Олекса Теодорович Горба́ч (5 лютого 1918, Романів, зараз Бібрська міська громада, Львівська область — 23 травня 1997, м. Райхельсгайм, Німеччина) — український філолог, історик, публіцист.
| Олекса Горбач | |
|---|---|
| Унтерштурмфюрер | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 5 лютого 1918 с. Романів, Бібрський повіт, Австро-Угорщина |
| Смерть | 23 травня 1997 (79 років) м. Райхельсгайм, Німеччина |
| Національність | українець |
| Alma Mater | філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940) і Український вільний університет (1948) |
| Військова служба | |
| Формування | РСЧА 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» |
| Війни / битви | Друга Світова війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 5 лютого 1918 року у селі Романові Бібрського повіту (тепер село Романів Львівського району Львівської області).
З 1924 до 1928 року навчався у народній школі Романова; в 1928—1936 роках — у філії Академічної гімназії у Львові, в 1936—1940 роках на гуманістичному (згодом філологічному) факультеті Львівського університету.
Член ОУН, в березні—вересні 1939 року перебував у в'язниці «Бригідки».
Протягом липня-жовтня 1940 року працював лаборантом кафедри української мови Львівського університету. З жовтня 1940 до вересня 1941 проходив службу у Червоній Армії, потрапив до німецького полону, з якого був відпущений.
З 1942 по 1943 працював на посаді секретаря у кабінеті мовознавства і одночасно викладача української мови в Малій духовній семінарії.
У червні 1943 вступив до дивізії СС «Галичина». З травня 1945 по січень 1947 перебував в американських таборах для переміщених осіб.
У 1947—1948 роках навчався в Українському Вільному Університеті (УВУ) у Мюнхені, після закінчення якого працював в Українській таборовій гімназії в Мюнхені-Ляймі та в секретаріаті філософського факультету УВУ, а також на посаді наукового секретаря Головної Управи Наукового Товариства імені Т. Шевченка (НТШ).
З 1951 доцент в УВУ, у 1965 — професор. Протягом 1952—1956 викладав польську і українську мови в університеті у Ґетінґені, з 1956 по 1958 в університеті у Марбурзі, а з 1958 по 1965 на посаді лектора польської мови та інших славістичних дисциплін в університеті у Франкфурті-на-Майні.
З 1965 по 1979 завідувач кафедри славістики і одночасно співкерівник Слов'янського семінару у франкфуртському університеті, а в час між 1972—1974 ще й декан відділення східних і позаєвропейських мов і культур університету у Франкфурті-на-Майні. У 1980—1997 професор-емерит Франкфуртського університету.
Помер 23 травня 1997 року. Похований на міському кладовищі міста Берфурта.
Родина
- Дружина Горбач Анна-Галя
Твори
- для Енциклопедії українознавства написав біля 100 статей
- У вересні 1939: Спогади. «Вісті», 1954, № 9-10;
- Філія Академічної гімназії у Львові в 1930-х рр. «Гомін України», 1956, 2 черв.;
- Арґо українських школярів і студентів. — Мюнхен : б.в, 1966. — 55 с.
- Вулично-тюремні арґотизми у Франковій прозі. — Нью-Йорк : Київ, 1968. — 10 с. Архівовано з джерела 18 серпня 2021
- Чого не сказали київські кагебісти з «Радянської України»? «Український самостійник», 1973, № 4;
- У німецькому полоні в Чугуєві й Харкові 1941 року. «Вісті Комбатанта» (Торонто-Нью-Йорк), 1991, № 1-3;
- Зібрані статті, т. 1-8. Мюнхен, 1991-97;
- Шлях зі Сходу на Захід: Спогади. Львів, 1998;
- Життя — не просто існування: Листування Олекси Горбача (1946—1996). Львів, 2003.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу (1945) — за заслуги у боях в Австрії; як унтерштурмфюрер військ СС і командир 9-ї батареї артилерійського полку дивізії «Галичина»/
- польським орденом Лицарського хреста 1-го ступеня за заслуги в розвитку польсько-німецьких взаємин (1975);
- на 2-му конгресі Міжнародної асоціації україністів у Львові отримав медаль імені М. Грушевського (1993).
Див. також
- Вояки дивізії СС «Галичина», нагороджені німецькими нагородами
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Горбач Олекса Теодорович, Що таке Горбач Олекса Теодорович? Що означає Горбач Олекса Теодорович?