрипка до раневицької дороги | Плебанія |
| 30 | вул. | Плебанія Нижня | Від вілли Щипайла до вул. Плебанської Вижньої | Захарії Копистенського |
| 31 | вул. | Польна (Польова) | Від вул. Стебницької, повз склад дерева, до вул. Війтівська Гора | Броніслава Козловського |
| 32 | вул. | Раневицька | Від вул. Стрийської до фабрики Файєрштайна «Consordia» | Раневицька |
| 33 | вул. | Рибна | Від Малого Ринку до вул. Ковальської | Йосипа Левицького (част.) |
| 34 | вул. | Різницька | Від вул. Стрийської, попри бойню, до вул. Війтівська Гора | Івана Дацка |
| 35 | вул. | Самбірська | Від будинку Клінґгоффера до фабрики Креппла (Крепля) | Самбірська |
| 36 | вул. | Святого Варфоломія (Бартолемея) | Від римо-католицької плебанії до вул. Собеського | Остапа Нижанківського |
| 37 | пл. | Святого Варфоломія (Бартолемея) | Від вілли родини Манкесів (Манкесув) до костельної огорожі (паркану) | Замкова Гора |
| 38 | вул. | Святого Хреста | Від моста біля вілли пана Мериновича до вілли пана Гампля | Зварицька |
| 39 | вул. | Святого Юра | Від вул. Стебницької (від дому Роснера) до вул. Бориславської | Святого Юра |
| 40 | пл. | Святого Юра | Обіймала територію біля дерев'яної церкви Св. Юрія Побідоносця | Святого Юра |
| 41 | вул. | Святого Яна (Івана Хрестителя) | Від вул. Соляної до вул. Лішнянської (раніше Садова) | Мирона Тарнавського |
| 42 | пл. | Святої Трійці | Простягалася від площі Ринок в напрямку до вул. Бориславської, навпроти церкви Пресвятої Тройці | Василя Стефаника |
| 43 | вул. | Сільна (Сольна, Соляна) | Від вілли пана Якоба Файєрштайна до вул. Св. Хреста (Воздвиження Чесного Хреста) | Січових Стрільців (част.) |
| 44 | вул. | Скітницька (Скотницька) | Від вул. Собеського до будинку родини Тростманів | В'ячеслава Чорновола |
| 45 | вул. | Сліпа | Від вілли Абр. Штемплера (Стемплера) до вілли Якуба Файєрштайна | не відомо |
| 46 | вул. | Словацького Юліуша | Від вілли пана Михайла Мороза до вул. Війтівська Гора | Богдана Лепкого |
| 47 | сад | Словацького Юліуша | Обіймав територію від дому Люстіґа до торгових лавок над потоком | Парк Івасика-Телесика |
| 48 | вул. | Слюсарська | Від Ґрандготелю до вул. Чацького | Степана Бандери |
| 49 | пл. | Смольки Францішека | Обіймала територію давньої візничої площі і території біля податкового уряду | Театральна |
| 50 | вул. | Сніжна | Від вул. Скотницької, через поле до вул. Самбірської (повз будинок Булфона) | Петра Сагайдачного |
| 51 | вул. | Собеського Яна | Від вул. Стрийської, повз монастир оо. Василіян, до вул. Самбірської | Лесі Українки |
| 52 | вул. | Солоний Ставок | Від вул. Бориславської до будинку пані Подлюської | Солоний Ставок |
| 53 | вул. | Стебницька | Від церкви Пресвятої Трійці до дому міського ката | Трускавецька |
| 54 | вул. | Столярська | Від вул. Слюсарської, повз дім Чемереса, до вул. Собеського | Шкільна (част.), пл. Тараса Шевченка |
| 55 | вул. | Стрийська | Від аптеки пана Тобіашка, що на площі Ринок, до залізничної платформи при головній станції міста | Івана Мазепи, Стрийська |
| 56 | вул. | Тиха | Від вул. Церковної до вул. Завіжньої | Тиха |
| 57 | вул. | Токарська | Від вул. Ковальської до вул. Столярської (повз дім Скрипуха) | зараз хідник від вул. Ковальської до вул. Івана Франка |
| 58 | вул. | Цвинтарна | Від вул. Шпитальної, поза траншею (якийсь розкоп), до вул. Скотницької (повз будинок Затея) | Цвинтарна |
| 59 | вул. | Церковна | Від вул. Св. Хреста, повз церкву Св. П'ятниці, до вілли Леловського | Михайла Коцюбинського |
| 60 | вул. | Чацького Тадеуша | Від вілли пана Болонного до дому Котика | Тараса Шевченка (част.) |
| 61 | вул. | Шашкевича Маркіяна | Від вул. Стебницької (від дому Чупкевича) до вул. Бориславської | Маркіяна Шашкевича |
| 62 | вул. | Шевська | Від вул. Стрийської, попри карний суд, до вул. Ковальської | Шевська |
| 63 | вул. | Шевченка Тараса | Від вілли лікара Фалька до вул. Беднарської | Адама Міцкевича |
| 64 | вул. | Шкільна | Від міської школи, яка діяла навпроти костелу Св. Ворфоломея, до вул. Слюсарської | Шкільна (част.) |
| 65 | вул. | Шпитальна | Від вул. Собеського до Гиравки (Гирівки); (раніше називали Лан) | Пилипа Орлика |
| 66 | вул. | Яґеллонська | Від вілли лікара Леховського до рабина Шапіри | Данила Галицького |
Таблицю осучаснив Андрій М'язик на основі співставлень Олега Стецюка.
Віднайшов перелік урбанонімів Ігор Чава, вперше опублікував Богдан Лазорак.
Доволі показовим є той факт, що перейменування вулиць Дрогобича 1901 року відбувалося в час святкування 40-ї річниці з дня смерті українського поета Тараса Шевченка. Невипадково, рада магістрату Дрогобича включила в програму перейменування окремої вулиці міста на честь Тараса Шевченка. Однойменна вулиця знаходилася на теперішній вулиці Адама Міцкевича, а станом на 17 березня 1901 року фактично простягалася від вілли доктора Фалка до вулиці Беднарської. Варто зазначити, що 1901 року посаду бургомістра Ксенофонта Охримовича тимчасово обіймав Юліан Нападевич, а його заступником був Францішек Майхрович, які, поляки, пролобіювали цю постанову у ґмінній раді. Зауважимо, що до 1939 року названа вулиця позиціонувалася, як одна із найпрестижніших в Дрогобичі, позаяк тут проживали найбагатші нафтові магнати та підприємці.
З іншого боку, перейменування вулиць Дрогобича у кінці березня 1901 року явно було пов'язане із розширенням міського простору Дрогобича, яке відбувалося за рахунок допливу нових нафтових фірм (переважно із Бельгії, Франції, Канади, США та ін.), приватних крамниць, адвокатських контор, підприємств, магнатських вілл тощо. До того ж, кількість архітекторів, що були представлені у міському відділі приватних та державних архітекторів невпинно зростала через збільшення замовлень. Демографічне зростання населення Дрогобича в цей час простежується також через стрімке збільшення заробітчан.
У період ЗУНР (1918—1919 рр.)
На відміну від більшости міст та містечок Галичини, де українці взяли владу до рук 1 листопада 1918 року, поляки утримували владу у місті до 2 листопада. Українці опанували містом після прибуття до нього військових частин УГА.
Важливо згадати і про спомин від'їзду українських сил з міста 1919 року у час українсько-польського протистояння:
«В ніч із суботи на неділю майже всі частини в Дрогобичі були вже завантажені у вагонах на двірці. Цей поїзд складався із 60 вагонів. Обслуга — дрогобицькі залізничники. Він по приказу мав від'їхати останній, а лучив у собі район Самбір-Дрогобич-Борислав. Через цілу ніч переходили поїзди з підмогою на фронт, одначе вже в неділю 19 травня можна було бачити вояків, які, як фронтові недобитки, ходили самопас по місті. Щохвилини заїздили на станцію наші війська, які відходили на фронт пішком через Дрогобич у сторону Лішні…».
Упродовж 16-18 липня 1919 року всю територію ЗУНР окупували польські війська.
Оскільки рівно весь цей час тривала Польсько-українська війна, про перейменування та найменування вулиць немає інформації.
Міжвоєнний період (місто у складі Другої Польської Республіки)
У міжвоєнний період топонімічний ландшафт міста продовжував активно розвиватися. Порівнюючи з початком XX століття, кількість вулиць зросла майже на два десятки. Станом на 1930 рік у місті було офіційно зареєстровано 81 урбанонім, котрі мали «офіційні назви», серед яких 5 площ.
Розташування вулиць подано відповідно міжвоєнної карти «Plan miasta Drohobycza» (з колекції Ришарда Хубіша), яку було видано коштом дрогобицького відділу Товариства польських купців та промисловців. До уваги було також взято публікацію Єжи Марії Пілецького «Słownik Drohobyckich Ulic» (Biuletyn SPZD, 2012. Nr.11. S.23-39).
Джерело: [1]
| № | Тип | Назва (укр. варіант) | Назва польською мовою | Сучасна назва (2026 р.) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | вул. | Бондарська (Беднарська) | ul. Bednarska | Юрія Дрогобича |
| 2 | вул. | Бічна | ul. Boczna | Опришківська (част.), Богдана Хмельницького |
| 3 | вул. | Болонна | ul. Błonie | Івана Котляревського |
| 4 | вул. | Брудна | ul. Brudna | не існує, (частково пров. Городній) |
| 5 | вул. | Йоселевича Берка | ul. Berka Joselewicza | вул. Ковальська |
| 0 | вул. | |||
| 0 | вул. | стаття у процесі написання | стаття у процесі написання | стаття у процесі написання |
Таблицю осучаснив Андрій М'язик на основі досліджень та співставлень Олега Стецюка.
У період 1939—1944 рр.
Перший радянський період (1939—1941)
1 вересня 1939 з нападу Німеччини на Польщу розпочалась Друга світова війна. Вже 10 вересня бомбардувальники скинули свій вантаж на залізничний вокзал та рафінерію Польмін (теперішній нафтопереробний завод № 1), а 11 вересня ще й на малу станцію на Трускавецькій, сільзавод та шпихлір.
18 вересня в місто, не зустрівши опору польської армії, ввійшли війська вермахту, проте вже зранку 24 вересня німці покинули місто, оскільки, відповідно до пакту Молотова—Ріббентропа, Дрогобич переходив до радянської зони окупації. О 17.45 год. того ж дня по вулиці Стрийській в місто вступили війська 12-ї армії генерала Тюленєва.
22 червня 1941 року місто було бомбардовано німецькою авіацією, під удар попали залізнична станція з вокзалом та нафтопереробні підприємства міста, а також військові казарми.
1 липня 1941 року в Дрогобич входять війська гітлерівської Німеччини та її сателіта тисовської Словаччини.
Приблизно в 8:30 год. ранку 6 серпня 1944 року після двогодинного бою в районі НПЗ «Польмін» у місто ввійшли бійці 167-ї стрілецької дивізії Четвертого Українського фронту.
27 листопада 1939 року була створена Дрогобицька область з 10 повітів, поділених 17 січня 1940 р. на 30 районів.
Період німецької окупації (1941—1944)
З серпня 1941 року по серпень 1944 року Дрогобич у складі дистрикту Галичина входив до складу генерал-губернаторства з центром у Кракові. Дрогобицьку область перейменовано на окружне староство Крайсгауптманшафт Дрогобич.
| N | Тип | Назва | Назва німецькою мовою | Сучасна назва (2023 р.) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | пл. | Гітлерпляц | Hitlerplatz | Ринок |
| 2 | вул. | Паркова | Паркштрассе | М. Заньковецької |
| 3 | вул. | Чортополохова | не існує | |
| 4 | ||||
| 5 | вул. | стаття у процесі написання | стаття у процесі написання | стаття у процесі написання |
Станом на 1958 рік (місто у складі УРСР)
- - розділ потребує доопрацювання
У часи панування радянської тоталітарної системи топоніміка Дрогобича зазнала радикальної трансформації, спрямованої на стирання історичної пам'яті та формування ідеологічного ландшафту. Цей процес було зафіксовано у спеціальному виданні:
- Довідник про перейменування назв вулиць і провулків та зміну нумерації будинків по місту Дрогобичу. — Дрогобич, 1958.
Історичні назви були практично тотально замінені на маркерів «соціалістичної ідеології». У місті було штучно насаджено кілька типів ідеологічних найменувань:
- Колективізаційні та системні: вулиці Більшовицька, Жовтнева, Колгоспна, Комсомольська, Радянська, Першотравнева тощо.
- Пантеон радянських діячів: топоніми, утворені від прізвищ партійних функціонерів та ідеологів — Дзержинського, Енгельса, Леніна, Карла Маркса, Котовського, Куйбишева.
- Культурно-наукова експансія: використання імен російських діячів (Мічуріна, Павлова, Пушкіна) для маркування простору як частини «єдиного культурного поля» імперії.
Ця стратегія «топонімічного привласнення» територій знаходить своє продовження і в сучасній політиці РФ. Зокрема, після анексії Криму у 2014 році окупаційною владою озвучувалися ініціативи щодо перейменування Сімферополя на «Путін», а півострова — на «Тавриду» (з метою витіснення корінного кримськотатарського етноніму «Крим»).
Період «Відлиги» та національного відродження (1989—1991)
Знаковим етапом у формуванні сучасної топоніміки міста стала діяльність Дрогобицької міської ради першого демократичного скликання. 16 травня 1990 року було прийнято історичне рішення № 73 «Про зміну найменування вулиць і площ м. Дрогобича».
Згідно з цим документом:
- було перейменовано 34 вулиці;
- змінено назви двох площ;
- найменовано 'один провулок.
Це рішення стало одним із перших кроків до відновлення історичної справедливості та усунення ідеологічних нашарувань тоталітарного режиму ще до офіційного проголошення Незалежності України.
У період Української держави (1991—2022)
- розділ потребує дописання. Див:
| Вулиці Дрогобича. Довідник сучасних назв вулиць, провулків і площ міста Дрогобича та їх розташування за станом на 18.02.92 р. [Додаток до газети «Вісті з Ратуші» від 04.06.92 р. № 14]. — Дрогобич, 1992. | ||
— Офіційне видання Дрогобицької міської ради | ||
Процес перегляду топонімічного ландшафту Дрогобича у часи відновленої державної незалежності проходив у кілька етапів: від поодиноких ініціатив початку 90-х до системної державної політики дерадянізації після 2014 року.
- Ранній період (1990—1992): Перша хвиля перейменувань відбулася ще на світанку Незалежності. Ключовим документом цього часу став довідник «Вулиці Дрогобича» (1992), який зафіксував повернення історичних назв та усунення найбільш одіозних більшовицьких маркерів.
- Декомунізація (2014—2015): Новий імпульс процесу надав Український інститут національної пам'яті (УІНП). У 2014 році було ініційовано масштабне очищення простору від прізвищ осіб, причетних до організації Голодомору та політичних репресій, а також тих, хто боровся проти української державності. Як зазначав тодішній голова УІНП Володимир В'ятрович:
| Сьогодні топоніміка перестала бути питанням лише гуманітарної політики — вона стала одним із інструментів національної безпеки. |
- Законодавче закріплення: Історичним кроком стало прийняття 9 квітня 2015 року Верховною Радою України Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів...». Згідно з ним, органи місцевого самоврядування були зобов'язані протягом шести місяців змінити назви всіх об'єктів топоніміки, що містили радянську символіку чи пропаганду.
Зміна більшовицького назівництва в умовах воєнної агресії зі Сходу стала знаковою подією. Це виявилося формою «семантичного опору» українського суспільства проімперським геополітичним амбіціям і важливим кроком у самоідентифікації громади Дрогобича.
Дерусифікація та деколонізація (з 2022 року)
Унаслідок повномасштабного збройного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року розпочалася нова масштабна хвиля топонімічних реформ. На Львівщині цей процес набув системного характеру, спрямованого на повне усунення назв вулиць, площ та інших об'єктів, пов'язаних із державними, культурними чи науковими діячами країни-агресора.
Окрім прямих асоціацій із росією, під перейменування потрапили й топоніми, що несли радянське ідеологічне навантаження. Зокрема, згідно з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького, в області було перейменовано вулиці Миру та Перемоги. Такі зміни обґрунтовувалися тим, що в радянській парадигмі ці назви використовувалися як інструменти пропаганди «миру на умовах СРСР» та сакралізації радянського військового культу.
У Дрогобичі цей процес супроводжувався активними громадськими обговореннями, за результатами яких місто позбулося імен Глінки, Лєрмонтова, Нєкрасова, Пушкіна, Чехова та інших, натомість увічнивши пам'ять про сучасних захисників України та видатних діячів місцевої історії.
Вулиці садівничих товариств
До недавнього часу, поки не дозволили приватизовувати ділянки, що на території дачних кооперативів, вулиці садівничих товариств не адресувалися містом, а були лише для орієнтування у межах дачних кооперативів. Зараз виникають деякі складності в адресації приватизованих садиб у межах садових товариств, оскільки вони вже отримують адресу міста. У Дрогобичі над тим сильно не заморочувались і створили однойменні зі садівничими товариствами вулиці: Світанок та Здоров'я. Так получились цілі квартали малогабаритної забудови по цих двох вулицях. Але неприватизовані обійстя мають старі внутрішні адреси вулиць у межах садових товариств.
Вулиці садівничих товариств у межах міста
| N | Тип | Назва | Дачний кооператив | Місцевість | Довжина, м |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | вул. | Виноградна | Світанок | Корост | |
| 2 | вул. | Вишнева | Здоров'я | Мале Залісся | |
| 3 | вул. | Едельвейсна | Світанок | Корост | |
| 4 | вул. | Зоряна | Світанок | Корост | |
| 5 | вул. | Квіткова | Здоров'я | Мале Залісся | |
| 6 | вул. | Курортна | Світанок | Корост | |
| 7 | вул. | Лісова | Здоров'я | Мале Залісся | |
| 8 | вул. | Мічуріна Івана | Здоров'я | Мале Залісся | |
| 9 | вул. | Озерна | Здоров'я | Мале Залісся | |
| 10 | вул. | Степова | Здоров'я | Мале Залісся | |
| 11 | вул. | Східна | Здоров'я | Мале Залісся | |
| 12 | вул. | Трояндна | Світанок | Корост | |
| 13 | вул. | Центральна | Здоров'я | Мале Залісся | |
| 14 | вул. | Яблучна | Здоров'я | Мале Залісся |
Вулиці садівничих товариств поруч із містом
| N | Тип | Назва | Дачний кооператив | Населений пункт | Поруч з місцевістю | Довжина, м |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | вул. | Бічна | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 2 | вул. | Вишнева | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 3 | вул. | Зелена | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 4 | вул. | Квіткова | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 5 | вул. | Кленова | Прикарпаття | Монастир-Дережицький | Мале Залісся | |
| 6 | вул. | Лісова | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 7 | вул. | Лугова | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 8 | вул. | Пасічна | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 9 | вул. | Польова | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 10 | вул. | Центральна | Бджілка | Старе Село | Гирівка | |
| 11 | вул. | Затишок | Лішня | Загороди |
Народні назви вулиць
Окремі безіменні або маловідомі проїзди Дрогобича мають усталені серед місцевих жителів народні назви:
- «Хлібна» (також «Пекарська» або «вулиця Колобка») — безіменна дорога, що веде від вулиці Війтівська Гора (в районі буд. № 210) до воріт Дрогобицького хлібокомбінату. Назва пов'язана з безпосереднім сусідством промислового об'єкта та специфічними ароматами виробництва.
- «Дорога Хлопчика Помагая» — народна назва польової дороги, що відходить на північ від вулиці Євгена Коновальця. Найменування походить від радянської алегоричної назви допомоги сільському господарству та є частиною локального міського фольклору.
У народній топоніміці міста також часто використовуються назви, пов'язані з колишніми підприємствами, що розташовувалися на відповідних вулицях, навіть після їх ліквідації або перейменування.
Зниклі вулиці
До категорії зниклих належать вулиці Дрогобича, що були ліквідовані внаслідок перебудови міста, промислового будівництва або зміни дорожньо-транспортної мережі.
- Бориславська-Бічна (частково). Більша частина вулиці була забудована багатоквартирними житловими будинками (сучасні адреси: вул. Бориславська, № 1 та № 19). Збережена частина з трьома давніми хатами трансформована у провулок Ремісничий, який фактично є міжбудинковим проїздом.
- Брудна вулиця. Пролягала паралельно сучасній вулиці Пилипа Орлика. Починалася від перетину вулиць Ковальської та Лесі Українки (нині на цьому місці розташований в'їзд до торгового центру «Рукавичка»). У 1920-х роках була забрукована, оскільки слугувала основним шляхом до старого єврейського кладовища. У часи німецької окупації входила до меж Дрогобицького ґетто під назвою провулок Чортополоховий. Остаточно ліквідована у повоєнний час.
- Гімназіальна вулиця. Історична назва сучасного пішохідного проходу ліворуч від філологічного факультету ДППУ імені І. Франка. Вела до головного корпусу університету (колишньої гімназії).
- Зварицька площа. Розташовувалася у місці сходження вулиць Солоний Ставок, Зварицької та Жупної. Виконувала роль майдану перед солевиварювальним заводом (Дрогобицький солевиварювальний завод) та мостом через річку Побук. У той час русло ріки було дещо іншим, ніж зараз
- Кінопровулок (умовна назва). Вузька вуличка, що сполучала вулицю Яґеллонську (нині Данила Галицького) та вулицю Шевченка (нині Міцкевича). Проходила повз перший міський кінотеатр «Штука» (пізніше — «Комсомолець»). Початок вулиці з боку костелу Святого Варфоломія нині забудований стіною будівлі «Укртелекому». На німецьких картах 1940-х років позначена як Kino-Gasse.
- Колійова вулиця. Пролягала майже паралельно між сучасними вулицями Стрийською та Михайла Грушевського. Відходила приблизно від теперішнього будинку № 70 по вул. Грушевського та сполучалась з теперішньою вулицею Вокзальною біля хати № 11. Була ліквідована наприкінці 1970-х років під час розширення житлових масивів.
- Рихтицька вулиця (частково). Частина історичної вулиці була поглинута територією Дрогобицького заводу автомобільних кранів (ДЗАК). Збережений відрізок продовжує існувати під тією ж назвою.
- Скотницький майдан. Знаходився у північно-західній частині сучасної вулиці В'ячеслава Чорновола. Історично використовувався для торгівлі худобою, бидлом та скотиною. Був реконструйований у 1925 році, згодом забудований.
- Сліпа вулиця. Точна локалізація дискусійна. Відомо, що йшла до будівлі теперішньої картинної галереї, колишньої вілли пана Якоба Файєрштайна (зараз це вул. Січових Стрільців, 18). Можливо, є частиною сучасної вулиці Січових Стрільців від вулиці Т. Шевченка до вул. Ю. Дрогобича.
- Тисьменицька вулиця (частково). Велика частина забудови була знесена в радянський період для облаштування штучної водойми, у якій, за непідтвердженими даними, навіть планувались змагання з водних видів спорту, та каналізаційно-насосної станції водоочисних споруд. Початковий відрізок вулиці зберігся як провулок Чумацький. Єдина хата, яка адресно прикріплена до вулиці Тисьменицької, знаходиться позаду механіко-технологічного фахового коледжу обабіч вулиці Раневицької.
- Токарська вулиця. Сполучала вулицю Ковальську з нинішньою вулицею Івана Франка. Ліквідована під час будівництва кінотеатру «Прометей» та облаштування площі Тараса Шевченка. Нині на її місці прокладено пішохідну доріжку.
- Холодова вулиця (частково). Північна частина вулиці зникла під час побудови Дрогобицького долотного заводу. Вціліла частина вулиці нині носить ім'я Мирослава Тураша.
Особливості топоніміки та міського планування
Урбаноніміка Дрогобича має низку специфічних рис, зумовлених історичним розвитком міста, особливостями рельєфу, змінами у містобудівній політиці різних періодів, а також через недбальство чиновників. Відзначимо такі:
- Давня бруківка збереглась на вулицях Ярослава Осьмомисла, Тараса Шевченка, Гончарській, Шевській, Малий Ринок, Степана Бандери, на частинах вулиць Січових Стрільців та Ковальської, у кінці вулиці Трускавецької (спуск до м. Стебник), площах Замкова Гора та Юліяна Вороновського. А також на мостах через р. Побук на вулицях Жупній та Захарії Копистенського.
- Найвищою вулицею міста є вул. Трускавецька у її кінцевій частині (мікрорайон Гірка). Там вона пролягає на висоті від 346 до 358 м над р.м.
- Найнижче знаходиться вулиця Архипа Люльки (278—280 м над р.м.). Майже на такій же висоті знаходяться вулиці Василя Симоненка, Ірини Вільде, частина вулиці Мирослава Тураша та кінець вулиці Стрийської.
- Перепад висот між вулицями у місті становить 80 метрів.
- Найдовшим годонімом міста є вулиця Трускавецька. Вона складається із двох частин, завдовжки 3,6 та 1,1 км. Загальна довжина — 4,7 км. У червні 2025 р. її вкоротили на 125 м, виокремивши на її початку площу владики Юліяна Вороновського.
- Найдовшою прямою вулицею у місті є вулиця Стрийська, яка простягається на 4 км від середмістя на схід.
- Найдовша нумерація будівель є по вулиці Стрийській. Остання адреса - вулиця Стрийська, 463.
- Найдовша літерна нумерація є по вулиці Володимира Великого. Там є будівля під номером аж 1-Ф. Так склалось історично, оскільки від перехрестя із вулицею П. Орлика до перехрестя із вул. В. Винниченка був запроектований парк, але його дещо обмежили та частину забудували.
- Найдовша дробова нумерація є по вулиці Святого Юра. Зафіксовано домогосподарство з номером 31/17. Так склалось через недбалість чиновників, котрі забули, що у тому районі був запроектований провулок Міські Загороди.
- — По вулиці І. Вагилевича є домогосподарство під номером 1/16.
- — А по вулиці Фабричній один з будинків гуртожиткового типу має номер 61/15.
- — По вулиці Трускавецькій є нежитлове приміщення з номером 71/15.
- Цікаво, що пройшовшись вулицею Степана Витвицького, завдовжки 200 метрів, ви помітите аж 4 домогосподарства під номером 1 (прикріплені до адрес: вул. С. Витвицького, 1; пров. І. Ґонти, 1; вул. М. Залізняка, 1; вул. Р. Сіксоя, 1 та 1-А).
- У тупіковому провулку Чумацькому, завдовжки 110 м, домогосподарства заадресовані аж до 4-х годонімів: провулку Чумацького, вулиці Плебанія, провулку Четарів та вулиці Руслана Сіксоя.
- Помешкання по вул. А. Шептицького, 12-А знаходиться по непарній стороні вулиці.
- — Будинок № 14 по вул. Є Коновальця теж розташований по непарній стороні вулиці.
- Нумерація всіх будівель по вулиці Фабричній непарна, оскільки уздовж другої сторони вулиці пролягає залізнична колія. Однак є і нежитлове приміщення з парним номером 38.
- Будинок з адресою вул. В. Стуса, 4-А знаходиться між 40-ми номерами.
- Прийнято нумерувати будівлі по лівій стороні вулиць непарними числами, а по правій — парними. Нумерація на провулку О. Кобилянської, вулицях М. Остроградського та Й. Левицького йде навпаки — парні номери по лівій стороні дороги, непарні — по правій.
- Нумерація домогосподарств на вулиці Богдана Хмельницького йде по-порядку по лівій стороні вулиці.
- — Так само і на вулиці Івана Підкови, але по правій стороні вулиці.
- — Аналогічно на вулиці В. Чапельського.
- — Так же і на Кирило-Мефодіївській вулиці, однак у кінці вона покручена.
- — На вул. Івана Макуха теж нумерація йде по-порядку, але спершу по правій стороні вулиці, потім по лівій.
- По вул. Гайдамацькій непарна нумерація йде спершу по лівій стороні вулиці, потім по правій, а починаючи від заводу автомобільних кранів стає парною.
- На вулиці Людвіга ван Бетховена існують номери від 1 до 57 по обидвох сторонах вулиці, однак майже всі вони непарні. З парних є лише № 32, 34, 36, 38 та 40.
- Прийнято проводити нумерацію від центру населеного пункту до окраїн. З вулицею Опришківською все навпаки. Така ж ситуація і на вулицях М. Менцинського та С. Твердохліба, провулку Ремісничому.
- На вулиці Буковинській нумерація по парній стороні йде від центру (міста) в кінець, а нумерація непарної сторони починається з кінця вулиці.
- Незрозумілість нумерації також наявна по вулиці Івана Сірка. Спершу по лівій (непарній) стороні розташований будинок № 2, а по лівій (парній) — будинки № 7 та 9, а пізніше непарні номери переходять на ліву сторону вулиці, а парні — на праву.
- На вулицях В. Барського, Бойківській, Д. Бортнянського, Вербовій, Є. Гребінки, Залужанській, Зарічній, Олекси Довбуша та провулку Південному нумерація має свої особливості (потрібно дивитись на карту, щоб зрозуміти).
- Через недбальство чи халатність держчиновників, адресація провулку Ясного розкидана по вулиці Різдвяній.
- До недавна у місті було чимало продублованих адрес, тобто випадки, коли два або більше домогосподарства мали абсолютно ідентичні адреси. Більшість з них відкорегували, додавши одному з них дріб або літерну приставку. Найгустішими осередками такого були адреси вул. Пилипа Орлика, 15 та вул. Пилипа Орлика, 28. Для прикладу, досі залишаються по дві однакові адреси: вул. Козацька, 9; вул. Пилипа Орлика, 18; вул. Пилипа Орлика, 30; вул. Раневицька, 6; вул. Іллі Ріпина, 8; вул. Солоний Ставок, 23 та інші.
- Найнезбагненніша нумерація по вулиці Дмитра Вітовського. Як вона там відбувалась — велика загадка. (Див. фрагмент карти). Також дуже складна нумерація по вулиці Петра Дорошенка.
- Вулиця Сергія Кульчицького фактично складається з трьох різних вулиць (доріг), утворюючи недоквартал забудови з незрозумілою нумерацією. Така ж ситуація і з провулком Тепличним. Також не розділено квартал вулиці Паркової.
- Мало хто знає, що на фрагменті вулиці Фабричної, що йде попри «Дрогобичводоканал», проживають люди — там знаходиться 6 будівель барачного типу та одна хата. Але найбільш захованими є помешкання в кінці вулиці Рихтицької, зокрема хату під № 50 не кожен зможе знайти.
- Найвіддаленішою (найбільш захованою) у місті є вулиця Степана Руданського у мікрорайоні Млинки (частина Млинки-Сівкові).
- Де знаходиться найтаємніша міська вулиця — Максима Кривовноса — ніхто не знає, але, вроді, десь на Млинках.
- В'їзди на вулиці Івана Миколайчука та Івана Макуха перекриті (чомусь) шлагбаумами.
- Найкоротшим провулком є провулок Бортницький, завдовжки метрів 50. Цікаво, що на ньому розташоване одне обійстя з двома житловими будівлями під номерами 20 та 22.
- До вулиць Степана Бандери, Мауриція Ґоттліба, Зенона Коссака «Тарнавського», Мирослава Скорика та Цвинтарної, провулків Міські Загороди та Ужгородського, площ Святого Юра, Василя Стефаника та владики Юліяна Вороновського адресно не прикріплено жодної будівлі.
- Паронімічні пари годонімів та агоронімів у місті:
- вул. Бортнянського — пров. Бортницький
- вул. Вернадського — вул. Верхратського
- вул. Вокзальна — пров. Вокзальний
- вул. Вороного — вул. Вороновського
- вул. Ю. Вороновського — пл. Ю. Вороновського
- вул. Гончара — вул. Гончарська
- вул. Зелена — пров. Зелений
- вул. Мала — пров. Малий
- вул. Південна — пров. Південний
- вул. Садова (с. Раневичі) — пров. Садовий (м. Дрогобич)
- вул. Самбірська — пров. Самбірський
- вул. Святого Юра — пл. Святого Юра
- вул. Трускавецька — пров. Трускавецький
- вул. Труша — вул. Тураша
- вул. Тараса Шевченка — пл. Тараса Шевченка
Часто люди плутають вулиці Горішню Браму та Війтівську Гору, вулиці Завалля та Підвалля, вулиці Буковинську та Бойківську, вулиці Пулюя, Пластунів та Павлика.
Перелік підготував Андрій М'язик
Особливості правового статусу та локації окремих вулиць
Вулиці без чітко визначеного статусу або забудови
- Вулиця Зенона Коссака «Тарнавського». Виникла внаслідок юридичної колізії під час процесу деколонізації топоніміки. У місті історично існує вулиця Станіславська (названа на честь первісної назви міста Івано-Франківськ), проте в окремих документах вона помилково фігурувала як вулиця імені російського театрального режисера Костянтина Станіславського. 26 липня 2024 року рішенням № 700/0/5-24ВА голови Львівської ОВА Максима Козицького об'єкт «вулиця Станіславського» (який де-факто був дублюванням назви) було офіційно перейменовано на вулицю Зенона Коссака «Тарнавського».
- Вулиця Максима Кривоноса. Об'єкт внесений до офіційного реєстру вулиць міста, проте на поточний момент він позбавлений поштових адрес та чітко визначеного дорожнього полотна на місцевості.
- Вулиця Руслана Сіксоя. Характеризується відсутністю цілісного проїзду або єдиної лінії забудови. До вулиці адресно прикріплені три житлові будинки, які фактично розташовані на значній відстані один від одного в межах забудови суміжних вулиць.
- Провулок Міські Загороди. Назва згадується у ряді топографічних довідників, проте офіційного підтвердження статусу цього об'єкта в актуальних реєстрах адрес немає. Жодна будівля до нього адресно не прикріплена.
- Провулок Ужгородський. Де-факто існує як заасфальтований проїзд, що сполучає вулицю Горішня Брама (від буд. № 56) з вулицею Володимира Івасюка. Попри фізичну наявність, жодна будівля не має адресної прив'язки до цього провулку.
Вулиці з невизначеним юридичним статусом
- Проєктна вулиця. Об'єкт не зафіксований у переліку офіційних найменувань міської ради, проте відображений на деяких картах на захід від місця сполучення вулиць Олега Дяківа та Південної. Вулиця наявна на публічній кадастровій карті України; також за цією адресою у відкритих реєстрах зафіксовано місцезнаходження підприємства.
- Цвинтарна вулиця. Історична вулиця XIX — початку XX століття, що проходила вздовж кіркута. Після руйнування цвинтаря в радянський період вулиця була офіційно ліквідована, проте фізичний проїзд зберігся дотепер.
Особливості міської топоніміки та безіменні проїзди
У Дрогобичі існує низка транспортних шляхів, які фактично виконують роль самостійних вулиць, але не мають власних назв, а розташовані на них будівлі прикріплені до суміжних адрес. Зокрема:
- дорога у мікрорайоні Гирівка, що веде в напрямку села Старе Село;
- проїзд, що сполучає вулиці Самбірську та Івана Франка;
- дорога між вулицями Леся Курбаса та Северина Наливайка (повз дитячу лікарню);
- провулок від вулиці Січових Стрільців до ЖК «Долина Троянд» вздовж річки Побук;
- безіменний відгалужений проїзд у районі АЗС «ОККО» в кінці вулиці Стрийської;
- тупикове відгалуження вулиці Фабричної в районі розташування КП «Дрогобичводоканал».
Також характерною рисою урбаноніміки міста є наявність дублюючих назв та розгалужених об'єктів. Де-факто існують:
- шість відгалужень з назвою Паркова;
- по три локації з назвами Сергія Кульчицького, Нагірна та провулок Тепличний;
- по два об'єкти з назвами Трускавецька (у мікрорайоні Гірка), Василя Барського, провулок Ясний та провулок Південний.
Натомість існує провулок Бортницький з одним обійстям та водночас складна мережа проїздів («лабіринт») на вулиці Святого Юра та в мікрорайоні Млинки (до 1961 року — окремий населений пункт), де історичне планування часто не збігається з сучасною логікою нумерації будинків.
Дослідники урбанонімії Дрогобича
Нижче наведено перелік фахівців та аматорів, які з часу відновлення Незалежності України зробили вагомий внесок у професійне або краєзнавче вивчення історії та сучасної топоніміки міста.
- Анатолій Задерецький — історик-любитель, колекціонер, засновник ГО «Інститут шанувальників старожитностей» та унікального Музею ваг у Дрогобичі. Активний дослідник дрогобицької старовини та побуту.
- Богдан Лазорак (нар. 1985) — історик, кандидат історичних наук, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», викладач ДДПУ імені Івана Франка. Досліджує соціальну та культурну історію Дрогобича.
- Андрій М'язик (нар. 1989) — картограф-аматор, краєзнавець, дослідник міської топонімії та автор наукових праць, присвячених топонімам Дрогобича.
- Роман Пастух (нар. 1948) — письменник, журналіст, краєзнавець та публіцист. Автор численних книг про історію вулиць і постатей Дрогобиччини, зокрема фундаментальної праці «Дрогобицькі вулиці».
- Андрій Риштун (нар. 1983) — дослідник міського підземелля, диґер, засновник ресурсу explorer.lviv.ua та Музею загиблих літаків. Вивчає технічну інфраструктуру та маловідомі об'єкти регіону.
- Григорій Сивохіп (нар. 1942) — дослідник-колекціонер, знавець історії промислової архітектури та виробництва дрогобицької цегли.
- Олег Стецюк (нар. 1989) — журналіст, історик-краєзнавець, засновник проєкту «Drohobyczer Zeitung». Автор сучасних туристичних путівників та першої інтерактивної онлайн-карти історичних назв вулиць Дрогобича.
- Ігор Чава (нар. 1988) — популяризатор туризму, засновник та колишній керівник Туристично-інформаційного центру Дрогобича.
- Михайло Шалата (1937–2020) — професор, літературознавець, поет та громадський діяч. Один із ініціаторів першої хвилі відродження історичної топоніміки міста на початку 1990-х років.
Ремарка
Процес топонімічного реформування Дрогобича є не лише зміною табличок, а глибоким механізмом трансформації історичної пам'яті. Дослідники виділяють кілька ключових аспектів цього впливу:
Офіційне перейменування вулиць, провулків, парків тощо сприяє творенню нової пам'яті про минуле та формуванню певних аспектів знання про сьогодення. Корективи історичної пам'яті виявляються в тому, що:
- По-перше, відмова від назв, пов'язаних із сакралізацією комуністичної ідеології, запускає процес «організованого забування» візуальних та аудіальних знаків радянського минулого.
- По-друге, нові урбаноніми закріплюють альтернативне знання про минуле, відновлюючи пам'ять про осіб, чия діяльність була значним внеском у розвиток промисловості та інфраструктури Дрогобича та регіону.
- По-третє, формується уявлення про тяглість героїчної історії: від борців за незалежність минулих століть до Героїв Небесної Сотні та захисників України під час новітньої російської агресії.
- По-четверте, завдяки новим онімам формується образ міста інтелекту, науки, літератури та мистецтва.
— згідно з дослідженням І. Павленко
Вулиці та інші об'єкти стають «безтілесними пам'ятниками» тим особам та подіям, які в актуальному символічному контексті визначені як видатні. Отже, тепер урбаноніми набувають нового значення та функції — закріплення певних ідей, фактів, а в ширшому контексті — інтересів суспільства в цілому.
Саме тому перевидання вже напрацьованих топонімічних праць, поява новітніх досліджень за цим напрямком і їхня широка популяризація є більш ніж актуальними.
Див. також
- Олег Стецюк. Передвоєнні назви вулиць Дрогобича: Online-карта Олега Стецюка.
- Кадастрова карта міста Дрогобича 1853 року. Gesher Galicia.
- Путівник Дрогобичем: історія, архітектура, постаті (PDF). ГО «СТАН».
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Вулиці Дрогобича, Що таке Вулиці Дрогобича? Що означає Вулиці Дрогобича?