Герасименко Василь Явтухович

Герасименко Василь Явтухович (1 травня 1927; с. Пищики, Білоцерківська округа — 22 вересня 2015, Львів) — бандурист, педагог, конструктор-винахідник бандур, засновник львівської школи академічного бандурного виконавства, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор. З 1954 по 2012 працював у ЛНМА імені Миколи Лисенка. 1989—1996 рр. — завідувач кафедри українських народних інструментів. Загальний педагогічний стаж — 60 років.

Герасименко Василь Явтухович
Народився1 травня 1927(1927-05-01) 
Пищики, Сквирський район, Білоцерківська округа, Українська СРР, СРСР 
Помер22 вересня 2015(2015-09-22) (88 років) 
Львів, Україна 
ПохованняЛичаківський цвинтар 
Діяльністьбандурист, майстер бандур, фольк-музикант, виробник музичних інструментів 
Alma materЛьвівський музичний коледж імені С. Людкевича і Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка 
Відомі учніМенкуш Галина Іванівна 
ЗакладЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Львівська обласна філармонія і Львівський музичний коледж імені С. Людкевича 
ДітиГерасименко Ольга Василівна і Герасименко Оксана Василівна 
Нагороди

За багаторічну плідну працю в галузі культури

  • Почесна грамота Міністерства культури УРСР від 10.04.1970;
  • Відзнака «За відмінну роботу» Міністерства культури СРСР, посвідчення № 5245 від 06.06.1976;
  • Диплом першого ступеня ВДНГ УРСР за активну і безпосередню участь у підготовці і створенні ювілейної експозиції «Українська РСР» на ВДНГ СРСР у Москві;
  • Диплом пошани. Постанова Головного комітету ВДНГ УРСР № 36 від 11 вересня 1978 р.;
  • Медаль «Ветеран праці», Указ Президії Верховної Ради СРСР від 20. 04.1988 р.;
  • Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю в галузі культури», № 212 від 25 квітня 2002.

Видання

  • Альбом бандуриста / Упор. і перекл. В. Герасименка. — К.: Музична Україна, 1969.
  • Ансамблі для бандур / Упор.та перекл. В. Герасименка. — К: Музична Україна, 1980. — Вип. 1.
  • Ансамблі для бандур / Упор. та перекл. В. Герасименка. — К.: Музична Україна, 1981. — Вип. 2.
  • Спеціальний клас бандури: Програма. — Київ: Навчально-методичний кабінет Міністерства культури УРСР, 1985. — 27 с.
  • Черні К. Етюди в перекладі для бандури (ноти): У 2-х зб. / Упор. О. Созанський; перекл. і заг. ред. В. Герасименка. — Львів, 1998. — Зб. № 1. — С. ; Зб. № 2. — С.
  • Робочі креслення бандури «прима», підліткової. — Львів: Фабрика муз. інструментів, 1964—1987. — 200 с.
  • Робочі креслення механізму перестроювання тональностей бандури. — Львів: Фабрика муз. інструментів, 1976—1986. — 80 с.
  • Технолого-нормувальна карта для промислового виробництва бандур. — Львів: Фабрика муз. інструментів, 1964—1987. — 14 с.
  • Технологічне оснащення для промислового виробництва бандур. — Львів: Фабрика муз. інструментів. — 1964—1987. 

Бандури

Понад півстоліття присвятив справі реконструкції та вдосконалення бандури. Є автором понад сорока моделей бандур, п'ять із яких були прийняті у промислове виробництво. За винахід нових моделей бандур був нагороджений дипломами, грамотами, державними відзнаками.

Особливою заслугою В. Герасименка є винахід штучних капронових нігтів для гри на бандурі. Першу бандуру В. Герасименко виготовив у 1950 році, коли зацікавився грою на бандурі і почав навчатися у музичному училищі (перші два роки навчався на вокальному відділі). У зв'язку з неможливістю придбати інструмент, вирішив виготовити його власноруч. Ця бандура, як і наступні 12 інструментів, була виготовлена з верби традиційним способом довбання. Серед них була і перша бандура з механізмом для перестроювання тональностей (1956). Верба, яка використовувалася для корпусів інструментів — некомерційне дерево, і тому спосіб видовбування бандури негативно впливав на доступ до матеріалів. Ці обставити змушували шукати інший спосіб і тоді Герасименко вирішив йти шляхом виготовлення смичкових інструментів. Так у 1958 році була створена перша клепана бандура з горіха, а в 1959 — з клепок явора.

У 1960-х роках виробив технологію виготовлення бандур з клепок явора. В цей час також зробив кілька зразків інструментів маленьких розмірів для дітей. Інструменти вирізнялися дзвінким тембром і були легенькі. Проблеми виникли з пристосовування технології виготовлення бандури в серійних умовах. Працюючи за сумісництвом на Львівській фабриці музичних інструментів на посаді керівника експериментальної групи, Герасименко розробив і впровадив у виробництво технологічну карту виготовлення бандур, завдяки чому у 1964 році там було розпочато виробництво бандур «Львів'янка». Він значно спростив спосіб виготовлення бандури, підняв надійність інструмента та економічність використання матеріалу. В 1968 року з'явилися концертні інструменти з механізмом для швидкого перестроювання. Львівська фабрика на сьогодні виробляє 4 типи бандур його конструкції, а також йде підготовка до засвоєння технології виробництво бандури харківського типу.

Література

  • Михайловський М. (Гольштейн) Бандура // Шлях перемоги. — 23.02.1975.
  • Романюк П. Хресний шлях // Львів: Молода Галичина. — 3 вересня 1992. 
  • Кияновська Л. Символ України — бандура та її вірний лицар // Культура і життя. — Київ. — 2002 (19 червня).
  • Кияновська Л., Герасименко О. Василь Герасименко — майстер бандури // М. А. Давидов Історія виконавства на народних інструментах (Українська академічна школа). Підручник для вищих та сер. музичних навчальних закладів. — Київ: Національна музична академія України імені Петра Чайковського, 2005. — С. 275—279.
  • Герасименко О. Феномен Василя Герасименка у бандурному мистецтві сучасності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка та НМАУ імені П. Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. — № 1 (16). — Тернопіль: 2006. — С. 69—75.
  • Герасименко О.  Грані творчої діяльності Василя Герасименка // Проблеми педагогіки  мистецтва. Серія: Кобзарське мистецтво. — зб. статей. — Вип. 2 . — Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2007. — С. 12—21.
  • Зінків І. Я. Бандура як історичний феномен: монографія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2013. — 448 с. — С. 160—162, 193—200, 205—209.

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Герасименко Василь Явтухович, Що таке Герасименко Василь Явтухович? Що означає Герасименко Василь Явтухович?