Лінія наступності президентських повноважень у США

Лінія наступності президентських повноважень у Сполучених Штатах Америки визначає, хто може стати Президентом або виконувати його обов'язки у зв'язку з непрацездатністю, смертю, відставкою або відстороненням від посади (шляхом імпічменту) чинного або обраного президента.

Поточна лінія наступності

Нижче поданий порядок заміщення президентських повноважень, визначений Конституцією США і президентським законом про наступність президентської влади^[en] (1947) включно із пізнішими поправками внаслідок створення нових міністерств.

Партії

      Республіканська       Демократична       Безпартійний

#	Посада	Обіймає нині
1	Віцепрезидент (голова Сенату)	Джей Ді Венс
2	Спікер Палати представників	Майк Джонсон
3	Тимчасовий президент Сенату	Чак Грасслі
4	Державний секретар	Марко Рубіо
5	Міністр фінансів	Скотт Бессент
6	Міністр оборони	Піт Гегсет
7	Генеральний прокурор	Пем Бонді
8	Міністр внутрішніх справ	Даг Бергам
9	Міністр сільського господарства	Брук Роллінс
10	Міністр торгівлі	Говард Лутнік
11	Міністр праці	Лорі Чавес-Деремер^[en]
12	Міністр охорони здоров'я і соціальних служб	Роберт Кеннеді-молодший
13	Міністр житлового будівництва і міського розвитку	Скотт Тернер^[en]
14	Міністр транспорту	Шон Даффі
—	Міністр енергетики	Кріс Райт
15	Міністр освіти	Лінда Мак-Мен
16	Міністр у справах ветеранів	Даг Коллінс^[en]
—	Міністр внутрішньої безпеки	Крісті Ноем

Вимоги

Особа може стати президентом тільки у випадку, якщо вона є громадянином США від народження; її вік становить не менше 35 років; вона жила в Сполучених Штатах принаймні 14 років. Ці вимоги зазначені як у Конституції США, так і в президентському законі про наступність.

Зміна лінії наступності 1945 року

19 червня 1945 року, через два місяці після смерті президента США Франкліна Рузвельта, новий президент Гаррі Трумен запропонував, щоб спікер Палати представників і тимчасовий президент Сенату мали більший пріоритет у наступності президентської влади над членами Кабінету. Державний секретар та інші члени Кабінету призначаються президентом, тоді як спікер Палати представників і тимчасовий президент Сенату є виборними посадами; таким чином президент позбавлявся можливості призначити собі наступника. Спікер обирається Палатою представників, а тимчасовий президент — Сенатом (зазвичай цю посаду обіймає сенатор із найбільшим стажем безперервної роботи в Сенаті). Конгрес підтримав запропоновані Труменом зміни.

Див. також

• Двадцять п'ята поправка до Конституції США