Гутцайт Вадим Маркович

Вади́м Ма́ркович Гутца́йт (нар. 6 жовтня 1971(1971-10-06) , Київ ) — український фехтувальник, шабліст, олімпійський чемпіон. Президент Федерації фехтування України з 2017 по 2023 рік. Міністр молоді та спорту України (2020—2023). З 17 листопада 2022 року — президент НОК України.

Вадим Гутцайт
Президент Національного олімпійського комітету України
Нині на посаді
На посаді з17 листопада 2022
ПопередникСергій Бубка
Міністр молоді та спорту України
4 березня 2020 — 9 листопада 2023
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникВолодимир Бородянський
(як міністр культури, молоді та спорту)
НаступникМатвій Бідний
Президент національної федерації фехтування України
2017 — 2023
ПопередникСергій Міщенко
НаступникМихайло Ілляшев

Народився6 жовтня 1971(1971-10-06) (54 роки)
Київ
Відомий якфехтувальник, політик 
Громадянство Україна
Alma materНаціональний університет фізичного виховання і спорту України і Харківська державна академія фізичної культури 
У шлюбі зОксана Гутцайт
ДітиЕліна Вадимівна Гутцайт, Марк Вадимович Гутцайт
Нагороди

Життєпис

Народився у 1971 році в м. Києві.

У 1986—1988 роках працював інструктором по спорту, інструктором з фізичної культури та спорту (фехтування) Київської міської ради «Динамо».

З 1988—1991 роках був інструктором фізичної культури Державного комітету УРСР по фізичній культурі та спорту.

У 1991 році був спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури та спорту; спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Київського міськспорткомітету. у тому ж році, на світовому чемпіонаті з фехтування Гутцайт був третім в індивідуальному заліку, чим допоміг Об'єднаній команді завершити змагання на другому місці.

Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури.

У 1992—1995 роках — спортсмен-інструктор штатної збірної команди України з фехтування Київського міськспорткомітету. В 1992 році, виступаючи в складі Об'єднаної команди він завоював командне золото.

У 1993—2002 роках — проходив військову службу у Збройних Силах України.

З 2002 року до 2010 був головним тренером збірної команди України з фехтування Держкомспорту України. У 2010 році працював генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр».

У 2004 році отримав почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», нагороджений орденами «За заслуги» III (1997), «За заслуги» II (2008), «За заслуги» І (2012) ступенів.

Був наставником української команди шаблісток, яка завоювала золоті олімпійські медалі на пекінській Олімпіаді.

З 2006 по 2012 рік був помічником-консультантом на громадських засадах депутата Верховної Ради (ВР) V скликання (2006—2007 рр, № 103 за списком «Партії регіонів») та VI скликання (2007—2012 рр, № 132 за списком «Партії регіонів») Ельбруса Тедеєва.

У 2010—2017 роках працював виконавчим директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд»; генеральним директором Державного підприємства "Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа».

У 2017—2018 роках — заступник директора департаменту освіти та науки, молоді та спорту — начальник управління молоді та спорту департаменту освіти та науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З 26 червня 2018 року працював директором департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У 2018 році був одним зі співвласників російського ТОВ «Альтаир» (СТО «Чемпіон» в Лубні під Москвою) разом з двома російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим та Станіславом Поздняковим (президент Олімпійського комітету Росії). Історія змін в російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Ільгару Мамедову — багаторічному головному тренеру збірної Росії з фехтування, який має звання полковника Збройних Сил РФ.

4 березня 2020 року був призначений на посаду Міністра молоді та спорту України.

З 17 листопада 2022 року — президент НОК України.

9 листопада 2023 року пішов у відставку з посади Міністра молоді та спорту.

Політика

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на виборах 2019 року, № 81 у списку.

Розслідування

Фігурант у кримінальній справі щодо розкрадання 2,25 млн грн державних коштів на закупівлях човнів для київських спортсменів. У справі він вказаний як директор департаменту молоді та спорту КМДА (попередня посада).

Державні нагороди

  • Орден «За заслуги» I ст. (15 серпня 2012) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національної збірної команди України на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні
  • Орден «За заслуги» II ст. (4 вересня 2008) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національною збірною командою України на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні
  • Орден «За заслуги» III ст. (10 вересня 1997) — за видатні спортивні досягнення, вагомий особистий внесок в утвердження авторитету України в світі
  • Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (18 вересня 2004) — за вагомий особистий внесок у підготовку та забезпечення високих спортивних досягнень національної збірної команди України на XXVIII Олімпійських іграх у Афінах
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).

Сім'я

Дружина — українська журналістка, радіо- і телеведуча Оксана Гутцайт. Подружжя виховує доньку Еліну (2002 р.н.) і сина Марка (2010 р.н.).

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Гутцайт Вадим Маркович, Що таке Гутцайт Вадим Маркович? Що означає Гутцайт Вадим Маркович?