Александер Грем Белл

Алекса́ндер Грем Белл (англ. Alexander Graham Bell; 3 березня 1847, Единбург, Шотландія — 2 серпня 1922, Нова Шотландія, Канада) — американець шотландського походження, науковець і винахідник телефону, запатентував його в 1876 році, пізніше експериментував з фонографом.

Александер Грем Белл
англ. Alexander Graham Bell^[1]
Народився	3 березня 1847(1847-03-03) Единбург, Шотландія, Велика Британія
Помер	2 серпня 1922(1922-08-02) (75 років) Beinn Bhreagh^d, Вікторія, Нова Шотландія, Канада^[2]  ·цукровий діабет^[3]
Поховання	Beinn Bhreagh^d
Країна	США^[1]  Сполучене Королівство^[1]
Місце проживання	Brodhead-Bell-Morton Mansion^d^[4]^[5]
Діяльність	фізик, інженер-електрик, інженер, бізнесмен, винахідник, професор
Галузь	логопедія і телефонний зв’язок^[2]
Alma mater	Единбурзький університет^[1], Університетський коледж Лондона, Royal High School, Bath^d^[1] і Royal High School^d
Науковий ступінь	доктор наук
Знання мов	Американська жестова^[6] і англійська^[7]
Заклад	Смітсонівський інститут
Членство	Національна академія наук США^[8], Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина, Фі Бета Каппа, Американське філософське товариство і Literary Society of Washington^d
Magnum opus	invention of telephone^d
Посада	професор і член ради^d
Батько	Александер Мелвілл Белл^[1]
Мати	Еліза Белл^d
У шлюбі з	Мейбл Габбард Белл^[1]
Діти	Elsie May Grosvenor^d^[10] і Marian Fairchild^d
Вага	111 кг^[11]
Зріст	183 см^[11]
Автограф
Нагороди	медаль Едісона (1914) медаль Елліота Крессона (1912) медаль Г'юза (1913) Національна зала авіаційної слави^d (1965) Національна зала слави винахідників США^[d] (1974) медаль Альберта (1902) Канадська Алея слави (2001) Член Американської академії мистецтв і наук Член Національної академії наук Сполучених Штатів^d (1883) національні історичні особи Канади (8 червня 1977)
IMDb	ID 1745080
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Почав працювати помічником вчителя музики і ораторського мистецтва. Згодом працював із глухонімими людьми, навчаючи їх вимови. Прагнення допомогти цим людям і любов до дівчини, що оглухла після важкої хвороби, спонукали сконструювати прилади, за допомогою яких можна було демонструвати глухим артикуляцію звуків мови.

Після переїзду з Британії на американський континент викладав у Бостоні, тренуючи викладачів для глухих. У 1872 році відкрив у Бостоні приватну школу «Фізіології звуку та механіки мови», а в 1873-му став професором фізіології органів мови Бостонського університету.

Вивчив акустику, фізику людської мови. Почав ставити досліди з апаратом, у якому мембрана передавала коливання звуків на голку. Так наближався до ідеї телефону, за допомогою якого...

...стане можливою передача різних звуків, якщо тільки вдасться викликати коливання сили електричного струму, відповідні тим коливанням густини повітря, які породжує даний звук.

За освітою не був ні інженером-електриком, ні фізиком, але за якийсь час змінив напрям діяльності і почав працювати над створенням телеграфу для одночасної передачі кількох текстів — «музичного телеграфу» (число текстів було рівне числу нот, тобто 7).

Белл намагався зробити мультиплексний телеграф для проєкту свого тестя, Ґардінера Габбарда. Він оформив американський патент № 161739 за 6 квітня 1875 року, але жодної користі від нього не отримав. Але в ході цих дослідів Белл впритул підійшов до винаходу телефону.

2 червня 1875 року його досліди все ж таки дали результати. Коли Александр і Томас Ватсон налаштовували телеграфні апарати, вони замкнули контакти, і Александер почув у свого приймача дивний звук. Як тільки він почув цей звук, одразу кинувся до Ватсона, який у цей час налаштовував телеграфний ключ, і вся його настройка відкликалася луною на приймачі. Подібні події траплялися й раніше, але ніхто не надавав їм значення, а ось Александер Белл побачив у цьому підтвердження своїм здогадам, що звук можна передавати дротом. Після цього вони весь день ставили досліди із передачею звуку.

У 1876 році спостережливість при роботі над телеграфом допомогла відкрити явище, яке дало змогу винайти телефон: коли помічник Белла витягав пластинку з передавача, у приймачі Белл почув деренчання. З'ясувалося, що пластинка замикала і розмикала електричне коло. Белл звернув на це явище пильну увагу.

Через кілька днів перший апарат, родоначальник всіх телефонних апаратів — невелика мембрана із сигнальним ріжком для посилення звуку — був зроблений. Через кілька років телефон перетворився на масовий засіб зв'язку, що принесло створеній фірмі значні прибутки.

7 березня 1876 року був оформлений патент № 174465 на Александра Белла, який буде визнаний найдорожчим патентом в історії.

У 1880 році вперше спостерігав фотоакустичний ефект — виникнення акустичних коливань у досліджуваному зразку при опромінюванні його модульованим або імпульсним світлом. Він запропонував використовувати фотоакустичний ефект для оптичного бездротового телефону, фотофону. У цьому пристрої звуки людського голосу викликали коливання рухомого люстерка, які модулювали пучок сонячного світла. Як приймач використовувався замкнутий об'єм із поглинаючим світло середовищем, у якому виникав звук (завдяки фотоакустичному ефекту), що сприймається людиною через слухову трубку.

Долучився до розробки металодетектора, гідроплана та інших літаків, спроєктував чотиригранного повітряного змія.

Підтримував селекцію, а також сприяв розвитку євгеніки.

Став одним із засновників Національного географічного товариства, яке до сьогодні видає журнал «National Geographic».

Помер у своєму маєтку в Новій Шотландії від цукрового діабету, що ускладнився злоякісною анемією.

Винаходи та запатентовані технології

Патенти, отримані Александром Беллом на телефонні апарати та засоби для покращення зв'язку

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
No. 161,739	06.04.1875	Improvement in transmitters and receivers for electric telegraphs
No. 174,465	07.03.1876	Improvement In Telegraphy
No. 178,399	06.06.1876	Improvement in telephonic telegraph-receivers
No. 181,553	29.08.1876	Improvement in generating electric currents
No. 186,787	30.01.1877	Improvement in electric telegraphy
No. 201,488	19.03.1878	Improvement in speaking-telephones
No. 213,090	11.03.1879	Improvement in electric speaking-telephones
No. 220,791	21.10.1879	Improvement in telephone-circuits
No. 228,507	08.06.1880	Electric Telephone Transmitter
No. 230,168	20.07.1880	Automatic short-circuiter for telephones
No. 238,833	15.03.1881	Electric Call-Bell
No. 241,184	10.05.1881	Telephonic Receiver
No. 244,426	19.07.1881	Telephone Circuit

Патенти, отримані Александром Беллом та Самнером Тейнтером на фотофон та пристрої для нього

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
No. 235,199	07.12.1880	Apparatus for Signaling and Communicating, Called «Photophone»
No. 235,496	14.12.1880	Photophone Transmitter
No. 235,497	14.12.1880	Selenium Cells
No. 235,590	14.12.1880	Selenium Cell
No. 235,616	21.12.1880	Process of Treating Selenium to Increase Its Electric Conductivity
No. 241,909	24.05.1881	Photophonic Receiver

Патенти, отримані Александром Беллом, Самнером Тейнтером та Чичестером Беллом на фонограф та пристрої для нього

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
№ 341,212	04.05.1886	Reproducing Sounds from Phonograph Records
№ 341,213	04.05.1886	Transmitting And Recording Sounds By Radiant Energy
№ 341,214	04.05.1886	Recording and reproducing speech and other sounds

Патенти, отримані Александром Беллом та його помічниками на літальні апарати

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
No. 757,012	12.04.1904	Aerial Vehicle
No. 770,626	20.09.1904	Aerial Vehicle or Other Structure
No. 856,838	11.06.1907	Connection Device for the Frames of Aerial Vehicles and Other Structures
No. 1,010,842	05.12.1911	Flying Machine
No. 1,011,106	05.12.1911	Flying Machine
No. 1,050,601	04.01.1913	Flying Machine

Патенти отримані Александром Беллом на гідродроми

Номер патенту	Дата патенту	Винахід
No. 1,410,874	28.03.1922	Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,875	28.03.1922	Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,876	28.03.1922	Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,877	28.03.1922	Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like