Кирпа Галина Миколаївна

Галина Миколаївна Ки́рпа (нар. 1 січня 1950, с. Любарці, Бориспільський район, Київська область) — українська поетеса, прозаїк, перекладачка, літературна редакторка. Членкиня Національної спілки письменників України (1986). Авторка віршів і прози для дітей і дорослих.

Кирпа Галина Миколаївна
Народилася1 січня 1950(1950-01-01) (76 років) 
Любарці, Бориспільський район, Київська область, Українська РСР, СРСР 
Громадянство Україна
Національністьукраїнка
Місце проживанняКиїв
Діяльністьпоетеса, прозаїк, перекладачка, літературний редакторка
Галузьдитяча література[1], дитяча та підліткова літератураd[1] і переклад[1] 
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d] 
Знання мовукраїнська[1], білоруська[1], данська[1], німецька[1], норвезька[1] і шведська[1] 
ЧленствоНаціональна спілка письменників України 
У шлюбі зДмитро Чередниченко
Нагороди
  • Премія імені Івана Огієнка 1996 р.
  • Премія «Світлослов» 2005 р.
  • Премія імені Максима Рильського 2007 р.
  • Премія «Кришталевий птах» 2011 р.
  • Літературно-мистецька премія імені Олени Пчілки 2016 р.
  • IBBY Honour List 2018
  • Орден Полярної зірки 2019
  • Джеймс Крюс — «Флорентіна» (1983, 1991) (з нім.);
  • Ян Екгольм — «Людвігові Чотирнадцятому — ура!» (1989, друге видання «Людвіґові Хитрому — ура, ура, ура!», 2009) (зі шв.);
  • Єста Кнутсон — повісті про Пелле Безхвостого (2005—2010) (зі шв.);
  • Бенні Андерсен — «Пригоди Невсідомика»[недоступне посилання з липня 2019] (2005) (з дан.);
  • Ганс Християн Андерсен — «Казки» (2006) (з дан.);
  • Кнут Гамсун — «Містерії» (2007) (з норв.);
  • Кристіна Фалькенланд — «Моя тінь» (2004) (зі шв.);
  • Марія Ґріпе — «Ельвіс Карлсон» та «Діти склодува» (2006) (зі шв.);
  • Турмуд Гауґен — «Цепелін» (2006) (з норв.);
  • Клаус Гаґеруп — «Маркус і Діана» та «Маркус і дівчата» (2006), «Маркус і Сіґмунд» (2016) (з норв.);
  • Ева-Марія Люнд — «Викрадач ангелів» [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.] (2007) (з норв.);
  • Ґру Дале — «Хтозна-що, або свято першого зуба» (2007) (з норв.);
  • Ульф Старк — «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» (2008; 2017), «Диваки і зануди» (2015), «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» (2016), «Маленька книжка про любов», «Тоді я був просто Ульф» (2017), «Сікстен» (2019) (зі шв.);
  • Ганна Гаґеруп, Клаус Гаґеруп — «У страху великі очі» (2009) (з норв.);
  • Свен Нордквіст — «Петсон, Фіндус і намет», «Полювання на Лиса» (2009), «Петсон, Фіндус і переполох на городі» (2010), «Петсон, Фіндус і торт на іменини», «Як Фіндус загубився», «Різдво у Петсона», «Коли Петсон сумує» (2012), «Хвилина півнячого кукуріку» (2012), «Фіндус іде з дому» (2015), «Різдвяний гном» (2016) (зі шв.);
  • Оле Лун Кіркеґор — «Отто — носоріг» (2010) (з дан.);
  • Пер Петтерсон — «Верхи на крадених конях» (2010) (з норв.);
  • Оке Гольберґ — «Туре Свентон, приватний детектив» (2010) (зі шв.);
  • Астрід Ліндґрен — «Сонячна галявина», «Домовичок Нільс Карлсон», «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці» (2010), «Мадікен» (три частини, 2017) (зі шв.);
  • Марія Парр — «Вафельне серце» (2011) (з норв.);
  • Клаус Гаґеруп — «Маркус і велика футбольна любов» [Архівовано 28 Грудня 2021 у Wayback Machine.] (2011) (з норв.);
  • Марія Парр — «Тоня Ґліммердал» (2012) (з норв.);
  • Кнут Гамсун — «На зарослих стежках» (2013) (з норв.);
  • Барбру Ліндґрен — «Лоранґа» (2015) (зі шв.);
  • Рус Лаґеркранц — «Моє щасливе життя», «Моє серце б'ється і сміється» (2018) (зі шв.);
  • Еллен Карлсон — «Шпулька, пташка і я» (2018) (зі шв.);
  • Ґунгільд Селін — «Ослик Марії» (2017) (зі шв.).

Переклала трилогію Сергія Граховського «Зона мовчання» (невидана), окремі твори Максима Танка, Володимира Короткевича, Сергія Панізника, Казимира Камейші, Миколи Малявки, Ніни Матяш, Сергія Тарасова (з біл.); Інґер Сандберґ, Ґуннель Лінде, Ульфа Старка, Едіт Седерґран, Бу Сеттерлінда, Бенґта Шердемана, Артура Лундквіста, Юйї і Томаса Віесландерів, Ґуннара Екелефа, Вільгельма Екелунда, Еріка Блумберґа, Вернера Аспенстрема, Гаррі Мартінсона, Ельмера Діктуніуса, Інґрід Шестранд, Сів Відерберґ, Маріанне Сандельс, Яльмара Седерберґа, Астрід Ліндґрен, Пера Родстрема (зі шв.); Лісбет Торп (з дан.); Йо Тенфюрд, Альфа Прейсена, Арнульфа Еверланна, Гюнвор Гофму (з норв.); Крістіни Бусти, Фрідріха Шиллера, Інґеборґ Бахман, Вільгельма Сабо, Моріца Гартмана (з нім.) та ін.

Літературознавство

Авторка статей: про шведських письменників — Сару Лідман «Мистецьке кредо — правда» (у виданні «Острів. Я і мій син», «Дніпро», 1984, переклад Ольги Сенюк); — Авґуста Стріндберґа «Поет і сумління епохи» (у виданні «Червона кімната», «Фоліо», 2009, переклад Ольги Сенюк); — про Віктора Близнеця, Миколу Вінграновського, Ольгу Сенюк (у газеті «Слово Просвіти»); — про Наталку Поклад, Людмилу Задорожну, Ольгу Мак, Лесю Храпливу (у журналі «Наше життя», США) та ін.

Нагороди й здобутки

  • 1996 — Премія імені Івана Огієнка
  • 2004 — Грамота Президента Форуму видавців у Львові
  • 2005 — Премія «Світлослов» (за «Чисте сяйво метафори»)
  • 2007 — Премія імені Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов
  • 2011 — Премія «Кришталевий птах»
  • 2016 — Літературна премія імені Олени Пчілки
  • 2017 — Повість «Тринадцятий місяць у році» увійшла до довгого списку премії «Книга року ВВС-2017»
  • 2017 — Повість «Тринадцятий місяць у році» увійшла до переліку книжкових видань на здобуття премії Президента України «Українська книжка року»
  • 2018 — Внесено до Почесного списку ІВВY (IBBY Honour List) 2018 року за переклад книги «Диваки й зануди» (Видавництво Старого Лева, 2018)
  • 2019 — нагороджена шведським Орденом Полярної зірки за визначний внесок у зміцнення українсько-шведських зв'язків і плідну роботу в галузі перекладу шведської дитячої літератури

Рецензії

  • Sandels M. Gunnar Ekelöf på ukrainska // Gunnar Ekelöf-sällskapets medlemsblad. — 1999. — Häfte 21, årg. 10, nr 2. — P. 3 (Рецензія на книжку «Ковток тиші: Поезії та переклади», К., 1999) (шв.).
  • Буркут К. «Вікторія» Кнута Гамсуна: до 125-річчя першої публікації. Деякі зауваги щодо новітніх перекладів повісті // Слово і час. – 2023. – № 3. – С. 85-90.
  • Дзюбишина-Мельник Н. Я. Вірші Галини Кирпи для дітей / Наталя Дзюбишина-Мельник // Культура слова. — 2000. — Вип. 53-54. — С. 150-154. [Архівовано 5 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Марченко Н., Шалак О. Галина Кирпа. Місяць у колисці. [Архівовано 26 Серпня 2012 у Wayback Machine.]
  • Павленко М. Гора, що горіша за всіх. [Архівовано 5 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Шалак О. Виколихування місяця. [Архівовано 4 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Якавенка Н. NOSCE TE IPSUM (спазнай самога сябе) // Літаратурная Беларусь. — 2012. — 27 красавіка. — С. 23. (білор.) [Архівовано 4 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Кирпа Галина Миколаївна, Що таке Кирпа Галина Миколаївна? Що означає Кирпа Галина Миколаївна?