Пили́п Кале́никович Пилипчу́к (14 листопада 1889, Ружин Київської губернії — 30 серпня 1940, Холм) — український державний діяч, прем'єр уряду УНР в екзилі (1921—1922) та професор таємної Української Політехніки у Львові, український громадсько-політичний і державний діяч.
| Пилип Каленикович Пилипчук | |
|---|---|
| Голова Ради Народних Міністрів | |
| 5 серпня 1921 — 14 січня 1922 | |
| Попередник | Андрій Лівицький |
| Наступник | Андрій Лівицький |
| Народився | 14 листопада 1889 Ружин, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 30 серпня 1940 (50 років) Холм, Дистрикт Люблін, Генеральна губернія, Третій Райх, Німецький Рейх |
| Похований | Православний цвинтар у Холмі |
| Відомий як | дипломат |
| Країна | УНР → II Польська Республіка Російська імперія |
| Національність | українець |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький політехнічний інститут[d] |
| Політична партія | Українська Партія Соціалістів-Революціонерів |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Київській губернії (Російська імперія). Здобув інженерну освіту в Санкт-Петербурзі — закінчив Петербурзький політехнічний інститут за спеціальністю інженер комунікацій. На початку XX століття брав активну участь в житті української громади у Петербурзі. Під час Першої світової війни — помічник начальника Київської округи водних шляхів.
В 1917—1918 — доцент теоретичної механіки у Київському політехнічному інституті. Належав до Української партії соціалістів-революціонерів, згодом — Української народно-республіканської партії.
В уряді Центральної Ради В. Винниченка — виконувач обов'язки директора департаменту Генерального секретарства торгу і промисловості. У період Директорії УНР — начальник водних шляхів Дніпра. В грудні 1918 — квітні 1919 — керуючий міністерством шляхів в уряді УНР Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. Влітку—восени 1919 очолював дипломатичну місію уряду УНР у Варшаві.
1920 року входив до складу Комісії по виробленню Конституції Української Народної Республіки (створена 30 серпня 1920), яка працювала у Тарнові (Польща).
У 1921—1922 — Пилипчук — голова Ради Народних Міністрів УНР в екзилі.
У 1922—1925 — професор Українського (таємного) політехнічного інституту у Львові. З 1926 року жив у Луцьку, працював на посаді міського архітектора у луцькому магістраті. Був звільнений у 1931 році через звинувачення у службових зловживаннях. Згодом працював як приватний архітектор. Автор більше сотень проектів будинків у Луцьку, в тому числі у стилі функціоналізму.
Був засновником та головою Товариства імені Лесі Українки.
Помер 30 серпня 1940 року у Холмі (тепер Польща), похований на українському кладовищі.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Пилипчук Пилип Каленикович, Що таке Пилипчук Пилип Каленикович? Що означає Пилипчук Пилип Каленикович?