Замок Сант-Анджело

Замок Сант-Анджело (італ. Castel Sant'Angelo — Замок Святого Ангела), відомий також як Мавзолей Адріана — архітектурна пам'ятка Риму розташована у парку Адріана. Слугувала спочатку мавзолеєм, згодом замком, резиденцією римських пап, їх скарбницею і одночасно в'язницею. Наразі є музеєм.

Замок Сант-Анджело
Міст і замок Сант-Анджело вночі
41°54′11″ пн. ш. 12°27′59″ сх. д. / 41.903044° пн. ш. 12.466307° сх. д. / 41.903044; 12.466307
Країна	Італія^[1]
Розташування	Рома Капітале^d
Тип	музей (13 лютого 1906) чотирикутний замок^d римський мавзолей^d^[1] і мавзолей^[1]
Архітектор	Decriannus^d^[3]
Дата заснування	139
Адреса	Лунготевере Кастелло^d
Замок Сант-Анджело Замок Сант-Анджело (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Імператор Адріан почав зводити споруду в 134 році як мавзолей (гробницю) для себе й Антоніна Пія. Будівництво було закінчено в 139 році, через рік після смерті імператора. Мавзолей був подібний етруським тумулусам: на квадратному фундаменті (довжина сторони — 84 м) був встановлений циліндр (діаметр — 64 м, висота — близько 20 м), увінчаний насипним горбом, а на його вершині скульптурна група — імператор на чолі квадриги.

Прах Адріана було розміщено в мавзолеї через рік після смерті імператора в Байях у 138 році, разом з прахом його дружини Вібії Сабіни та прийнятого сина Луція Елія Цезаря. Згодом у мавзолеї були розміщені похоронні урни інших імператорів, починаючи з Антоніна Пія та закінчуючи Каракаллою у 217 році. Адріан також звів міст Елія, що вів до мавзолею з правого берегу Тибра. Через 100 років цю величезну споруду включили до побудованих Авреліаном стін, що оточували місто, і її використовували як фортецю у військових і стратегічних цілях.

Згідно з легендою, в 590 році, під час епідемії чуми, папа Григорій I побачив на вершині фортеці архангела Михаїла, який вклав меч у пахви, що означало кінець лиха — тисячолітнього прокляття за гріх бути імперією. Звідси і пішла назва Замок Святого Ангела.

У Середньовіччі замок був з'єднаний з Ватиканом пассетто (проходом), укріпленим коридором. Великий внесок у реставрацію замку, так само як і всієї житлової частини Ватикану, зробив папа Олександр VI Борджіа. Саме при ньому було створено багато настінні і настельні розписи, а також облаштований внутрішній дворик імені папи. У цьому дворику проходили театральні вистави, організовані спеціально для папи Борджіа і його родини, а також час від часу відбувались тортури і страти, при яких папа міг бути присутній особисто. В загальному плані, з епохи Ренесансу і до наших днів вигляд замку і його планування істотно не змінилися.

Ще з часів папи Григорія Великого (VI–VII століття н. е.) замок Сант-Анджело перебував у статусі твердині, неприступної фортеці прямо у Ватикані. Климент VII в 1527 році сховався в замку, коли війська імператора Карла V Габсбурга вторглися в Рим. В облозі замку знаходився в цей час і брав діяльну участь у відбитті атак Бенвенуто Челліні, скульптор, ювелір, автор відомих мемуарів. Декількома роками пізніше він був ув'язнений в замку, але зробив неможливе — втік із в'язниці.

Зовнішній вигляд

• Головний вхід біля гирла мосту Сант-Анджело
• Вид з набережної
• Міст Сант-Анджело
• Замок і міст Сант-Анджело
• Вид на замок з мосту Віктора Еммануїла II
• Вид з півдня на Замок Святого Ангела в Римі. Каспар ван Віттель (1690-ті рр.)
• Замок Святого Ангела вночі
• Замок і міст Сант-Анджело до реставрації 1901 р.

Оздоблення

• Зала Аполона
• Зала Аполона
• Зала Персея
• Стеля у ложі
• Стеля у ложі
• Прохід між терасою та бібліотекою
• Стеля у бібліотеці
• Скарбниця

Статуї

• Святий Петро
• Святий Павло
• Бронзова статуя Архангела Михаїла, що стоїть на вершині замку Сант-Анджело, змодельована в 1753 р. Питером Антоном фон Фершафельтом
• Ангел Рафаеля да Монтелупо, колись стояв на вершині замку, зараз знаходиться в «Залі Ангелів»

У літературі та кінематографі

У романі Дена Брауна «Янголи і демони» і знятому за романом фільмі викрадених кардиналів і прилад з антиматерією злочинці ховали у замку Сант-Анджело.