Моги́тич Іва́н Рома́нович (22 січня 1933, с. Підліски, Долинський повіт — 4 червня 2006, Львів) — народний архітектор України (1996), директор Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного проєктного інституту «Укрзахідпроектреставрація», член Комітету із Державної премії України в галузі архітектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2007, посмертно).
| Іван Романович Могитич | |||
|---|---|---|---|
| Народження | 22 січня 1933 с. Підліски | ||
| Смерть | 4 червня 2006 (73 роки) Львів, Україна | ||
| Поховання | Личаківський цвинтар, Львів | ||
| Країна (підданство) | СРСР Україна | ||
| Навчання | Львівський політехнічний інститут | ||
| Партія | КПРС[1] | ||
| Діяльність | архітектор | ||
| Праця в містах | Львів, Київ | ||
| Нагороди | |||
Біографія
Народився в селі Підліски, Долинський повіт, Станиславівське воєводство, Польська республіка, в родині вчителя Романа Могитича (1890–1956) та Євдокії Кобрин (1895–1969). Був найменшою, п'ятою дитиною. 1950 року поступив інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту. 1954 року проходив практику при будівництві Хрещатика. 1955 року завершив навчання з дипломом інженера-будівельника.
Працював за фахом у Львові як інженер, майстер, виконроб. Менш як за рік став головним інженером будівельного управління. У той час під його керівництвом споруджено промислові об'єкти і житлові будинки у смт Соснівці, корпуси заводу «Львівсільмаш», забудову мікрорайону «Новий Львів». 1961 року переїхав до Києва, де став науковим працівником реставраційної установи. Від 1964 року — головний архітектор Львівської реставраційної майстерні. 1980 року реорганізував установу в Комплексну архітектурно-реставраційну майстерню у складі Інституту «Укрпроектреставрація». Послідовно впроваджував в обіг українську термінологію — у 1980-х роках заклад був єдиним в УРСР, що випускав документацію українською мовою. Від 1988 року майстерня стала повноцінною філією інституту, а від 1991 року — самостійним регіональним Інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Іван Могитич очолював інститут до 2005 року.
1979 року захистив дисертацію «Народні традиції у високогірному будівництві Гуцульщини та їх місце в етнічній історії Карпат». У 1965–1966 роках член підпільної організації «Український національний фронт». Від 1989 року — Заслужений працівник культури України, дійсний член ICOMOS. У 1990–1995 роках депутат Львівської обласної ради, член комісії з будівництва. 1994 — дійсний член Академії будівництва України, 1996 — Народний архітектор України, 2007 — лауреат Державної премії з архітектури (посмертно).
Фахівець у галузі вивчення та відновлення пам'яток історії та культури Західної України, насамперед унікальних дерев'яних церков таких як Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Пирогів). Своїм сучасним виглядом йому завдячують понад 130 пам'яток, у тому числі Олеський замок, Манявський скит, церква св. Юрія у Дрогобичі, храм Йоана Хрестителя у Львові, церква св. Пантелеймона поблизу Галича.
Помер 4 червня 2006 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 56
Публікації
З-під пера ученого вийшло понад 100 фундаментальних статей і книг, зокрема заборонений комуністичним режимом путівник «Ансамбль вулиці Руської у Львові» (1982).
- Наталія Сліпченко, Іван Могитич. Проблема збереження дерев'яних храмів в Україні [Архівовано 9 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Могитич І., Могитич Р., Мовчан Я. Церква з княжої доби в селі Новосілка // Літопис Борщівщини. Історико-краєзнавчий збірник / ред. М. Сохацький та І. Скочиляс. — Борщів: КТ «Джерело», 1993. — Вип. 4.
Родина
Батько архітектора-реставратора Могитича Романа Івановича, син народного учителя Могитича Романа Івановича.
Захоплення
Іван Романович у свій час зібрав чималу колекцію люльок. Розпочав збирати колекцію ще в 1964 році і має люльки з різних областей України, навіть є з Меджибожа люлька, покрита темно-зеленою поливою. Особливо цінував колекціонер люльки з Гуцульщини, які виділяються вишуканими формами і красою орнаменту.
Виноски
- http://web.archive.org/web/20170208180329/http://zbruc.eu/node/26557
- Указ Президента України від 31 жовтня 1996 року N 1017/96 «Питання Комітету із Державної премії України в галузі архітектури»[недоступне посилання з червня 2019]
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 317, 318. — ISBN 966-8955-00-5..
- Помер Іван Могитич. Львівська газета. 5 червня 2006. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 2 вересня 2010.
- Козак без люльки, як без коня. Архів оригіналу за 20 серпня 2009. Процитовано 18 жовтня 2010.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Могитич Іван Романович, Що таке Могитич Іван Романович? Що означає Могитич Іван Романович?