Гончаренко Іван Іванович

Іван Іванович Гончаренко (нар. 30 липня (12 серпня) 1908(19080812), Яблуневе — 5 червня 1989, Київ) — український радянський поет.

Іван Іванович Гончаренко

Народився

30 липня (12 серпня) 1908
Яблуневе

Помер

5 червня 1989 (80 років)
Київ

Поховання

Байкове кладовище

Громадянство

СРСР

Діяльність

поет

Alma mater

Харківський сільськогосподарський інститут, Інститут червоної професури при ВУЦВК

Заклад

Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України і Національна спілка письменників України

Учасник

Німецько-радянська війна

Партія

КПРС

Нагороди

«Пісні весни» (1933);
«За наше щастя» (1938);
«Краю рідний» (1940);
«Одеса, Севастополь» (1943);
«Заручини», поема (1950);
«На землі оновленій» (1951);
«Іду землею рідною» (1956);

поема «Матрос Гайдай» (1956);
«На клич життя» (1960);
«Літа ідуть» (1968);
«Обеліски» (1974);
«Сяйте, зорі яснії!» (1977);
«Твори. В двох томах» (1978);
«Поезії» (1983).

Перекладав твори російських, білоруських, вірменських, азербайджанських, грузинських, латиських, болгарських та інших поетів. Окремі твори Гончаренка перекладено російською, білоруською, вірменською, азербайджанською, грузинською, молдовською, латиською, литовською, болгарською, фінською мовами.

Видання у перекладах російською мовою:

«Приморцы» (Уфа, 1942);
«Иду родной землёй» (Ленінград, 1956);
«Матрос Гайдай» (Москва, 1968);
«Обелиски» (Москва, 1977).

Нагороди

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, Червоної Зірки, двома орденами «Знак Пошани», медалями.