Богдан Іван Гаврилович

Іва́н Гаври́лович Богдан (29 лютого 1928, Дмитро-Білівка, Миколаївська область, УРСР, СРСР — 25 грудня 2020) — перший серед українських борців олімпійський чемпіон у важкій вазі, заслужений майстер спорту, заслужений тренер України, підполковник запасу.

• Олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби — Літня Олімпіада, 1960, Рим
• Дворазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби — 1958 та 1961 років.
• Триразовий чемпіон СРСР — в 1958, 1959 та 1961 роках.

Іван Гаврилович БогданЗагальна інформаціяГромадянство СРСР
 Україна Місце проживанняКиїв Народження29 лютого 1928(1928-02-29) 
Дмитро-Білівка, Казанківський район, Криворізька округа, Українська СРР, СРСР Смерть25 грудня 2020(2020-12-25)^[2](92 роки) Зріст185 см Вага114 кг^[3] СпортКраїна СРСР Вид спортуспортивна боротьба^[d] ТренериВ. БровченкоУчасть і здобуткиСвітові змаганняЧемпіон світу 1958, 1961Національні змаганняЧемпіон СРСР 1958, 1959, 1961Олімпійські ігри1960 Рим — чемпіон

Нагороди

Почесний Орден НОК України
Греко-римська боротьба
Золото	1960 Рим	Греко-римська боротьба

Життєпис

Змалку працював в колгоспі, був і їздовим, і в кузні працював, на тракторі — весь час трактористи просили прокручувати корбу. На призовній комісії в Радянську армію при видиху зламав спірометра. В армії не бажав професійно займатися спортом, але генерал викликав та наказав брати участь в спартакіаді, зайняв в частині перше місце, в окрузі друге.

Займатися боротьбою почав 1950 року, тренувався у В. Бровченка. На першості Збройних сил СРСР стає третім.

Закінчив школу тренерів та інститут фізкультури.

1952 року стає чемпіоном УРСР, виграв по балах у екс-чемпіона СРСР Івана Толмачова (свого часу представляв «Спартак» (Одеса).

1953 здобуває перші місця на двох чемпіонатах УРСР — по греко-римській та вільній боротьбі. Того ж року дебютує на першості СРСР, посів третє місце. У поєдинку Швеція — СРСР не програв родоначальнику важковика в сучасному вигляді Бертілю Антонссону — в двох зустрічах дві нічиї.

На Римській олімпіаді у фінальному поєдинку зустрівся також із шведським спортсменом — Рагнаром Свенссоном.

На відкритті Московських Олімпійських ігор ніс факела з олімпійським вогнем.

Займався боротьбою до сорока років. Викладав в суворовському училищі, працював начальником футбольної команди, 12 років — директором армійської СДЮШОР (Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву).

Тренував дворазового олімпійського чемпіона О. Колчинського.

Особисте

Під час праці в селі, як переважна більшість тодішньої молоді, і курив, і вживав алкоголь. Коли почав займатися спортом, сам собі дав обіцянку — вип'є тільки після світової першості. Вісім років тримав слово і вжив вино 1958 року в Будапешті.

На початку 1990-х змушено продав олімпійську медаль, аби не втратити житла.