Едмон де ла Фонтен

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Едмон де ла Фонтен (люксемб. Edmond de la Fontaine, відоміший під псевдонімом Дікс / Dicks; нар. 24 липня 1823 — пом. 24 червня 1891) — люксембурзький юрист, поет, і автор пісень та етнографічних записок, відомий літературною творчістю на люксембурзькій мові, творець національного театру; вважається національним поетом Люксембургу.

Едмон де ла Фонтен
люксемб. Edmond de la Fontaine
Псевдо	Дікс
Народився	24 липня 1823(1823-07-24)^[1]^[2]  Люксембург, Люксембург
Помер	24 червня 1891(1891-06-24)^[1](67 років)  Віанден^[d], Дикірх, Люксембург
Країна	Люксембург
Діяльність	поет, автор, адвокат, політик, письменник, суддя
Alma mater	AL^d, Льєзький університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов	люксембурзька
Жанр	поезія
Посада	mayor in Luxembourg^d
Рід	Q61224769?
Батько	Gaspard-Théodore-Ignace de la Fontaine^d
Мати	Joséphine Francq^d
Брати, сестри	Alphonse de la Fontaine^d і Léon de la Fontaine^d
У шлюбі з	Поліна-Еліза Дутре (1828-1907)
Нагороди

Разом з Мішелем Ленцом (Michel Lentz) та Мішелем Роданжем (Michel Rodange) Едмон де ла Фонтен є найважливішими фігурами в історії люксембурзької літератури. До того ж, етнографічна праця Дікса «Люксембурзькі місця і звичаї» (Luxemburger Sitten und Bräuche) є одним з перших наукових описів етнографії люксембуржців.

Життєпис

Едмон де ла Фонтен народився 24 липня 1823 року в місті Люксембург. Він був третім сином люксембурзького державного та політичного діяча Гаспара-Теодора-Ігнаса де ла Фонтена (Gaspard-Théodore-Ignace de la Fontaine), який був призначений губернатором Люксембурга в 1841 році, і згодом став першим прем'єр-міністром країни у 1848 році.

Фонтен навчався в університеті Льєжа та універистеті Гейдельберга з 1844 до 1847 року, перш ніж стати правником у 1850 році.

20 грудня 1858 року він одружився зі своєю кузиною Поліною-Елізою Дутре (1828-1907). У подружжя було два сини: Альфред та Адрієн, і дочка Євгенія.

З 1867 до 1870 року Едмон де ла Фонтен займав посаду мера Штадтбредімуса (Stadtbredimus) в долині Мозеля на сході Люксембургу.

У 1881 році Едмон де ла Фонтен став мировим суддею у Віандені, де він жив і творив останнє десятиліття свого життя.

У 1891 році останки Едмона де ла Фонтена були перенесені до Штадтбредімуса в сімейну гробницю, що знаходиться біля місцевої церкви.

Бібліографія

Едмон де ла Фонтен має великий творчий доробок — поетичні збірки, пісні, драматургія, етнографічні записки.

пісні:

• Liss, du bass mäi Caprice;
• Den Hexemeeschter;

п'єси:

• Scholdschäin (перша п'єса, написана люксембурзькою);
• De Koséng;
• Mumm Séiss;
• Kiirmesgäscht;
• Op der Juecht:

поезія:

• De Wëllefchen a de Fiischen;
• D'Vulleparlament am Gréngewald;
• Am Wanter;
• етнографічні праці:
• Luxemburger Sitten und Bräuche, Luxemburg: Brück 1883 (німецькою);
• Die luxemburger Kinderreime, Luxemburg: Bück 1877

Див. також

• Люксембурзька мова
• Люксембурзька література
• Мішель Ленц
• Мішель Роданж