Вадим Миколайович Гуров (22 лютого 1937, Кривий Ріг — 16 грудня 2015, Київ) — український металург та політик. Народний депутат України трьох скликань. З 1959 по 1994 роки — на різних посадах Криворізького металургійного заводу ім. В. І. Леніна. Заслужений металург України.
| Гуров Вадим Миколайович | |||
|---|---|---|---|
| Народився | 22 лютого 1937 Кривий Ріг, УРСР | ||
| Помер | 16 грудня 2015 (78 років) Київ, Україна | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна | СРСР Україна | ||
| Діяльність | металург, політик | ||
| Alma mater | Дніпропетровський металургійний інститут | ||
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук | ||
| Знання мов | російська | ||
| Заклад | АрселорМіттал Кривий Ріг | ||
| Членство | Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання | ||
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] | ||
| Партія | незалежний політик і Партія праці | ||
| Нагороди | |||
| Звання | |||
Освіта
Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1954–1959), інженер-металург.
Кар'єра
1959—1994 працював на Криворізькому металургійному заводі ім. В. І. Леніна (нині ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг): помічником майстра, підручним сталевара, заступником начальника цеху, заступником начальника комплексу лабораторій, заступником головного інженера з техніки безпеки, начальником мартенівського й конверторного цехів.
1992–1993 — на міжнародних конґресах сталеплавильників обраний головою мартенівської секції. Був Головою постійної комісії СНД з перспектив розвитку мартенівського виробництва у рамках міжнародної асоціації сталеплавильників.
Політична діяльність
З 1994 по 1998 — Народний депутат України 2-го скликання.
З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання.
З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 32, Дніпропетровська область.
Працював у фракціях «Єдина Україна», з 2005 — в Народній партії.
Автор (співавтор) 56 винаходів, 18 наукових публікацій.
Помер на 79-му році життя 16 грудня 2015 року. Похований у Києві, на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
У 2016 році іменем Вадима Гурова названа колишня вулиця Постишева в центрі Кривого Рогу (Металургійний район).
Нагороди
- Заслужений металург України
- Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора
- Почесні грамоти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України (2003).
- Почесна відзнака Президента України (1994)
- Орден «За заслуги» II ст. (2002)
- Почесний громадянин Кривого Рогу (2007)
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Гуров Вадим Миколайович, Що таке Гуров Вадим Миколайович? Що означає Гуров Вадим Миколайович?