Люценко Олександр Юхимович

Олекса́ндр Юхи́мович Люце́нко (рос. Люценко Александр Ефимович, нар.31 липня 1806 — пом.9 лютого 1884) — український археолог, музеєзнавець. Дійсний статський радник.

Псевдо

рос. Люценко Александр Ефимович

Народився

12 серпня 1806

Помер

9 лютого 1884(77 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія

Поховання

Смоленське православне кладовище

Громадянство

Російська імперія

Діяльність

лектор, інженер, музеєзнавець, археолог, військовослужбовець, будівельник

Галузь

будівництво^[d], археологія і музеєзнавство

Alma mater

Петербурзький державний університет шляхів сполучення

Титул

Дійсний статський радник

Посада

Директор Керченського музею старожитностей

Військове звання

Полковник

Батько

Люценко Юхим Петрович

Нагороди

Статський радник (1856);
Дійсний статський радник (1867).

Наукова діяльність

Захоплювався нумізматикою і через це зібрав колекцію давньогрецьких монет.

У 1853—1878 роках проводив розкопки скіфських та античних пам'яток (Олександропільського і Мелек-Чесменського курганів) поблизу Керчі та на Таманському півострові. Знахідки з цих пам'яток знаходяться у колекціях Ермітажу і Керченського музею.

1859 року як директор музею розробив план археологічних досліджень і представив його до Археологічної комісії доповідною запискою — це було першою спробою спрямувати археологічні дослідження в планове русло.

У Керчі жив в одній з кімнат будинку музею, разом з молодшим братом Юхимом, що виконував при музеї обов'язки лаборанта та готував публікації за результатами досліджень.

Під його керівництвом відкриті чи додатково обстежені кургани: поблизу Керчі — Юз-Оба, Мелек-Чесменський, Золотий курган, Темир-Гора; на Таманському півострові — кургани Васюринської гори, Велика та Мала Близниця, Артюховський; у Катеринославській губернії — Олександропільський курган, біля Феодосії — близько 20 курганів.

Під його керівництвом проводилися розкопки на городищах Німфей і Тірітака в околицях Керчі, Фанагорія — на Таманському півострові; відкрито кілька розписаних склепів на горі Мітрідат.

1874 року — учасник Третього Археологічного з'їзду в Києві.

Останні роки життя

З 1878 року — на пенсії. Мешкав у Санкт-Петербурзі.

Помер 9 лютого 1884 року. Похований на Смоленському кладовищі.

Нагороди

орден Святої Анни 3 ступеня (2 квітня 1838);
орден Святої Анни 2 ступеня;
орден Святого Станіслава 1 ступеня
орден Святого Володимира 4 ступеня (16 квітня 1841);
орден Святого Володимира 3 ступеня;
Медаль «У пам'ять війни 1853–1856»;
«Відзнака за 15 років бездоганної служби» (22 серпня 1839);
«Відзнака за 30 років бездоганної служби» (1871).

Праці

Описание пепельной урны с рисунком, найденной в марте 1872 г. в Керчи.(рос. дореф.)
Записки Одесского общества истории и древностей, 1872.(рос. дореф.)
О двух мраморах с эллинистическими надписями, открытых в 1874 г. в Керчи.//Записки Одесского общества истории и древностей, 1875.(рос. дореф.)
Древние еврейские надгробные памятники, открытые в насыпях Фанагорийского городища. СПб. 1880.(рос. дореф.)

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Люценко Олександр Юхимович, Що таке Люценко Олександр Юхимович? Що означає Люценко Олександр Юхимович?