Кросдресинг

Кросдре́синг (також крос-дре́синг; англ. cross-dressing; дослівно — «перехресне одягання») — це практика носіння одягу та аксесуарів, які в певному суспільстві традиційно сприймаються як приналежні протилежній статі.

Соціальний та історичний аспект

Протягом історії людства майже кожне суспільство формувало певні гендерні норми, що стосуються стилю, кольору або типу вбрання. Ці норми часто закріплювалися через:

суспільні дрес-коди та етикет;
релігійні настанови;
законодавчі акти (наприклад, закони проти розкоші або специфічні заборони на носіння чоловічого одягу жінками і навпаки).

Перехресне одягання використовувалося з різною метою: від стратегічного маскування (наприклад, жінки на військовій службі) та фізичного комфорту до творчого самовираження та перформансу.

Термінологія та історія поняття

Феномен переодягання — давня практика, коріння якої сягає античності та знаходить відображення навіть у текстах Біблії. Проте лінгвістичне закріплення терміна відбулося лише на початку XX століття.

Оксфордський словник англійської мови фіксує 1911 рік як перше згадування терміна «кросдресинг» у працях Едварда Карпентера, який наголошував: «Перехресне одягання не повинно сприйматися як ознака гомосексуальності та суспільне явище». У 1928 році Гевлок Елліс почав використовувати терміни «перехресне одягання» та «трансвестизм» як взаємозамінні синоніми. Сучасні лексикографічні джерела, зокрема Кембриджський словник, продовжують розглядати «трансвестит» та «кросдресер» як близькі за значенням слова.

Еволюція сприйняття

Попри синонімічність, існує суттєва конотативна різниця між термінами:

Трансвестизм — старіший термін, який тривалий час асоціювався з медичною спільнотою та патологізацією явища, через що сьогодні він часто сприймається як застарілий або навіть принизливий.
Кросдресинг — термін, що виник всередині самої спільноти. Він вважається нейтральним, оскільки описує виключно зовнішню дію чи поведінку, не приписуючи особі конкретних психіатричних діагнозів чи прихованих мотивів.

Термінологічне розмежування

У сучасних соціальних науках термін «кросдресинг» чітко відокремлюють від суміжних понять, хоча в широких академічних дискусіях поняття «трансгендер» іноді визначається настільки інклюзивно, що охоплює і кросдресерів (як осіб, що не здійснюють повний медичний чи юридичний перехід).

Проте для точності аналізу слід розрізняти:

Кросдресинг vs Трансгендерність: Кросдресинг стосується одягу, а не ідентичності. Кросдресер може повністю приймати свою біологічну стать, використовуючи одяг лише як елемент гри, стилю або самовираження. Трансгендерність же стосується внутрішнього відчуття невідповідності своєї статі гендеру.
Кросдресинг vs дреґ-квін: Якщо кросдресинг може бути частиною повсякденного життя або приватною практикою, то драґ-перформанс — це специфічна форма сценічного мистецтва, де переодягання є інструментом художнього перебільшення та сатири.

Історія та соціокультурний контекст

Практика перехресного одягання простежується протягом усієї зафіксованої історії людства в різних суспільствах та з різноманітних мотивів.

Міфологія та традиційне мистецтво

Приклади кросдресингу широко представлені у світовій спадщині:

Міфологія. Сюжети з переодяганням богів чи героїв зустрічаються у давньогрецькій (Ахілл, Геракл), скандинавській (Тор) та індуїстській міфологіях.
Театр та ритуали. У багатьох культурах сценічне мистецтво тривалий час залишалося виключно чоловічою сферою. У японському театрі Кабукі (жанр оннагата) та корейському шаманізмі чоловіки традиційно виконували жіночі ролі. Аналогічна практика існувала в європейському театрі епохи Відродження та класицизму, де жіночі партії виконували хлопці-актори.

Соціальна та професійна необхідність

Історично багато жінок використовували чоловіче вбрання як інструмент для подолання соціальних бар'єрів та здобуття прав, недоступних їхній статі:

Освіта та кар'єра. Маргарет Кінг на початку XIX століття переодягалася чоловіком, щоб навчатися в медичній школі, оскільки шлях до професійної освіти для жінок був закритий.
Безпека та свобода пересування. Віта Секвілл-Вест використовувала образ молодого солдата для вільних прогулянок зі своєю партнеркою Вайолет Кеппель, уникаючи вуличних домагань та суспільного осуду.

Правове регулювання та сучасні обмеження

Суворі заборони на носіння одягу «протилежної» статі, які раніше мали релігійне чи законодавче підґрунтя, досі знаходять відгомін у сучасному світі:

Західні суспільства. Елементи примусового гендерного одягу зберігаються у формі консервативних шкільних статутів або суворих офісних дрес-кодів, що зобов'язують жінок носити спідниці.
Правові переслідування. У деяких країнах кросдресинг залишається криміналізованим. Резонансним став випадок Лубни аль-Хусейн у Судані (2009), яку було засуджено за носіння штанів, що влада визнала «непристойною» поведінкою.

Іноді традиційні уявлення про пристойність настільки жорсткі, що будь-які штани, незалежно від фасону, вважаються порушенням суспільних норм, якщо їх носить жінка.

Соціальна детермінація одягу

Поняття «кросдресинг» значною мірою залежить від соціального контексту та культурних норм конкретної епохи. Наприклад, у сучасному західному суспільстві штани стали стандартним елементом жіночого гардероба, тому їх носіння жінками більше не розглядається як кросдресинг.

Водночас у багатьох культурах існують традиційні елементи чоловічого одягу, що нагадують спідниці (шотландський кілт, південноазійський саронг або грецька фустанелла), які сприймаються як суто маскулінні. У процесі глобалізації стилі одягу часто запозичуються з інших культур, що поступово розмиває жорсткі межі гендерного маркування вбрання.

Гендерна асиметрія у сприйнятті

У більшості суспільств зберігається виражена асиметрія щодо кросдресингу:

Жіночий кросдресинг (використання чоловічих елементів одягу) сприймається толерантно або навіть як модний тренд.
Чоловічий кросдресинг (використання елементів, що традиційно асоціюються з жінками) часто наражається на соціальне схвалення або стигматизацію.

Представники спільноти кросдресерів вказують на ці подвійні стандарти, зауважуючи, що жінкам дозволено носити практично будь-який чоловічий одяг, тоді як чоловіки суворо обмежені у виборі «жіночих» фасонів. Попри спроби окремих модельєрів популяризувати спідниці для чоловіків як повсякденний одяг, ця практика залишається нішевою.

Специфічні форми та практики

Underdressing (недоодягання): Практика носіння жіночої нижньої білизни під традиційним чоловічим одягом. Відомий режисер Ед Вуд згадував, що під час Другої світової війни часто одягав жіночу білизну під форму морського піхотинця для психологічного комфорту.
Female Masking (жіноче маскування): Форма кросдресингу, за якої чоловіки використовують силіконові маски та накладки для створення максимально реалістичного жіночого образу.
Косплей: Сучасна субкультура, де переодягання в персонажів іншої статі (крос-косплей) є частиною художнього перформансу.

Психологічні аспекти та внутрішні конфлікти

Схильність до кросдресингу часто проявляється ще в дитинстві через цікавість до одягу сестер чи батьків. У дорослому віці кросдресери (особливо ті, хто перебуває у шлюбі) можуть стикатися з почуттям провини або тривоги через нерозуміння з боку партнерів чи родини.

Періодичне виникнення внутрішнього конфлікту іноді призводить до так званого **«очищення» (purging)** — акту знищення всього зібраного жіночого гардероба з наміром назавжди припинити цю практику. Проте часто за цим слідує період повернення до захоплення та повторне формування колекції одягу.

Культурні фестивалі та традиції

Традиції перехресного одягання інтегровані в багато стародавніх та сучасних культурних практик по всьому світу:

Абісса (Кот-д'Івуар). Фестиваль народу нзема, де кросдресинг є частиною ритуалів соціального оновлення та висміювання суспільних вад.
Офудамакі (Японія). Традиційний фестиваль, що має глибоке коріння в синтоїстських віруваннях, де чоловіки переодягаються в жіноче кімоно.
Коттанкулангара (Індія). Щорічне свято в храмі Коттанкулангара Деві (штат Керала), під час якого тисячі чоловіків одягаються в сарі, щоб вшанувати богиню та отримати її благословення.

Соціологічний та психоаналітичний аналіз

Попри те, що соціальні зміни послабили жорсткість гендерних ролей, кросдресинг залишається полем для дискусій та упереджень. Спостерігається тенденція: зі зростанням суспільного прийняття трансгендерності як природного стану, упередження щодо переодягання трансформуються швидше, подібно до того, як змінювалося ставлення до гомосексуальності в останні десятиліття.

Гендерна асиметрія та перформативність

Сучасна культура демонструє неоднозначне ставлення до кросдресингу, що базується на патріархальній бінарній системі:

Еротизація жіночого кросдресингу. Марлен Дітріх у смокінгу сприймалася як символ високої еротики, а жінка в чоловічій сорочці часто вважається привабливою.
Комізація або стигматизація чоловічого кросдресингу. Чоловік у сукні (наприклад, персонаж Джека Леммона у «У джазі тільки дівчата») часто подається як смішний або трансгресивний об'єкт.

Це пояснюється жорсткістю чоловічих гендерних норм: відступ від них часто сприймається як втрата соціального статусу або порушення гетеронормативності.

Як зазначає теоретик гендеру Джудіт Батлер, гендер конструюється через «ритуальні перформанси». У випадку чоловічого кросдресингу відбувається «підривне повторення» жіночності, що ставить під сумнів «природність» чоловічої ролі.

Сучасний психологічний підхід

Сучасний психоаналіз та психіатрія не розглядають кросдресинг як психічне відхилення або патологію. Згідно з сучасними клінічними стандартами, переодягання вважається особистою особливістю самовираження, якщо воно не спричиняє клінічно значущого дистресу або не заважає соціальному функціонуванню людини.

Репрезентація в літературі та фольклорі

Використання образу персонажа, що переодягається в одяг протилежної статі, є класичним тропом у художній літературі та народній творчості.

Міфологія та класика

Скандинавські міфи. Один із найвідоміших сюжетів — переодягання Тора у весільну сукню Фреї, щоб повернути свій молот у велетнів.
Драматургія. У п'єсах Вільяма Шекспіра (наприклад, «Дванадцята ніч», «Як вам це сподобається») кросдресинг є центральним елементом сюжетних заплутань.
Класичний роман. Елементи маскування зустрічаються у творах Чарльза Діккенса, Александра Дюма та Ежена Сю.

Сучасна література та фентезі

Дитяча література. У казковій повісті «Вітер у вербах» Жаб одягається прачкою, щоб втекти з в'язниці.
Епічне фентезі. У романі «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна героїня Еовін видає себе за воїна Дернгельма, щоб взяти участь у битві на Пеленнорських полях, де вона вбиває Короля-чаклуна.

Медичний аспект та класифікація

Погляди на кросдресинг у медицині пройшли шлях від патологізації до визнання його частиною гендерного різноманіття.

Еволюція в МКХ

МКХ-10. Включала діагнози «трансвестизм подвійної ролі» (несексуальне переодягання) та «фетишистський трансвестизм» (переодягання задля сексуального задоволення).
МКХ-11. У новому виданні, яке набуло чинності у 2022 році, ці стани були **повністю вилучені** з переліку психічних розладів. Це рішення ВООЗ обґрунтовано тим, що кросдресинг сам по собі не є хворобою.

Стан у DSM-5

Згідно з американським посібником DSM-5, «трансвестичний фетишизм» розглядається як парафілія. Проте він вважається психічним розладом лише у випадку, якщо спричиняє значний клінічний дистрес, погіршення соціальної чи професійної діяльності або шкодить оточенню.

Див. також

Культура дреґ-балів
Трансвестизм
Гендерна неконформність
Дреґ-квін