Равицький Микола Петрович

Мико́ла Петро́вич Рави́цький (* 29 січня 1921, Сорочанове — 8 травня 1998, Київ) — радянський український театральний режисер. Батько режисера Ігора Равицького.

Микола Петрович Равицький

Народився

29 січня 1921
Сорочанове

Помер

8 травня 1998 (77 років)
Київ

Поховання

Байкове кладовище

Країна

СРСР
Україна

Діяльність

театральний режисер

Alma mater

Київський театральний інститут

Партія

КПРС

Діти

Равицький Ігор Миколайович

Нагороди

Звання

У 1958–1970 роках — головний режисер Херсонського українського музично-драматичного театру;
У 1970–1974 роках — режисер Запорізького театру імені Миколи Щорса;
У 1975–1979 роках — режисер Київського театру юного глядача.

В 1973–1975 роках — начальник управління театрів Міністерства культури УРСР, з 1979 року — директор київського театру «Дружба».

Помер 8 травня 1998 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Постановки

Серед вистав:

«Маруся Богуславка», «За двома зайцями» М. Старицького;
«Кассандра» Лесі Українки;
«Крила», «Мої друзі» О. Корнійчука;
«Сині роси» М. Зарудного;
«Шалені гроші» О. Островського;
«Третя патетична» М. Погодіна;
«Потомки запорожців» О. Довженка;
«З коханням не жартують» П. Кальдерона.

Спектакль «Дикий Ангел» О. Коломійця здійснив у Грузинському драматичному театрі імені О. Цуцунаве (Махарадзе).

Відзнаки

народний артист УРСР з 1967 року;
нагороджений:
- орденами Червоної Зірки (14 квітня 1958), Вітчизняної війни 1 ступеня (6 квітня 1985);
- медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (9 травня 1945).

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Равицький Микола Петрович, Що таке Равицький Микола Петрович? Що означає Равицький Микола Петрович?