Модест Данилович Сосе́нко (28 квітня 1875, Пороги, Австро-Угорщина — 4 лютого 1920, Львів, ЗУНР) — український художник-монументаліст, портретист, пейзажист, ілюстратор.
| Модест Данилович Сосенко | |
|---|---|
| Народження | 28 квітня 1875 Пороги, нині Івано-Франківський район Івано-Франківська область |
| Смерть | 4 лютого 1920 (44 роки) |
| Львів, ЗУНР | |
| Поховання | Янівський цвинтар[1] |
| Національність | українець |
| Країна | Австро-Угорщина, ЗУНР |
| Жанр | церковний монументальний живопис, портрет, іконопис |
| Навчання | Краківська Школа Мистецтв, Мюнхенська Академія, Національна Школа Мистецтв у Парижі |
| Діяльність | іконописець, графік |
| Покровитель | митрополит Андрей Шептицький |
| Вплив на | Юліан Буцманюк |
| Сосенко Модест Данилович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в сім'ї греко-католицького священника, пароха с. Пороги о. Данила Сосенка. Початкова освіта — ґімназія при монастирі оо. Василіян у Бучачі (1887–1895 рр.). Навчався у Краківській школі мистецтв (1896–1900) у відділі рисунків та малярств, та завдяки фінансовій підтримці митрополита Андрея Шептицького в Мюнхенській академії (1901–1902) у відділі технічного малярства у Отто Зайтца, і в Національній школі мистецтв у Парижі (майстерня Леона Бонна) (1902–1905); з 1908 року мешкав у Львові. З 1907 року працював реставратором у Національному музеї у Львові. Під час Першої світової війни був мобілізований до Австро-угорської армії, брав участь у військових діях в 1916–1918 роках.
Подорожував по Італії й Україні (1908–1913), Єгипті й Палестині (1914). Був мобілізований під час Першої світової війни і впродовж 1916–1918 років перебував на фронті в складі Австро-угорської армії. Але на передовій він активно малював мініатюрні пейзажі. Після війни Сосенко регулярно хворів.
Останні роки життя провів у митрополичій резиденції при соборі святого Юра у Львові. Помер 4 лютого 1920 року в домі митрополита Шептицького.
Модест Сосенко похований у Львові на Янівському цвинтарі, поле № 31. За заповітом уся спадщина перейшла до Національного музею у Львові.
За заповітом всі твори були передані Національному музею у Львові, де вони і зберігаються. Частина колекції знаходиться у Львівській галереї мистецтв, Львівському музеї історії релігії, Коломийському державному музеї народного мистецтва «Гуцульщина», Івано-Франківському краєзнавчому музеї, музеї на горі Святого Юра у Львові.
Творчий доробок
Уперше брав участь у виставці українських малярів та народного мистецтва у Львові в січні 1905 року.
На першому етапі творчості працював у жанрі пейзажу, згодом перейшов до монументального та станкового релігійного малярства, що зробило його відомим.
- Портрети: Атанасія Шептицького, Володимира Шухевича, «Портрет дівчини» (1912), «Автопортрет» (1915),
- Побутові картини: «Хлопець обідає», «Розмова», «Діти на плоті» (1913), «Трембітарі» (1914), етюди народних танців,
- Пейзажі: Парижу, Карпат, Південної Далмації, «Рання весна на селі» (1903), «Будуа в сонці» (1918), Собор Святого Юра у Львові
- Монументальні декоративні розписи:
- Львівського музичного коледжу імені С. П. Людкевича у Львові виконані головним чином за мотивами полтавських гаптів та з зображеннями народних музикантів
- актової та концертної зал Вищого музиного інституту ім. М.Лисенка у Львові (1913)
- розписи та іконостас церкви Святої Великомучениці Параскеви в Пужниках (нині село Тлумацького р-ну Івано-Франк. обл.; 1906—1907, втрачені)
- церкви святого архистратига Михаїла в Більче-Золотому (нині село Чортківського р-ну Терноп. обл.; 1912, знищені)
- Поліхромії церков: церкви Архангела Михаїла в Підберізцях біля Львова (1908–1909), Воскресенської церкви в Печеніжині (1907–1908, знищені), церкви Воскресіння Христового в Рикові (нині с. Поляни Золочівського р-ну Львів. обл.), Більче-Золотому, церкви Святого Миколая в Золочеві (1911–1913), Воскресенської церкви в Товмачі, Успенської церкви в Славську (разом з Юліяном Буцманюком); проєкт поліхромії Волоської церкви у Львові.
- Автор збірки «Прикраси галицьких рукописів XVI–XVII ст. Ставропігійського Музею» (видана 1923). Твори М. Сосенка зберігаються у Львівському державному музеї українського мистецтва (близько 100 робіт), Коломийському Державному Музеї Народного Мистецтва «Гуцульщина» і в приватних колекціях.
- Образи для іконостасу монастирської церкви святого Онуфрія у Львові. Відомо про початок робіт 1907 року.
У своїх творах, особливо на релігійну тематику, Модест Сосенко намагався синтезувати старі візантійські основи малярства з сучасними йому мистецькими досягненнями, був новатором у цій ділянці.
Сосенко став одним з перших художників, який виступив з власною системою оздоблення українських храмів. Там він об'єднав візантійський стиль та новаторства заходу, а також орнаменталістику та модерн. Ще в 1901 році Модест розписав святилище в церкві с. Яблуниця Івано-Франківської області, але церква не збереглася до наших днів. Взагалі історики стверджують, що доробок художника складно оцінити через наслідки бойових дій першої половини XX століття.
Знищення розписів Сосенка у Славську
У травні 2019 року в церкві Успіння Богородиці у Славському було безжально знищено всі настінні розписи Сосенка і його учня Юліана Буцманюка. Священник і громада самовільно почали ремонт, незважаючи на переконання представників єпархії та пояснення мистецтвознавців. Модест Сосенко доклався до оздоблення одинадцяти церков на території України, серед них була і церква у Славському. Його стінопис був лише в чотирьох церквах, включаючи церкву Успіння Борогодиці. Розписи талановитого художника збережені ще у згаданій церкві Святого Михаїла Підберізцях, у дерев'яній церкві села Поляни Золочівського району та в церкві Святого Миколая у Золочеві.
Після повідомлення 10 травня про планований у церкві ремонт у Славське одразу поїхали мистецтвознавці, чиновники і навіть представники єпархії. Впродовж двох днів — 12 та 13 травня — вони намагалися переконати настоятеля храму Андрія Петришина та громаду в цінності розписів. Обласний відділ охорони культурної спадщини видав припис про заборону будь-яких робіт, оскільки церква є пам'яткою архітектури і будь-які роботи у ній мають бути дозволені органом охорони культурної спадщини. Проте священнослужитель і громада не зреагували на припис і за два наступні дні все церковне малярство перетворилося на гору уламків. 15 травня ввечері інтер'єри храму були цілком знищені.
Вшанування
- На його честь названо одну з вулиць у Львові.
- У 2000 році вийшов поштовий конверт з маркою присвяченою Модесту Сосенку.
Галерея
Джерела, література
- Свєнціцкий І. Модест Сосенко (1875—1920) / фотогр.: Л. Янушевич. — Прага: Вид-во укр. молоді, 1927. — 14 с. — (Майстри українського мистецтва).
- Свєнціцький І. Модест Сосенко: Збірна вистава: Каталог. — Львів, 1920.
- Свєнціцький І. Памяти Модеста Сосенка. — Нова Рада, 1920.
- Сосенко Модест // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 2957. — ISBN 5-7707-4049-3.
- «Модест Сосенко 1875—1920». Каталог меморіальної виставки. — Л., 1960.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Дуда І., Пиндус Б. Сосенко Модест Данилович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 582. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Александрович В. С. Сосенко Модест Данилович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 712. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Голубець М. Спадщина Модеста Сосенка. — Українська думка, 1920.
- Волошин Л. Модест Сосенко — митець українського модерну (роки студій: Краків, Мюнхен, Париж). «ЗНТШ», 2004, т. 248
- Свєнціцкий І. Модест Сосенко (1875–1920): ст. про М. Сосенка написана з нагоди посмерт. виставки творів Сосенка в Нац. Музеї у Львові восени 1920 р. / І. Свєнціцкий; фотогр.: Л. Янушевич. — Прага: Вид-во укр. молоді, 1927. — 14 с. — (Майстри українського мистецтва).
- Семчишин-Гузнер О. Модест Сосенко: Перші роки творчості на Батьківщині // Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, № 7 (12). Львів, 2010
- Семчишин-Гузнер О. І. Модест Сосенко (1875-1920): живопис, графіка: зі збірки Нац. музею у Львові ім. А. Шептицького: альбом-каталог / Олеся Семчишин-Гузнер; наук. ред. О. Біла; Нац. музей у Львові ім. А. Шептицького. — Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 2020. — 253 с.
- Семчишин-Гузнер О. І. Модест Сосенко (1875-1920) / Олеся Семчишин-Гузнер; наук. ред. О. Біла; Нац. музей у Львові ім. А. Шептицького. — Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 2020. — 465 с.
- Art Lviv Online
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Сосенко Модест Данилович, Що таке Сосенко Модест Данилович? Що означає Сосенко Модест Данилович?