Іва́н Ники́форович Золотаре́нко (невідомо, Корсунь, Річ Посполита — 17 (27) жовтня 1655, Старий Бихів, Річ Посполита) — український військовий, державний і політичний діяч часів Хмельниччини, козацький полководець, дипломат, близький соратник та свояк гетьмана Богдана Хмельницького, полковник корсунський (1652) та ніжинський (1652–1655), наказний гетьман Сіверщини (1654–1655). Загинув під час оборони Старого Бихова.
| Іван Золотаренко | |
|---|---|
| Народження | невідомо Корсунь, Київське воєводство, Річ Посполита |
| Смерть | 17 (27) жовтня 1655 Старий Бихів, Вітебське воєводство, Річ Посполита |
| Поховання | Корсунь |
| Національність | русин-українець |
| Країна | Річ Посполита → Гетьманщина |
| Приналежність | Річ Посполита → Гетьманщина |
| Звання | Полковник |
| Командування | Стародубський полк Чернігівський полк Ніжинський полк Корсунський полк |
| Війни / битви | Хмельниччина • Битва під Батогом Московсько-польська війна • Облога Гомеля • Облога Старого Бихова • Битва під Вільном |
| Рід | Золотаренки |
| Іван Золотаренко у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в родині заможного корсунського міщанина[джерело?]. Отримав добру освіту[джерело?]. Його коштом у Корсуні побудували церкву Різдва Христового[джерело?]. Володів маєтностями у Батурині та Глухові[джерело?].
Декілька разів їздив з посольствами від Богдана Хмельницького до Москви[джерело?]. На посаді корсунського полковника брав участь у Битві під Батогом 1652 р. У 1653 році призначений полковником Ніжинського полку. У 1653 році очолював корпус у складі Ніжинського, Чернігівського і Переяславського полків, що прикривав Україну від литовських військ під час військової кампанії під Жванцем.
Як наказний гетьман очолив 20-тисячну українську армію (Ніжинський, Чернігівський і Стародубський полки) у поході на Білорусь. Під його проводом козацькі полки здобули Чечерськ, Гомель, Новий Бихів, Пропойськ, Бобруйськ, Річицю, Мінськ, Вільно, Глуськ, Свіслоч, Койданов та інші. Діючи на теренах ВКЛ, суворо тримав в покорі місцевих жителів.
Загони Золотаренка до початку 1655 року нараховували 6000-8000 осіб. У липні його війська зайняли міста Мінськ і Вільно, а потім територію між Вільном та річкою Німан.
«Військові подвиги черкаського гетьмана супроводжувалися, однак, страшними жорстокостями; перед його ім'ям тріпотіли мешканці міст, до яких він наближався; в кращому становищі перебували міста, підкорені царськими воєводами, наприклад, Могильов, який здався 24 серпня Воєйкову і Поклонському, могильовському шляхтичу, виїхавшому добровільно на російську службу і отримавшому звання полковника»[джерело?]
17 жовтня 1655 року застрелений при облозі Старого Бихова. Подейкують, стріляв якийсь монах з дзвінниці. Похований у Корсуні, до нашого часу могила не збереглася. Під час відспівування, 28 грудня 1655 року, яке правив протопоп Максим Филимонович, в Миколаївській церкві, де стояла труна з тілом Івана Золотаренка, від перевернутої свічки сталася пожежа, унаслідок чого згоріло понад 430 осіб. Після пожежі Василь Золотаренко відшукав обгорілий труп брата і поховав його. Легенда про поховання Івана Золотаренка була записана Люціаном Семеньським.
Родина
Був одружений з дочкою чернігівського полковника Івана Аврамовича (не плутати з родом Марка Аврамовича, основоположника роду Маркевичів).
Мав брата Василя, який після його смерті деякий час виконував обов'язки ніжинського полковника (1655–1656).
Шурин гетьмана Богдана Хмельницького. Сестра Ганна — третя дружина Богдана Хмельницького.
В літературі
У творчості відомого поета й письменника Євгена Гребінки є повість «Ніжинський полковник Золотаренко» (написана 1842 року), у якій описана легенда про загибель славетного козацького полковника Війська Запорозького.
За легендами, вважається одним з чотирьох найвідоміших козацьких характерників наряду з гетьманами Остафієм Дашковичем, Іваном Богуном та отаманом Іваном Сірком.
Вшанування пам'яті
У Корсуні-Шевченківському одна з вулиць має ім'я Івана Золотаренка.
У місті Чигирин є провулок Золотаренка.
23 листопада 2018 року на честь Івана Золотаренка в Ніжині на Стіні Героїв було встановлено меморіальну дошку.
У місті Чернігів вулицю Шевцової перейменували на вулицю Івана Золотаренка.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Іван Золотаренко, Що таке Іван Золотаренко? Що означає Іван Золотаренко?