Переворська культура

Переворська культура або пшеворська культура — археологічна культура, що визначає залізну добу на території Польщі та України. Назва походить від міста Переворська, де вперше знайшли зразки виробів.

Переворська культура
Названо на честь	Переворськ
Розташування	Польща
Доба	залізна доба
Час існування	3 століття до н. е.  – 5 століття
Наступна культура	Суковсько-дзедзицька культура
Переворська культура у Вікісховищі

Культура існувала бл. 600 років: з II ст. до н. е. до кін. IV ст. н. е.

Ареал поширення — центральна і південна Польща: верхів'я річки Одра (Сілезія), горішня і середня Вісла (Мала і Велика Польща); Східна Словаччина (Південна Лемківщина); горішня Тиса (українське Закарпаття і Мармарощина); горішній Дністер (Галичина).

Поселення формувались навколо річок і в середньому займали площу 0,2-1,4 га. Житла були прямокутної форми наземні та напівземлянкові, площа яких становила переважно 14-20 м². Стіни були стовпово-каркасною конструкцією. Помешкання обігрівалося відкритим вогнищем або глинобитною піччю.

Поховання подібні і до інших археологічних культур того часу, а саме переважно ґрунтове тілоспалення в урнах чи ямах. Поховання супроводжуються великою кількістю всіляких речей: фібулами, пряжками, підвісками, намистами. У випадках захоронення воїнів їхнім супровідним інвентарем була зброя: ритуально зігнуті мечі, списи, остроги, умбони щитів.

Для переворської культури характерний чорнополиваний ліпний посуд: миски, глеки, вази.

Переворська культура на території України датується І-ІІІ ст. н. е. "Питання етнічної належності носіїв пшеворської культури на території Верхнього Подністров'я і Західної Волині вирішується з урахуванням відчутного впливу, починаючи з І ст.. н. е., з боку зарубинецьких ранньослов'янських племен, а також зіставленням східнопшеворських пам'яток із старожитностями черняхівської культури і ранньосередньовічних слов'янських племен Подністров'я. Дослідження (В. Д. Баран, І. С. Винокур, Д. Н. Козак) показали, що в першій половині І тисячоліття н. е. тут відбувався процес формування однієї з груп східнослов'янських племен. Щодо окремих переворських поховань із зброєю, то вони, очевидно, пов'язані з населенням Моравії, яке прийшло в рух у зв'язку з початком «великого переселення народів».

Інші культури ранньослов'янського часу, а саме Латенська, Липицька, Черняхівська, Культура карпатських курганів, Київська також відіграли велику роль у формуванні пізніших східнослов'янських племен. Зокрема Київська культура стала основою для формування і розвитку культур середньовічного часу, наприклад Пеньківської, Корчазько-празької у середньому Подніпров'ї. Отже, найбільшим генетичним попередником слов'янських культур середньовіччя стали Київська, а також Черняхівська культури.

Культура названа за назвою міста Переворська, де були вперше знайдені зразки виробів. Змінила Лужицьку культуру, поширившись на більшу територію. На Сході, у північній Україні і Південній Білорусі, межувала з Зарубинецькою культурою, з якою мала споріднені риси, формуючи єдиний комплекс Переворської і Зарубинецької культур. Тут ми можемо побачити витоки двох великих націй — польської (з Переворської культури) і української (з Зарубинецької культури).

На Півночі від Переворської культури в низовині Вісли і на захід від неї (східна частина Східної Померанії) існувала Оксивська культура, яка згодом, приблизно у 20 році після Р. Х., змінилась на Вельбарську культуру. Вельбарська культура належала готам. Готи відзначилися рухом вздовж правого берега Вісли приблизно до 190 року, з якого вони з'явилися в Україні, спричинивши розвиток нової культури — Черняхівської.

Римські записи називають мешканців території Переворської культури лугіями. Вважається, що більшість носіїв культури були венедами (ранніми слов'янами), на заході, в межах Одри переважав германський елемент (Вандали і Бургунди).

Унікальне поховання часів Переворської культури знайшли в Івано-Франківській області.

Див. також

• Східна Померанія
• Готи
• Лугії
• Венеди
• Слов'яни
• Вандали
• Бургунди
• Ясторфська культура