Араґа́ц (вірм. Արագած) — згаслий вулкан на Вірменському вулканічному нагір'ї у Вірменії. Найвища гора Вірменії — 4095 м.
| Араґац | ||||
| Араґац, вигляд зі сходу, зліва на право можна побачити вершини: Південна, Західна, Східна, Північна | ||||
| 40°31′23″ пн. ш. 44°11′43″ сх. д. / 40.523055555556° пн. ш. 44.195277777778° сх. д. | ||||
| Країна | Вірменія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Араґацотн Ширак | |||
| Розташування | Вірменія | |||
| Система | Вірменське нагір'я | |||
| Тип | гора | |||
| матеріал | лава | |||
| Висота | північна 4094 м західна 4007 м східна 3916 м південна 3879 | |||
| Висота відносна | 2143 м[1] | |||
| Ізоляція | 88,62 км[1] | |||
| Араґац Араґац (Вірменія) | ||||
| Араґац у Вікісховищі | ||||
Араґац — це андезитобазальтовий вулканічний конус на лавовому плато, площа становить близько 9 тисяч км². На вершині незначні фірнові поля.
Має 4 вершини, найвища — північна (4094 м), висота західної — 4007 м східної — 3916 м, південної — 3879 м. Є конусом периметром до 200 км. Між вершинамі розташований вулканічний кратер завглибшки 350 м і завширшки 2,5 км. На південно-східному схилі розташована Бюраканська обсерваторія, на північно-західному — Манташське водосховище.
Пологі схили, вкриті високогірними луками, використовуються під пасовиська.
Арагац — у вірменській міфології гора (Арагац), сестра Масіс (Арарат). Згідно з міфом, Арагац і Масіс, які люблять один одного, знічев'я посварилися. Марно намагалася їх помирити гора Марута Cap. Розгнівана, вона прокляла обох — вони виявилися назавжди розлученими.
За міфом, що склався після поширення християнства, на вершині Арагаца молився Григорій Просвітитель — (проповідник християнства, перший католікос Вірменії, кін. ІІІ — поч. IV ст.). Ночами йому, нібито, світила лампада, що звішуватися з неба без мотузки.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Араґац, Що таке Араґац? Що означає Араґац?