Сандо́мир, або Судомир (пол. Sandomierz) — старовинне місто і міська ґміна, розташоване у Свентокшиському воєводстві в південно-східній Польщі над річкою Віслою на семи пагорбах (звідси інша назва міста — «малий Рим»), на краю Сандомирської височини.
| Сандомир Sandomierz | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Кам'яниця на площі Старого ринку в Сандомирі | |||||
| | |||||
| Основні дані | |||||
| 50°41′ пн. ш. 21°45′ сх. д. / 50.683° пн. ш. 21.750° сх. д. | |||||
| Країна | Польща | ||||
| Регіон | Свентокшиське воєводство | ||||
| Столиця для | Сандомирський повіт і Duchy of Sandomierzd | ||||
| Магдебурзьке право | 1227 | ||||
| Площа | 28,69 км² | ||||
| Населення | 24894 (2011) | ||||
| · густота | 864 (2008) осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | бл.200 м | ||||
| Водойма | Вісла | ||||
| Міста-побратими | Еммендінген Ньюарк-он-Трент Острог Вольтерра | ||||
| Телефонний код | (48) 15 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1[3] і UTC+2[3] | ||||
| Номери автомобілів | TSA | ||||
| GeoNames | 759603 | ||||
| OSM | r2966766 ·R | ||||
| SIMC | 0980926 | ||||
| Поштові індекси | 27-600 | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | pl. Poniatowskiego 3 | ||||
| Мер міста | Марцін Мажец | ||||
| Вебсайт | sandomierz.pl | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| Сандомир у Вікісховищі | |||||
Назва
Назва міста походить від давньопольської Sędomir, від Sędzi- (від дієслова sądzić — «судити») і mir («мир»).
Географія
Промислова частина міста, що має назву Надбережжя, розташується на правому березі Вісли, в так званому «Сандомирському котловані». Отримало Магдебурзьке право до 1227 р. Серед численних пам'яток архітектури ґотична катедра (бл. 1360 —82), стіни запрестольної апсиди якої розписані візантійсько-українськими фресками. Розпис виконали на замовлення польського короля Владислава Яґайла в кінці XIV, або на початку XV століть українські майстри галицької школи. Головна картина — Успіння Пресвятої Богородиці — займає цілу планицю, інші композиції зображують сцени з життя Ісуса Христа. Стінопис відкритий 1887 року; при невдалій реставрації 1932 —34 років фрески втратили свій первісний колорит і чіткі стилістичні ознаки.
Історія
Археологічні розкопки свідчать, що місцевість в районі сучасного Сандомира була заселена вже в часи неоліту . Як вважається, місто існувало з раннього середньовіччя, використовуючи переваги вигідного географічного положення при злитті Сяну і Вісли на перетині важливих торговельних шляхів.
Перша згадка міста відноситься до початку XII століття, коли літописець Галл Анонім описував його як одне з найважливіших міст Польщі поряд з Краковом і Вроцлавом. У статуті (заповіті) Болеслава III Кривоустого Сандомир фігурував як столиця одного з заповіданих синам князівств, на які він розділив Польщу.
Протягом XIII століття місту було завдано серйозної шкоди в ході татарських набігів (1241, 1259 і 1287 роки), дерев'яні споруди міста були повністю знищені. В 1260 в Сандомирі татарами разом з 48 товаришами був замучений Садок Блаженний . В 1286 Сандомир стараннями Лешека Чорного, що згодом став князем Сандомирський, отримав Магдебурзьке право. Після возз'єднання польських земель в XIV столітті колишнє князівство стало іменуватися Сандомирським воєводством, об'єднавши великі землі південно-східної Польщі. У той час Сандомир, який налічував близько 3 тис. жителів, був одним з найбільших міст країни. В середині XIV століття Сандомир був спалений литовцями, після чого був перебудований в роки правління короля Казимира III. Сьогоднішнє планування міста залишилося практично незмінним з того часу.
Минулі 300 років, до середини XVII століття, стали для Сандомира періодом розквіту: саме тоді були збудовані найпримітніші історичні споруди. У 1570 році тут був укладений Сандомирський договір — одна з перших екуменічних угод між протестантами, які об'єднували свої сили в боротьбі проти контрреформації. Спокійні часи закінчилися, коли 1655 року місто захопили шведи (т. зв. «шведський потоп»), які підірвали замок, що завдало істотної шкоди іншим будівлям. У наступні сто років економіка Речі Посполитої була в процесі стагнації, що не могло не відбитися на розвитку міста. Велика пожежа в 1757 році і перший розділ Польщі в 1772 році, в результаті якого Сандомир опинився під владою Австрії, ще більше знизили його статус.
1809 року місто постраждало в ході боїв між військами Австрії та Варшавського герцогства в рамках Наполеонівських воєн. Після 1815 Сандомир, який налічував тоді 2640 жителів, у складі Царства Польського увійшов до складу Російської імперії.
У черговий раз місто зазнало руйнування під час Першої світової війни, після закінчення її знову увійшовши до складу незалежної Польщі. В 1930-х місто увійшло в проєкт розвитку Центрального індустріального регіону країни, завдяки чому почало швидко рости. Передбачалося, що до 1940-х років Сандомир перетвориться на столицю воєводства з населенням в 120 тис. осіб.
У вересні 1939 року місто, як і решта Польщі, було окуповане військами Вермахту, опинившись у так званій області державних інтересів Німеччини та трохи згодом ввійшовши до Генеральної губернії. Єврейське населення міста, що налічувало близько 2500 чоловік, було знищено, здебільшого в таборах смерті Белжець і Треблінка.
У серпні 1944 року німецьких загарбників вигнали радянські війська. На відміну від багатьох польських міст, йому вдалося уникнути руйнувань; заслугу врятування міста приписують військовій вправності радянського підполковника В. Ф. Скопенка, який керував визволенням. Його могила з пам'ятником знаходилася біля Опатовської Брами, але в 1990 році рішенням бурмистра Томаша Панфіля перенесена до військового радянського цвинтаря на вулиці Міцкевича; це був один із перших публічних актів декомунізації в Польщі.
У 1956 році у Сандомирі створено музей, першим місцем якого було Олесьницьке приміщення, а з 1986 року музей перенесли до замку в Сандомирі. У 1975—1998 роках місто адміністративно належало до Тарнобжезького воєводства. З 1999 року — у Свентокшиському воєводстві.
- XIV століття—1795: центральне місто Сандомирського воєводства Королівства Польського та Речі Посполитої.
Пам'ятки
- Ратуша
- Брама Опатовська
- Сандомирський замок
- Латинський собор
- Костел святого Михаїла
- Монастир святого Якова
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 11639 | 2135 | 8034 | 1470 |
| Жінки | 13255 | 2128 | 7862 | 3265 |
| Разом | 24894 | 4263 | 15896 | 4735 |
Релігія
- Церква святих Кирила і Мефодія
Відомі люди
- Роман Мстиславич — князь Галицький, був тимчасово похований у церкві святого Якова на передмісті.
Світлини
- Ратуша в Сандомирі
- Брама Опатовська
- Вид на замок в Сандомирі
- Костел святого Михаїла в Сандомирі
- Монастир святого Якова
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Сандомир, Що таке Сандомир? Що означає Сандомир?