Владисла́в Іва́нович Заре́мба (15 (27) червня 1833, місто Дунаївці, нині Хмельницької області — 11 (24) жовтня 1902, Київ) — українськийкомпозитор, піаніст і педагог польського походження.
| Заремба Владислав Іванович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 червня 1833 |
| Місце народження | Дунаївці |
| Дата смерті | 24 жовтня 1902 (69 років) |
| Місце смерті | Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Професії | композитор, піаніст, педагог |
| Вчителі | Антон Коципинський |
| Інструменти | фортепіано |
| Діти | Заремба Сигізмунд Владиславович |
Життєпис
Музики навчався в Антона Коціпінського в Кам'янці-Подільському, а від 1862 року викладав гру на фортепіано та хоровий спів у жіночих пансіонах Києва.
Його син, Сигізмунд — теж був композитором та диригентом.
Помер у Києві. Поховано на Байковому кладовищі.
Імеем Владислава Заремби названо Хмельницький музичний коледж та провулок, в Голосіївському районі м. Києва.
Творчість та педагогічна діяльність
Автор пісень і романсів українською та польською мовами, зокрема 30 творів для голосу з фортепіано на слова Тараса Шевченка («Музика до Кобзаря»). Переклав для фортепіано ряд українських народних пісень.
Склав збірники музичної літератури для дітей — вокальний «Пісенник для наших дітей» (пол. Spiewnik dia naszych dziatek) і фортепіанний «Маленький Падеревський» (пол. Mały Paderewsky).
Композиціям Заремби властива скромність технічних засобів і певна одноманітність настроїв, проте кращі його твори і аранжування («Дивлюсь я на небо», «Така її доля» тощо) і досі дуже популярні.
Педагогічну діяльність Владислав Заремба розпочав у 1853 році на посаді викладача фортепіано у школі Антона Коціпінського у Кам'янець-Подільському, на той час — центрі Подільської губернії. Також здійснював приватну педагогічну практику, оскільки музика на той час відігравала важливу роль у навчанні та вихованні дітей із заможних польських родин, а серед інтелігенції широко побутували традиції домашнього музикування.
Активний розвиток музичної освіти і фортепіанного виконавства, зростання інтересу до домашнього музикування та професійного навчання окреслили проблему створення навчально-дидактичної літератури для дітей. Починаючи з ХІХ століття композитори України зробили значний внесок у формування дитячого педагогічного репертуару для фортепіано. Поряд із першими циклами мініатюр для фортепіано М.Степаненка, В.Присовського, М.Соколовського є згадка про педагогічні праці для дітей Владислава Заремби: вокальну збірку «Пісенник для наших дітей» («Spiewnik dia naszych dziatek») і фортепіанну збірку «Маленький Падеревський» («Mały Paderewsky»). Однак зміст цих збірок, їхнє дидактичне та художнє значення не були досліджені.
Твори
- Фортепіанні п'єси:
- «Прощання з Україною»,
- «Думка-шумка»,
- «Реве та стогне Дніпр широкий»,
- «В кінці греблі шумлять верби»,
- «Зібралися всі бурлаки».
- Романси та пісні на вірші українських і польських поетів:
- понад 30 — на вірші Тараса Шевченка:
- «Калина» («Чого ти ходиш на могилу?»),
- Думи мої, думи мої
- «І багата я, і вродлива я»,
- «На улиці невесело»,
- «Така її доля…» (з «Причинної»),
- «Якби мені черевики»,
- «Якби мені, мамо, намисто»,
- «Утоптала стежечку».
- понад 30 — на вірші Тараса Шевченка:
- Обробка для голосу та фортепіано популярних пісень:
- «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» Людмили Александрової,
- українських народних:
- «Де ти, бродиш, моя доле»,
- «Ні, мамо, не можна нелюба любить».
- Збірки:
- «Пісенник для наших дітей»,
- «Маленький Падеревський» (для фортепіано).
- Музика:
- до драми «Назар Стодоля» (зокрема пісні Стеха «Через гору піду», «Тра-лала, на базарі була»)
- «Музика до Кобзаря», соля на сопран й альт
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Заремба Владислав Іванович, Що таке Заремба Владислав Іванович? Що означає Заремба Владислав Іванович?