Любомир Іванович Лесюк (31 березня 1933, Волиця-Гніздичівська — 13 червня 2002, Львів) — український скульптор. Член Спілки художників України. Деякий час обіймав посаду відповідального секретаря львівського відділення спілки. Батько скульптора Олега Лесюка та художниці Наталії Валенюк.
| Любомир Іванович Лесюк | |
| Народився | 31 березня 1933 Волиця-Гніздичівська |
|---|---|
| Помер | 13 червня 2002 (69 років) Львів |
| Національність | українець |
| Громадянство | СРСР→ Україна |
| Жанр | скульптор, художник |
| Навчання | Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Роки творчості | 1960-1992 |
| Вплив | Севера Іван Васильович, Телішев Вадим В'ячеславович |
| Працював у містах | Львів, Старокостянтинів, Жидачів |
Біографія
1953 року закінчив Львівське училище прикладного мистецтва, а 1960 року — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Іван Севера, Вадим Телішев. У 1961-1972 роках працював у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша викладачем скульптури, а згодом завідував відділом. Від 1973 року працював викладачем, а від 1988 року — доцентом кафедри монументально-декоративної скульптури Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Працював як митець у галузі станкової декоративної скульптури та декоративного мистецтва як художник-кераміст. Від 1960 року брав участь у республіканських виставках. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Костюшка, 4. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 33). У 2007 році на могилі скульптора встановлений пам'ятник роботи скульптора Олега Лесюка.
Основні твори
- Портрет диригента П. Муравського (1960);
- «Кобзар» (1961);
- Пам'ятник Володимиру Леніну в селі В'язова, Львівського району (1962).
- Портрет народного різьбяра Семена Корпанюка (1963, камінь, 71×70×56).
- Погруддя Юрія Федьковича (1966, гіпс, 70×60×55).
- «Вчитель» (1968, шамот, 60×35×40).
- «Комсомольський вожак» (1968, дерево, 67×34×43. Музей українського мистецтва, Львів).
- Пам'ятник М. І. Калініну у Щирці (1971).
- Портрет двічі Героя Радянського Союзу В. Петрова (1974, шамот, 68×55×42. Музей українського мистецтва, Львів).
- «В. І. Ленін» (1975, тонований гіпс, 83×66×64; співавтор Еммануїл Мисько).
- «Портрет бригадира монтажної бригади Д. Каплиша» (1975, тонований гіпс, 60×36×36).
- «Портрет Героя соціалістичної праці вчительки С. Кучеренко» (1975, шамот, 67×37×40. Львівська картинна галерея).
- Портрет Є. Кучеренка. 1975, шамот, 70×40×39.
- Портрет робітника ЛАЗ І. Є. Дмитрова (1977, шамот, 75×45×45).
- Празник врожаю. 1979, дерево, 110×115×80.
- Пам'ятник полеглим у селі Підгайчики (архітектор Петро Мельник).
- Пам'ятний знак у селі Тейсарів (архітектор Василь Пліхівський).
- Пам'ятники загиблим у Другій світовій війні у селах Вільхівці (1969, архітектор Володимир Блюсюк), Дрогомишль (1972), Чорний Острів (1976), у Старокостянтинові (штучний камінь, співавтори скульптор Іван Самотос, Володимир Блюсюк).
- «Старшина О. М. Павліков» (1982, тонований гіпс, 68×36×43).
- Пам'ятники Тарасові Шевченку в селах Волиця-Гніздичівська (1970), Баківці (1988).
- Портрет Леся Курбаса (1991, дерево).
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Дашаві. Споруджений 1991 року (співавтор скульптор Олег Лесюк).
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жидачеві. Споруджений 1992 року (співавтори скульптор Олег Лесюк, архітектор Володимир Блюсюк). За іншими даними — 1988 року.
- Фонтан «Лілія» (співавтор Іван Самотос).
- Пам'ятний знак у місті Чадир-Лунга, в Молдові (архітектор Ю. Генов).
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Лесюк Любомир Іванович, Що таке Лесюк Любомир Іванович? Що означає Лесюк Любомир Іванович?