Лисиця

Лиси́ця, лис (Vulpes) — рід ссавців родини псових (Canidae), ряду хижих. Довжина тіла до 90 см, хвоста — до 60  см, маса 2—14 кг. Волосяний покрив густий і пухнастий, здебільшого жовтувато-рудий. Живиться тваринною (мишовиді гризуни, зайці, птахи, комахи) і рослинною їжею. Ареал охоплює Африку, Євразію, Північну Америку; лисицю руду інтродуковано до Австралії й Новій Зеландії. Лисиці живуть у широкому діапазоні середовищ існування від пустелі до Арктики, від високогір'я до відкритих рівнин.

Лисиця
Період існування: 7–0 млн р. т.
PreꞒ
O
S
D
C
P
T
J
K
N
пізній міоцен — наш час
Лисиця звичайна (Vulpes vulpes)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Підродина: Caninae
Триба: Лисиці (Vulpini)
Рід: Лисиця (Vulpes)
Garsault, 1764
Види
  • Лисиця довговуха (Vulpes macrotis)
  • Лисиця афганська (Vulpes cana)
  • Vulpes pallida
  • Лисиця бенгальська (Vulpes bengalensis)
  • Лисиця звичайна (Vulpes vulpes)
  • Лисиця піщана (Vulpes rueppelli)
  • Vulpes ferrilata
  • Vulpes chama
  • Лисиця корсак (Vulpes corsac)
  • Vulpes velox
  • Песець (Vulpes lagopus)
  • Фенек (Vulpes zerda)
Вікісховище: Vulpes

Найпоширеніший представник і типовий вид — лисиця звичайна. Другий вид, який мешкає в Україні, — корсак — занесений до Червоної книги України.

Назва

Етимологія: лат. vulpes — «лисиця». Українська назва походить від давньоруського, старослов'янського і праслов'янського лисъ, яке не має загальноприйнятої етимології.

Морфологія

Представники роду характеризуються видовженим приосадкуватим тулубом, головою з видовженою загостреною мордою. Вуха зазвичай відносно великі (за винятком видів, що мешкають у полярних широтах — див. правило Алена), очі з вертикально-овальною зіницею. Хвіст пухнастий, заокруглений, від половини до повної довжини голови й тіла. Моногами, у самиць звичайно шість чи вісім молочних залоз. Вони досягають довжини голови і тулуба від 35 до 90 сантиметрів, хвіст завдовжки від 18 до 55 сантиметрів, а вага — від 1 до 14 кілограмів. Залежно від виду хутро може бути білим, жовтим, рудуватим або сірим.

Систематичні взаємини. Видовий склад

Нерідко (а раніше — завжди) групу Vulpes розглядають у складі роду Canis (пес).

Рід нараховує 12 сучасних видів. Частину видів нерідко виокремлюють в інші роди (наприклад, песця).

Рання історія

Найдавнішим відомим викопним видом роду Vulpes є V. riffautae, що датується пізнім міоценом Чаду. Відкладенням, де знайдено ці скам’янілості, близько 7 мільйонів років, що може зробити їх найдавнішими псовими у Старому Світі. Вважається, що вони важили від 1,5 до 3,5 фунтів. V. skinneri, зі скам’янілостей Малапа в Південній Африці, молодші за V. riffautae приблизно на 5 мільйонів років і з’являється в ранньому плейстоцені.

Відомі ще дві вимерлі, менш задокументовані скам’янілості: V. praeglacialis і V. hassani. V. praeglacialis був виявлений у печері Петралона, Халкідіки, Греція. Вік відкладень (ранній плейстоцен) робить їх найдавнішою появою лисиці в Європі.

V. hassani знайдено в міоцен-пліоценових відкладеннях на північному заході Африки. Цей вид, можливо, дав початок нинішній Vulpes rueppelli, що підтверджує те, що близьке філогенетичне кластерування V. rueppelli та рудих лисиць є результатом недавньої інтрогресивної гібридизації, а не нещодавнього видоутворення.

У плейстоцені Vulpes мав досить широке поширення, у Північній Америці виявлено вісім видів. З цих восьми шість не є викопними, а три види все ще залишаються в Північній Америці (V. velox, V. macrotis і V. vulpes). Решта три з часом мігрували до Африки. V. stenognathus вимер, але має сучасні сестринські таксони, а саме V. chama, V. rueppellii, V. velox і V. vulpes — ці види проживають у Північній Америці.

Вимерлі види

  • Vulpes alopecoides — (Major, 1873, пізній пліоцен, Європа)
  • Vulpes angustidens — (Thenius, 1954, ранній плейстоцен, Європа)
  • Vulpes beihaiensis Qiu & Tedford, 1990  — Китай, пліоцен
  • Vulpes chikushanensis — (Young, 1930, пізній пліоцен, Китай)
  • Vulpes galaticus — (Ginsburg, 1998, пліоцен, Туреччина)
  • Vulpes hassani Geraads, 2011  — Марокко, межа міоцену та пліоцену
  • Vulpes kernensis Tedford et al., 2009  — США, міоцен
  • Vulpes mathisoni Geraads, Drapeau, Bobe & Fleagle, 2013  — Африка, неоген
  • Vulpes praecorsac — (Kormos, 1932, середній плейстоцен, Європа)
  • Vulpes praeglacialis — (Kormos, 1932, ранній-середній плейстоцен, Європа)
  • Vulpes qiuzhudingi — (Wang et al., 2014, ранній пліоцен, Тибет)
  • Vulpes riffautae — (Bonis et al., 2007, пізній міоцен, Африка)
  • Vulpes rooki Bartolini Lucenti, 2021  — Китай, пліоцен
  • Vulpes skinneri — (Adam Hartstone-Rose et al., 2013, ранній плейстоцен, ПАР)
  • Vulpes stenognathus — (Savage, 1942, пізній міоцен, Північна Америка)

Загрози

Згідно з МСОП, усі види роду лисиця належать до категорії LC, однак популяції двох видів зменшуються — Vulpes bengalensis і Vulpes macrotis. Основною загрозою є знищення середовища існування для сільського господарства, міського та промислового розвитку. Також загрозою є хвороби (сказ і вірус чуми собак).

Образ у казках

Лисиця в казках виступає, як хитрий персонаж. Її образ часто можна зустріти в українських народних казках та в казках інших народів, як-то «Як лисиця ведмедям сир ділила» («Двоє жадібних ведмежат»). Зокрема про її підступність йдеться в словацькій народній казці Казка про Наперстка. В казках слов'янських народів лисиця має прізвисько лисичка-сестричка.

Див. також: Фарбований Лис • Дівчинка і лисеня

Див. також

  • Сказ
  • Зоонози
  • Сіра лисиця
  • Лисиця звичайна
  • Лисиця острівна
  • Лисиця тибетська
  • Лисиця піщана
  • Лисиця (Японія)

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Лисиця, Що таке Лисиця? Що означає Лисиця?