Олександр Абрамович Айзенберг (також Айзенберґ; 23 грудня 1898 (4 січня 1899), Біла Церква — 29 лютого 1984, Київ) — терапевт, доктор медичних наук (1935), професор (1941).
| Айзенберг Олександр Абрамович | |
|---|---|
| Народився | 23 грудня 1898 (4 січня 1899) Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1984 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | терапія, кардіологія |
| Заклад | Київський медичний інститут Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України |
| Посада | завідувач кафедрою госпітальної терапії |
| Вчене звання | професор (1941) |
| Науковий ступінь | д.м.н. (1935) |
| Науковий керівник | Стражеско Микола Дмитрович |
| Аспіранти, докторанти | Грицюк Олександр Йосипович Гватуа Нонна Акакіївна |
| Діти | дочка |
Біографія
Народився у родині зубного лікаря. Блискуче закінчив гімназію, поступив на медичний факультет Університету Св. Володимира, що було виділено в окремий Київський медичний інститут, який він закінчив у 1922 році. Якийсь час він навчався в інтернатурі в клініці, якою керував М. Стражеско. Тривало це недовго, так як Айзенберга направлено на боротьбу з епідемією епідемічного висипного тифу в нинішню Черкаську область. Лікуючи пацієнтів, він тяжко захворів. Хвороба перебігала з ускладненнями, його виходжувала лікар Сара Березницька, яка стала зрештою його дружиною. Певний час продовжував працювати лікарем у Черкаській області.
Надалі 1931 року повернувся в клініку Миколи Стражеска, поступив в аспірантуру. У 1935 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Первинний рак легені». У 1936-му в Харкові вийшла його перша монографія на цю ж тематику. Ввійшов до першого складу створеного 1936 року Стражеском Інституту клінічної медицини. За рекомендацією професора Стражеска монографію верифікували як докторську дисертацію, а Айзенберга він запропонував на завідування кафедрою терапії Вінницького медичного інституту у 1940 році.
Під час німецько-радянської війни 1941 року призваний до армії, був призначений в один з госпіталів Пермі, а згодом стараннями Стражеска переведений до Уфи, де протягом 1941-1943 років виконував обов'язки асистента кафедри факультетської терапії Башкирського медичного інституту. Після повернення до Києва протягом 1943—1949 рр. — старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології. Декілька років він був членом проблемної комісії Міністерства охорони здоров'я України «Ревматизм і хвороби суглобів». В Інституті клінічної медицини Айзенберг продовжував керувати відділом функціональної діагностики. Тоді його було обрано депутатом Київської міської ради другого скликання. На початку 1950-х років Микола Стражеско тяжко захворів, він обрав Айзенберга своїм лікарем і помер на його руках у 1952 році.
Того ж року Айзенберга було обрано завідувачем кафедри факультетської терапії Київського медичного інституту. Паралельно протягом 1952—1967 років він керував відділенням ревматології Київського НДІ клінічної медицини ім. акад. М. Д. Стражеско.
1958—1973 рр. — завідував кафедрою госпітальної терапії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.
Наукові роботи присвячені питанням раку легень, рановому сепсису, септичної (агранулоцитарної) ангіни, ревматології, проблемам кардіології. Найвідоміші наукові праці: «О некоторых спорных вопросах в учении об ендокардитах», Первичный рак легкого. К., 1936; «Патология сердечно-сосудистой системы в клинике и эксперементе» 1956, «О патогенезе и этиологии ревматизма» 1961 р.
Учні
- Грицюк О. Й.
- Гватуа Н. А.
- Следзевська І. К.
- Преварський В. П.
- Паволоцька Г. М.
- Лещинська Я. С.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Айзенберг Олександр Абрамович, Що таке Айзенберг Олександр Абрамович? Що означає Айзенберг Олександр Абрамович?